Постанова Київський апеляційний суд № 759/16244/22
від 29.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/16244/22 № апеляційного провадження: 33/824/2667/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргоюадвоката Волощука Володимира Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року під головуванням судді Кравець В.М., у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- У С Т А Н О В И Л А : Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. Судом визнано доведеним, що 19 жовтня 2022 року о 23:20 у м. Києві на перехресті вул. Г. Космосу та Жмеринської, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Smart Fortwo Electric, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невиразність мовлення, порушення координації рухів, у встановленому порядку відмовився від огляду у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись з указаною постановою, 05 травня 2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Волощук В.В. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог зазначав, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду. За результатами перевірки матеріалів справи не встановлено допустимих доказів на підтвердження того, що працівниками поліції дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, свідки не залучалися, що викликає обґрунтовані сумніви та свідчить про відсутність допустимих доказів дотримання працівниками поліції процесуальних вимог, передбачених ст. ст. 254, 256, 266, 268 КУпАП. ОСОБА_1 на місці зупинки автомобіля пояснював поліцейським, що він не вживає алкоголь, оскільки приймає ліки, які несумісні із вживанням алкоголю. Усі доводи не бралися поліцейським до уваги та на місці був складений протокол про адміністративне правопорушення з яким ОСОБА_1 не погодився та відмовився від пояснень, зазначив, що усі пояснення будуть надані у суді. Крім того, відеозапис спілкування поліцейських із ОСОБА_1 не є безперервним. Зазначає, що з даного відеозапису не можливо встановити факт роз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 його прав і обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України та наявність зовнішніх ознак перебування у стані сп`яніння. Крім того в апеляційній скарзі адвокат Волощук В.В. в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на оскарження, захисник ОСОБА_1 - адвокат Волощук В.В., посилається на те що ОСОБА_1 не був присутній на судовому засіданні 13 квітня 2023 року та оскаржувану постанову не отримував. Про постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити представнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 рокуяк такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги й приходить наступного. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. На обґрунтування того, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 370306 від 20 жовтня 2023 року. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з указаним протоколом ОСОБА_1 о 23:20 у м. Києві на перехресті вул. Г. Космосу та Жмеринської, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Smart Fortwo Electric, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невиразність мовлення, порушення координації рухів, у встановленому порядку відмовився від огляду у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Крім того, на підтвердження перебування скаржника в стані алкогольного сп`яніння в матеріалах справи наявні: - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився; - рапорт поліцейського, який підтверджує обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення; Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудну бодікамеру працівників поліції. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівника на блокпосту в комендантську годину - 19 жовтня 2022 року о 23 год 20 хв. та запідозривши у водія ознаки алкогольного сп`яніння запропоновали пройти огляд на стан сп`яніння, роз`яснивши відповідальність за відмову від проходження огляду, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду у лікарні. Крім того, як видно відеозапису ОСОБА_1 дійсно знаходився у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується невиразністю та порушенням мовлення. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. На переконання суду, вказані докази беззаперечно доводять те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність. Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про допущені порушення працівниками поліції з причин незалучення свідків є безпідставними, оскільки за правилами ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд проводиться у присутності двох свідків лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Відтак, долучений відеозапис є самостійним засобом доказування події адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 був зупинений у комендантську годину. За змістом Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а також відповідно до Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Перепустка - це виданий комендатурою документ, що надає особам, зокрема тим, які керують транспортними засобами, дозвіл на перебування в певний період доби на території, де запроваджено комендантську годину. Контроль за дотриманням особами комендантської години здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту. Під час дії комендантської години Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться. Таким чином, працівники поліції зупинивши ОСОБА_1 в комендантську годину виконали норму закону та у відповідності до своїх повноважень в подальшому з`ясували, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом, який містить відповідну доказову інформацію, проте відмовився від проходження медичного огляду. Даний відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, а доводи апеляційної скарги не спростовують очевидних доказів, що підтверджують вину. Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Разом з тим, на думку апеляційного суду, характер правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його підвищена суспільна небезпечність, унеможливлює застосування до особи, яка його вчинила, звільнення від адміністративної відповідальності із застосуванням заходів громадського впливу. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП безальтернативно у виді основного стягнення установлює штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Отже, таке стягнення свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності діяння, а тому законодавець установив, що виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, неможливе в інший спосіб, незалежно від наявності чи відсутності встановлених ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в її діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И Л А: Клопотання задовольнити. Поновити адвокату Волощуку Володимиру Вікторовичу в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року Апеляційну скаргу адвоката Волощука Володимира Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.А. Слюсар