Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/5154/20

Дата документу 04.07.2023 Справа № 334/5154/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 334/5154/20 Головуючий у 1 інстанції: Фетісова М.В. № 22-ц/807/1185/23 Суддя-доповідач: Крилова О.В. УХВАЛА 04 липня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. секретар: Бєлова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чирва Людмила Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ В вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чирва Л.А., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжі померла тітка позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_3 заповіту не склала, інших родичів окрім позивача на час сметері не мала. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшла квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку позивач маючи намір успадкувати, 17.08.2020 звернувся до приватного нотаріуса ЗМНО Чирви Л.А. подав заяву про прийняття спадщини. Проте, постановою нотаріуса від 28.08.2020 позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 було відмовлено з причин того, що ним було пропущено шестимісячний строк для звершення до нотаріуса. Вважає причини такого пропуску строку, встановленого законодавцем поважними оскільки про смерть тітки йому стало відомо лише наприкінці травня - на початку червня 2020 року, оскільки за життя ОСОБА_3 посварилася з ним, до того ж було витрачено досить багато часу на отримання в державному архіві документів, підтверджуючих родинні відносини з померлою. Крім того, у встановлений для прийняття спадщини шестимісячний термін у позивача досить сильно захворіла мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за якою йому необхідно було здійснювати постійний догляд, в подальшому ОСОБА_4 потрапила до лікарні з тяжким діагнозом та в подальшому там же і померла. Також як причина для своєчасного звернення до нотаріуса, у позивача були відсутні матеріальні кошти, у зв`язку тим, що він не працює, припинив офіційно підприємницьку діяльність ще у 2014 році, до того ж поніс матеріальні витрати, пов`язані з довгим лікуванням матері, її похованням. У зв`язку з відсутністю постійних грошових надходжень, позивач вимушений був звернутись до банківських установ задля отримання кредитних коштів, які станом на теперішній час намагається сумлінно сплачувати. Посилаючись на вищезазначене просив суд, визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом шести місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2020 року позов задоволено частково. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його тітки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі адвоката Кузьмінова Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження підлягає закриттю з таких підстав. З апеляційної скарги та матеріалів справи вбачається , що апелянт ОСОБА_5 не залучався до участі в справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та не міг бути залученим, позаяк він не відноситься до кола спадкоємців та не має відношення до розподілу спадщини між спадкоємцями. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Велика Палата Верховного Суду ( Ухвала від 07 квітня 2020 року,Справа № 504/2457/15-ц, Провадження № 14-726цс19) констатувала, що , що саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, зокрема після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення. У даній справі рішення про задоволення позову щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини не вирішує питання про права та обов`язки апелянта - особи, яка не брала участі у цій справі. Зазначене рішення само по собі не породжує право власності позивача на спадкове майно, а відтак не створює жодних правовихз наслідків для апелянта. Велика Палата Верховного Суду також зазначала, що судове рішення про задоволення позову стосується особи щодо якої ухвалено це рішення і не визначає права чи обов`язки інших осіб. У Постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року( справа № 659/954/18, провадження № 61-15961св19) зроблено наступні правові висновки. У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. У частині третій цієї статті зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що належним відповідачем у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявою про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. Отже, відповідачем у справі такої категорії може бути учасник відповідних спадкових правовідносин, що виникли з приводу вирішення правового питання про коло заінтересованих в отриманні спадщини осіб, які обґрунтовано мають правомірний інтерес щодо визначення юридичної долі спадщини. У даній справі апелянт не може бути ані відповідачем, ані заінтересованою особою, позаяк не є учасником спадкових відносин сторін. Вирішуючи питання про те, чи стосується прав та інтересів заявника оскаржуване судове рішення, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19)). Враховуючи те, що, апелянт на є спадкоємцем, рішенням суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини вирішено питання щодо права та обов`язків позивача, яким безпосередньо не вирішувалося питання про майнові права на майно, власником якого вважає себе особа, яка звернулася із апеляційною скаргою. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) викладено правовий висновок, що "суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю. Відтак у даній справі апеляційне провадження підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України". Керуючись ст. ст. 362 ЦПК України, суд,- УХВАЛИВ : Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2020 року у цій справі закрити. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст ухвали складено 12 липня 2023 р. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З Поляков