Ухвала КГС ВС № 910/9113/22

УХВАЛА 13 липня 2023 року м. Київ Справа № 910/9113/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі за позовом фізичної особи - підприємця Коробецького Романа Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ" про стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 115 000,00 грн, ВСТАНОВИВ: 26.06.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 (повний текст складено 01.06.2023) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 про повернення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9113/22, надіслана 21.06.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає касаційну скаргу. Разом з тим вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини 1 цієї статті. Як вбачається із прохальної частини касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ", звертаючись із касаційною скаргою, просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9113/22. Однак скаржником при цьому не зазначено, які з повноважень суду касаційної інстанції, передбачених положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, на думку скаржника, необхідно застосувати у справі № 910/9113/22. Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними та містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, а також про те, які із повноважень, передбачених положеннями статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9113/22. За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" передбачено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 грн. Оскільки предметом касаційного оскарження у справі № 910/9113/22 є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, судовий збір за подання касаційної скарги підлягає сплаті на загальних підставах. Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у якому визначено, що положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15. Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 2 684,00 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ" до касаційної скарги доказів сплати судового збору не додало. Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ" для усунення недоліків касаційної скарги необхідно: - подати нову редакцію касаційної скарги, у якій слід уточнити вимоги касаційної скарги, що будуть узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції; - надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі (2 684,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір". У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТОМ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9113/22 залишити без руху до 07.08.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Багай