Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/4488/23

Справа № 344/4488/23 Провадження № 22-ц/4808/843/23 Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М. Суддя-доповідач Фединяк В.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач) суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О. секретаря Працун В.В. з участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 квітня 2023 року, ухвалене в складі судді Антоняка Т.М. в м. Івано-Франківську, повний текст складено 28 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовна заява обгрунтована тим, що сторони з 16.08.2003 року перебувають у шлюбі, зареєстрованого Відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області, актовий запис №636. У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею в АДРЕСА_1 та перебувають на її утриманні. На даний момент з відповідачем вона не підтримує шлюбних відносин та спільно не ведуть господарство. У них відсутнє взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Перебування у шлюбі суперечить її інтересам та інтересам дітей. Вважає, що примирення між нею та відповідачем є неможливим. Просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 16.08.2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції, Запорізької області, Україна, актовий запис за №

636. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 16.08.2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції, Запорізької області, Україна, актовий запис за № 636 розірвано. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з направленням справи за встановленою законом підсудністю. Вказує, що збереження шлюбу позитивно вплине на дітей та відповідає їхнім інтересам. Крім того, ним подано клопотання про надання строку на примирення, оскільки бажає зберегти сім`ю і вважає, що діти повинні виховуватись в повноцінній сім`ї. На думку апелянта, судом першої інстанції було допущено грубе порушення цивільно-процесуального закону, яке стосується підсудності розгляду цієї справ. Так, позовну заяву з додатками він не отримав у зв`язку із тим, що позивачкою було неправильно зазначене його фактичне місце приживання та вз`яття на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 . Також визначено підсудність Івано-Франківському міському суді, в той час, як позивачка фактично проживає АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю належить Тисменицькому районному суді.. 15 червня 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечила. Вказує, що надання додаткового строку на примирення є правом суду, а не його обов`язком, вона заперечує можливість збереження сім`ї з відповідачем. Вказує, що відповідачем було відомо про розгляд справи в Івано-Франківському міському суді, однак ним не подавались жодних заперечинь щодо визначеної підсудності. В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила доводи апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні цієї скарги. ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, доводи апеляційної скарги підтримує. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано. Разом з тим, ухвалене судом першої інстанції рішення не повністю відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про одруження, серія НОМЕР_1 , виданого 16.08.2003 року, сторони зареєстрували шлюб 16.08.2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції, Запорізької області, Україна, про що зроблено відповідний актовий запис за № 636 (а.с. 4). В шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9). Позивачка та діти проживають за адресою: АДРЕСА_1 як внутрішньо переміщені особи (а.с. 5, 6, 7). Однією із умов реалізації права фізичної та юридичної особи на пред`явлення позову є дотримання вимог підсудності. У зв`язку із цим підсудність як умова реалізації права на пред`явлення позову тісно пов`язана з процесуальною правоздатністю та компетентністю суду. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Право на розгляд справи належним судом є складовою частиною права на справедливий суд відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 27 - 30 ЦПК). За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь - кого з них. Судом встановлено, що у березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в Івано-Франківський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві позивач зазначила адресу місця проживання: АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Частиною другою вказаної статті передбачено, що справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), в зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою підсудністю. Інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не перевіряються, оскільки судове рішення підлягає скасуванню саме з підстав, передбачених частиною 1статті 378 ЦПК України. Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції з передачею справи на розгляд до Тисменицького районного суду, то розподіл сум судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги здійснюється судом першої інстанції за правилами статті 141 ЦПК України. Керуючись ст.ст.367,374,378,381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 квітня 2023 року скасувати, а справу направити на розгляд за підсудністю Тисменицького районному суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст складено 13 липня 2023 року. Судді: В.Д.Фединяк Л.В.Василишин І.О.Максюта