Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/6751/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Ксензюк А.Я. 12 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/6751/22 пров. № А/857/5906/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 140/6751/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль" до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій,- В С Т А Н О В И В : 14.10.2022р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль" (далі по тексту ТзОВ "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль") звернувся з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просив суд: - скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій №43-Р від 02.08.2022 на загальну суму - 2 751 763,48 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2023р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ТзОВ "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль" подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2022р, відповідач, Головне управління ДПС у Волинській області прийняв наказ №837-п Про проведення фактичної перевірки СГ ТОВ ПТФ Укр-Петроль. Вказаним наказом передбачено проведення фактичної перевірки ТзОВ ПТФ Укр-Петроль, а саме господарської одиниці АЗС №1 з магазином, що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, с. Володимирівка, вул. Першотравнева,

7. В якості підстави для призначення перевірки податковим органом зазначено п.п.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20; п.75.1 ст.75, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, п.69.2, 69.27 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України. Крім того, Головне управління ДПС у Волинській області видав посадовим особам контролюючого органу направлення на перевірку від 22.06.2022р. №1477, №1478. 22.06.2022р. Головне управління ДПС у Волинській області провів фактичну перевірку господарської одиниці ТзОВ ПТФ Укр-Петроль - АЗС з магазином, що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, с. Володимирівка, вул. Першотравнева, 72, за результатами якої складено акт від 27.06.2022р. №2355/03-20-07-05/41579579. Із змісту акту перевірки видно, що контролюючий орган встановив порушення ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» вимог п.41-4 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2 (із змінами) в частині порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на пальне, а саме у період з 16.04.2022р.-19.05.2022р. встановлено реалізацію пального за цінами вищими граничних роздрібних цін (згідно алгоритму розрахунку) та встановленого рівня торгівельної надбавки на окремі види палива (дані наведені у Додатках до акту перевірки); необґрунтовано одержана виручка, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від реалізації товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання, 1375881,74 грн. 29.06.2022р. акт податкового органу від 27.06.2022р. №2355/03-20-07-05/41579579 та матеріали перевірки надіслані до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області листом №3962/5/03-20-07-05-05 для прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. 02.08.2022р. за результатами розгляду вказаних матеріалів Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області прийняв рішення №43-Р про застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді: вилучення у ТзОВ ПТФ Укр-Петроль в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 1 375 881,74 грн; штрафу у розмірі 1 375 881,74 грн (100 відсотків необґрунтованої виручки) в дохід державного бюджету. Загальна сума застосованих адміністративно-господарських санкцій становить 2 751 763,48 грн. ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Із змісту абз. 1 п. 75.1, пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України видно, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки визначено ст.80 ПК України. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: -80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; -80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; -80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування; -80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; -80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; -80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; -80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України встановлено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами (п.83.1 ст.83 ПК України). Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до п.п.16.1.15 п.16.1 ст.16 та відповідно до абз.2 п.п.17.1.6 п. 17.1 ст.17 розділу I цього Кодексу (п.86.1 ст.86 ПК України). Відповідно до приписів п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст.80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки (п.86.5 ст.86). Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Платник податків має право: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків; надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п.17.1.6 - 17.1.8, 17.1.16 п.17.1 ст.17 ПК України). Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (далі Закон №5007-VI) державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов`язково включають розмір їх інвестиційної складової частини. п.41- 4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами; КМУ №1236) визначав граничний рівень надбавки цін на пальне (бензин/дизельне паливо). У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України прийнято Закон України від 01 квітня 2022 року №2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного надзвичайного стану», який набрав чинності 16.04.2022р., та яким внесено зміни у Податковий кодекс України, а саме: у п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, п.69.2 після абз.4 доповнено двома новими абзацами такого змісту: «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок оформлюється акт перевірки, який направляється контролюючим органом шляхом надіслання документа до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення зупиняється. Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». У зв`язку з цим абз.5, абз.6 вважати відповідно абз.7 і абз.8; - в абз.8 слова «проведення перевірок, передбачених цим підпунктом замінити словами проведення фактичних перевірок»; -п.п.69.6 після слів «для потреб забезпечення оборони держави» доповнити словами «та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу». Крім того, вказаним Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного надзвичайного стану» від 01.04.2022р. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено п.п. 69.27 такого змісту: « 69.27. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок. Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: -отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; -отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб`єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін». Отже, держава, в особі уповноважених органів, здійснює державний контроль (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Спеціально уповноваженим для такого контролю (нагляду) та спостереження органом виконавчої влади є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні підрозділи. Разом з тим, у період дії, зокрема, воєнного стану в Україні, на Державну податкову службу України та її територіальні підрозділи, п.п. 69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України покладено обов`язок щодо проведення фактичних перевірок дотримання платниками податків вимог чинного законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) за наявності таких підстав, а саме: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Органи ДПС наділені відповідними повноваженнями з 16 квітня 2022 року. Постановою Кабінету Міністрів України №1236 (в редакції, Постанови від 09.02.2022р. №140) визначено таке: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 4,55 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm та бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 50 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п`ятим цього пункту». Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022р. №488 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236, в тому числі до п.414, який регламентує спірне питання. В п.41- 4 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022р. №488) передбачено таке: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 6,5 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 80 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п`ятим цього пункту». ч.1 ст.7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику. В ст.16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. ст.18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» зазначено, що уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Податковим кодексом України та іншими законами. Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015р. (Положення про Держпродспоживслужбу №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Приписами п.п.11 п. 3 Положення про Держпродспоживслужбу №667 визначено, що основними завдання Держпродспоживслужби у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. В п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. За таких обставин, у разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Тобто, податкові органи хоч і зобов`язано тимчасово здійснювати державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням визначених особливостей, водночас, повноваженнями щодо прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, - їх не наділено та зобов`язано матеріали їх фактичних перевірок надсилати до територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Отже, до повноважень відповідача віднесено прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Так, загальні порядок призначення, проведення та оформлення фактичних перевірок закріплені в п.75.1 ст.75, п.п.75.1.3 п. 75.1 ст.75, ст.ст.80-86 ПК України. Своєю чергою, відповідно до пп.69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. У наказі Головного управління ДПС у Волинській області від 22.06.2022р. №837-п Про проведення фактичної перевірки СГ ТОВ ПТФ Укр-Петроль як на підставу для проведення фактичної перевірки зазначено пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Разом з тим, під час призначення перевірки податковий орган повинен керуватись пп. 69.2 п.69, п.п.69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України під час формування предмету та підстав її проведення, а також витребування та перевірки документів і фіксації її результатів. Апелянт вважає недостатнім покликання податкового органу на норму законодавства як на підставу для проведення фактичної перевірки. Стосовно таких доводів апелянта колегія суддів зазначає про таке. З огляду на складність ситуації на ринку паливно-енергетичних ресурсів Уряд зобов`язав ДПС вживати відповідних заходів по виявленню недобросовісних продавців, які надміру завищують ціни на товари. ДПС України на виконання доручення Уряду надіслано лист від 10.05.2022р. №3799/7/99-00-07-05-03-07 на адресу регіональних управлінь податкових органів, в тому числі ГУ ДПС у Волинській області (вх.№554/8 від 10.05.2022р.), в якому повідомлено, що за оперативною інформацією, яка підтверджується отриманими зверненнями громадян на адресу ДПС та інформацією із зовнішніх інтернет-ресурсів, деякі підприємства роздрібної торгівлі пальним на території держави ймовірно здійснюють продаж деяких видів пального, зокрема, через електронні застосунки в мережі Інтернет, без дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, з огляду на що зобов`язано податкові органи проаналізувати роботу мереж роздрібної торгівлі пальним та окремих АЗС регіону на предмет дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та у разі виявлення фактів порушень законодавства про ціни та ціноутворення провести фактичні перевірки за адресами місць роздрібної торгівлі пальним та/або адресами їх реєстрації з підстав, визначених п.п.69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Крім того, 12.05.2022р. вх.№568/8 на адресу Головного управління ДПС у Волинській області надійшов лист ДПС України від 11.05.2022р. №3869/7/99-00-07-05-03-07, як доповнення до листа ДПС від 10.05.2022р. №3799/7/99-00-07-05-03-07, в якому повідомлено, що проведеним аналізом інформації, що міститься в СОД РРО ДПС про проведені розрахункові операції відповідно до фіскальних чеків продажу пального через РРО в період з 16.04.2022р. - 10.05.2022р. виявлено 1302 місця роздрібної торгівлі пальним, де здійснювався продаж бензинів автомобільних та дизельного палива з порушенням законодавства про ціни та ціноутворення з перевищенням граничного рівня торгівельної надбавки, встановленої Постановою №1236, у зв`язку з чим зобов`язано, в тому числі і ГУ ДПС у Волинській області, забезпечити проведення фактичних перевірок міць роздрібної торгівлі пальним, згідно з додатком №1 до цього листа, які допустили порушення законодавства про ціни та ціноутворення. При цьому, у додатку №1 до листа від 11.05.2022р. №3869/7/99-00-07-05-03-07 зазначено, зокрема, СГ ТОВ ПТФ Укр-Петроль, адреса господарської одиниці: Волинська область, Володимирський район, с. Володимирівка, вул. Першотравнева, 72 . Отже, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що Головне управління ДПС у Волинській області на підтвердження правової підстави проведення фактичної перевірки ТзОВ ПТФ Укр-Петроль подав вказані листи, які колегія суддів оцінює як належні та достатні докази, що підтверджують підставу для проведення фактичної перевірки, а саме у зв`язку з отриманням у встановленому законодавством порядку від державного органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення, контроль за яким покладено на контролюючі органи. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Головне управлінням ДПС у Волинській області у наказі від 22.06.2022р. №837-п зазначив підставу проведення фактичної перевірки - пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 та пп. 69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та зазначив забезпечення такої перевірки з метою контролю за дотриманням платником податку, зокрема, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки). Зазначений недолік не зумовлює відсутність правових наслідків такої перевірки. Апелянт не скористався правом подання заперечень до акту перевірки, в тому числі шляхом звернення до податкового органу про надання платнику податків детальної інформації про підстави проведення перевірки. Доказів зворотного матеріали справи не містять. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. При цьому, виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. У судовій практиці склалась стала правова позиція (постанови Верховного Суду від 27.02.2018р. у справі №826/4194/16, від 18.05.2018р. у справі №826/11106/17, від 28.10.2018р. у справі №826/14749/16, від 25.03.2020р. у справі №805/4508/16-а, від 31.03.2021р. у справі №620/2520/20, від 19.05.2021р. у справі №210/5129/17), відповідно до якої загально прийнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Це поняття було введено у правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява №8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності. Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2022р. у справі №340/370/21, від 19.05.2021р. у справі №210/5129/17. Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що проведення відповідного заходу контролю було не правом Головного управління ДПС у Волинській області, а його обов`язком. Тобто, відсутність в наказі про призначення фактичної перевірки детальної інформації про підстави проведення фактичної перевірки не можуть ставити під сумнів легітимність заходу в цілому, якщо такий захід здійснювався на законній підставі, про що зазначено судом вище. Водночас, актом перевірки від 27.06.2022р. №2355/03-20-07-05/41579579 встановлено реалізацію пального за цінами вищими граничних роздрібних цін на пальне та встановленого рівня торгівельної надбавки на окремі види палива у період з 16.04.2022р.-19.05.2022р, про що деталізовано зазначено у Додатках до акту перевірки. В результаті порушення вимог законодавства, а саме щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТзОВ «ПТФ «Укр-Петроль» необґрунтовано одержано виручку в сумі 1 375 881,74 грн. Також варто зазначити, що документи на перевірку підписані без застережень, посадових осіб допущено до проведення перевірки. Отже, колегія суддів суд вважає, що під час призначення та проведення фактичної перевірки Головне управління ДПС у Волинській області діяв на підставі та у межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного на період виникнення спірних правовідносин законодавства, а зафіксовані в акті перевірки від 27.06.2022р. №2355/03-20-07-05/41579579 та документально підтверджені обставини стали підставою для прийняття відповідачем рішення від 02.08.2022р №43-Р про застосування адміністративно-господарських санкцій у загальній сумі 2 751 763,48 грн у вигляді вилучення у ТзОВ «ПТФ «Укр-Петроль» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 1 375 881,74 грн та застосування штрафу у розмірі 1 375 881,74 грн (100 відсотків необґрунтованої виручки). Вказані обставини свідчать про законність формування фактичної та правової підстави для прийняття оскаржуваного рішення від 02.08.2022р №43-Р. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкти владних повноважень в особі Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області та Головного управління ДПС у Волинській області діяли у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Укр-Петроль" залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 140/6751/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 12.07.2023р.