Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/5929/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5929/22 пров. № А/857/1337/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі №140/5929/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області, про визнання протиправним та скасування рішення, суддя в 1-й інстанції Димарчук Т.М., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю Паливно-торгова фірма Укр-Петроль (далі апелянт, ТОВ Паливно-торгова фірма Укр-Петроль, позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, третя особа), про визнання протиправним та скасування рішення №09-Р від 18.05.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 96911,50 грн.. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте за результатами проведення ГУ ДПС у Волинській області фактичної перевірки АЗС ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський (Любомльський) район, с. Вишнів, вул. Київська, 2, внаслідок чого був складений акт перевірки від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579. Як зазначає позивач, дана перевірка проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2022 №461-п, який складений з порушеннями чинного законодавства, оскільки в наказі не зазначені підстави для її проведення, а лише містяться посилання на норми податкового законодавства. Наказ не містить посилання на наявність інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення чи письмового звернення про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. У направленнях на перевірку, які видані службовим особам податкового органу, нічого не вказано стосовно перевірки цін на нафтопродукти, як наслідок працівниками податкового органу перевищено повноваження стосовно предмету проведення перевірки. На думку позивача, акт перевірки від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579 не може бути допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Відтак, процедурні порушення, допущені під час призначення перевірки, мають наслідком протиправність її результатів у вигляді прийнятого ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області оскаржуваного рішення №09-Р від 18.05.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій до ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» у загальній сумі 96911,50 грн.. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов та скасувати в цілому Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій №09-Р від 18.05.2022 на загальну суму 96911,50 грн.. Апелянт вважає оскаржене рішення прийнятим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи, що є підставою для його скасування. Зазначено, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» від 01.04.2022 №2173-ІХ внесено зміни у п. 69 розділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Його доповнено п. 69.27, який тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, надає податковим органам змогу здійснювати державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. При проведенні перевірки працівниками податкового органу перевищено повноваження стосовно предмета проведення перевірки, оскільки у документах на перевірку нічого не зазначено стосовно цін на нафтопродукти. Оскаржуваний наказ від 28.04.2022 №461-п на проведення фактичної перевірки позивача не відповідає вимогам чинного законодавства, не містить посилання на наявність інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення чи письмового звернення про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Таким чином, контролюючим органом в Наказі від 28.04.2022 №461-п не зазначено підстав у контексті розуміння п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України для проведення фактичної перевірки підприємства позивача. У випадку ж незаконності перевірки, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню. При цьому акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справ, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню. Апелянт вказав, що саме покликання податкового органу у наказах на проведення перевірки на те, що п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України є достатньою самостійною підставою для проведення фактичної перевірки та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, вважає необґрунтованим, оскільки таке тлумачення зазначеної норми призводить до втрати юридичного значення інших визначених наведеною статтею підстав для проведення фактичної перевірки, оскільки надавало б контролюючому органу право без настання будь-яких юридичних фактів та у будь-який час проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відповідний наказ не містить посилань на конкретні норми законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які надають податковому органу право реалізувати функції, визначені ст. 19-1 Податкового кодексу України, тобто накази про проведення фактичної перевірки прийняті за відсутності підстав для їх прийняття. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючим органам рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. Своєю чергою порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Позивач вважає оскаржене рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням приписів Податкового кодексу України. 21.03.2023 від ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області надійшов відзив на апеляційну скаргу. Зазначено, що викладені в апеляційній скарзі обставини жодним чином не стосуються рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій №09-Р від 18.05.2022. Позивач фактично оскаржує наказ ГУ ДПС у Волинській області №461-п від 28.04.2021, а просить скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій №09-Р від 18.05.2022. Рішення від 18.05.2022 є правомірним, а також прийняте у межах повноважень відповідача 2, у порядку та з підстав, передбачених чинним законодавством України. Відповідач 2 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю. 03.04.2023 від ГУ ДПС у Волинській області надійшов відзив на апеляційну скаргу. Зазначено, зокрема, що в основу проведення фактичної перевірки позивача податковим органом покладено підпункт 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Системний аналіз відповідної норми передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган отримання інформації, яка б свідчила про можливі порушення платником податків законодавства. Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Така позиція відображена у численних постановах Верховного Суду. Фактична перевірка може бути проведена при дотриманні вимог щодо наявності підстав для проведення фактично перевірки та пред`явлення посадовими особами контролюючого органу необхідного пакету документів. За обставинами справи, а також за змістом наказу №461-п від 28.04.2022 контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі, визначеній у підпункті 80.2.5п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а також на підставі отриманих ГУ ДПС у Волинській області листів від вищестоящого органу (ДПС України) з інформацією згідно додатку до даного листа про можливі перевищення граничного рівня торговельної надбавки для врахування контрольно-перевірочних заходів. Контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Крім того, ГУ ДПС у Волинській області зазначено, що відсутність покликання у листі від 28.04.2022 №461-П на лист ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області від 06.04.2022 №10-11/1231, як на підставу для проведення фактичної перевірки, не є безумовною підставою для визнання такої перевірки протиправною та скасування оскаржуваного рішення, винесеного за результатами такої перевірки. Зазначені недоліки наказу не призводять до відсутності правових наслідків такої перевірки. При цьому, позивач не скористався правом подання заперечень до акта перевірки, в тому числі шляхом звернення до податкового органу про надання платнику податків детальної інформації про підстави проведення перевірки, які перевірені судом у ході розгляду справи. Отже проведення відповідної перевірки було не правом, а обов`язком. ГУ ДПС у Волинській області діяло у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений законодавством. За таких обставин, рішення суду першої інстанції вважає таким, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. 18.04.2023 від апелянта надійшло додаткове правове обґрунтування до апеляційної скарги. Зазначено, зокрема, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки правова позиція зводиться виключно до правомірності та законності призначення перевірки. Насамперед суть спору полягає у з`ясуванні питань законності призначення та проведення перевірки ГУ ДПС у Волинській області, за результатами якої ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області прийнято незаконне рішення, що фактично є свідченням виходу суду за межі заявлених позовних вимог, що призвело до порушення принципу диспозитивності, закріпленого у ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України. Звертає увагу на те, що доводи позивача зводяться до неправильної оцінки судом першої інстанції дій і рішень ГУ ДПС у Волинській області при призначенні перевірки, однак позовні вимоги пред`явлено до ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області. За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийняте з виходом за межі заявлених судом позовних вимог з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи, що є підставою для його скасування. Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.04.2022 ГУ ДПС у Волинській області з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) №265/95-ВР від 06.07.1995, «Про ціни і ціноутворення» №5007-VI від 21.06.2012 (із змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального прийнято наказ №461-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ПТФ «Укр-Петроль», яким визначено забезпечити проведення фактичної перевірки ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», а саме господарської одиниці АЗС №2, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський (Любомльський) район, с. Вишнів, вул. Київська, 2 (а.с.7). В якості підстави для призначення перевірки податковим органом зазначено п.п. 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п. 20.1 ст. 20; п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 69.2 п. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ. Також ГУ ДПС у Волинській області видано посадовим особам направлення на перевірку від 29.04.2022 №771/03-20-09-02-12, №772/03-20-09-02-12 (а.с.8). З 29.04.2022 по 03.05.2022 посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, за результатами якої складено акт перевірки від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579 (а.с.9-10). Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 414 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» №1236 від 09.12.2020 (із змінами та доповненнями). Зокрема, за результатами Z-звітів з РРО встановлено реалізацію пального за цінами, вищими від граничних цін та граничної торгівельної надбавки (дані наведені у Додатку №1 до акту перевірки). В результаті порушення вимог законодавства, а саме неналежного формування, встановлення та застосування державних регульованих цін товариством необґрунтовано одержано виручку в сумі 48455,75 грн. Матеріали перевірки, в тому числі й акт від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579, були надіслані ГУ ДПС у Волинській області листом від 12.05.2022 №2341/5/03-20-09-02-05 на адресу ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області (а.с.31). За результатами розгляду вказаних вище матеріалів ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області прийнято рішення №09-Р від 18.05.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді: вилучення у ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 48455,75 грн; штрафу у розмірі 48455,75 грн (100 відсотків необґрунтованої виручки). Загальна сума застосованих адміністративно-господарських санкцій становить 96911,50 грн. Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що до повноважень відповідача віднесено прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Найважливішою ознакою спірних правовідносин є те, що останні регламентуються крізь призму податкового законодавства в час дії воєнного стану в країні. ГУ ДПС у Волинській області в якості підтвердження правової підстави проведення фактичної перевірки позивача подано лист, який суд першої інстанції оцінив як належний та достатній доказ, що підтверджує підставу для проведення фактичної перевірки, а саме у зв`язку з отриманням у встановленому законодавством порядку від державного органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Відсутність посилання в наказі ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2022 №461-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ПТФ «Укр-Петроль» на лист ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області від 06.04.2022 №10-11/1231 (вх. ГУ ДПС у Волинській області №4489/5 від 11.04.2022), як на підставу для проведення фактичної перевірки, не є безумовною підставою для визнання такої перевірки протиправною та скасування оскаржуваного рішення, винесеного за результатами такої перевірки. Зазначені недоліки наказу від 28.04.2022 №461-п, на думку суду, не призводять до відсутності правових наслідків такої перевірки. При цьому, позивач не скористався правом подання заперечень до акта перевірки, в тому числі шляхом звернення до податкового органу про надання платнику податків детальної інформації про підстави проведення перевірки, які перевірені судом у ході розгляду справи. Здійснення такого виду заходу контролю, як в спірній ситуації, було не правом ГУ ДПС у Волинській області, а його обов`язком, тому відсутність в наказі про призначення фактичної перевірки детальної інформації про підстави проведення фактичної перевірки не можуть ставити під сумнів легітимність заходу в цілому, якщо такий захід здійснювався на законній підставі, про що зазначено судом вище. Мета фактичної перевірки включала перевірку дотримання платником податків законодавства про ціни і ціноутворення у сфері обігу пального, тому працівниками податкового органу не перевищено повноважень стосовно предмету проведення перевірки. Доказів надіслання зауважень до ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області щодо виявлених під час фактичної перевірки порушень законодавства про ціни і ціноутворення позивач суду не надав. Крім того, у позові також не міститься жодних заперечень чи спростувань щодо встановлених під час перевірки порушень цього законодавства. Водночас актом перевірки від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579 за результатами Z-звітів з РРО встановлено реалізацію пального за цінами, вищими від граничних цін та граничної торгівельної надбавки, про що деталізовано зазначено у Додатку №1 до акту перевірки. В результаті порушення вимог законодавства, а саме неналежного формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» необґрунтовано одержано виручку в сумі 48455,75 грн.. Позивачем вказані обставини не заперечувалися та не спростовувалися. Зазначене свідчить про те, що доводи контролюючого органу про допущення позивачем порушення пункту 414 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, які зафіксовані в акті перевірки від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579, є вірними. Підсумовуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області діяло на підставі та у межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного на період виникнення спірних правовідносин законодавства, а зафіксовані в акті перевірки від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579 та документально підтверджені обставини стали підставою для прийняття відповідачем рішення №09-Р від 18.05.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій у загальній сумі 96911,50 грн. у вигляді вилучення у позивача в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 48455,75 грн. та застосування штрафу у розмірі 48455,75 грн. (100 відсотків необґрунтованої виручки). Це свідчить про законність формування фактичної та правової підстав для прийняття оскаржуваного рішення №09-Р від 18.05.2022, у зв`язку з чим суд вважає позов безпідставним та відмовив у його задоволенні. Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає таке. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України). Згідно з приписами підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до абзацу 1 п. 75.1, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 ПК України. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; - 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; - 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування; - 80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; - 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; - 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; - 80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Відповідно до п. 80.4 ст. 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами (п. 83.1 ст. 83 ПК України). Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу (п. 86.1 ст. 86 ПК України). Відповідно до приписів п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки (пункт 86.5 статті 86). Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Платник податків має право: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків; надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункти 17.1.6 - 17.1.8, 17.1.16 п. 17.1 ст. 17 ПК України). Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (далі Закон №5007-VI) державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов`язково включають розмір їх інвестиційної складової частини. Пункт 414 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами; КМУ №1236) визначав граничний рівень надбавки цін на пальне (бензин/дизельне паливо). У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України прийнято Закон України від 01 квітня 2022 року №2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного надзвичайного стану», який набрав чинності 16.04.2022, та яким внесено зміни у Податковий кодекс України, а саме: у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, підпункт 69.2 після абзацу четвертого доповнено двома новими абзацами такого змісту: «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок оформлюється акт перевірки, який направляється контролюючим органом шляхом надіслання документа до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення зупиняється. Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». У зв`язку з цим абзаци п`ятий і шостий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим; в абзаці восьмому слова «проведення перевірок, передбачених цим підпунктом замінити словами проведення фактичних перевірок»; підпункт 69.6 після слів «для потреб забезпечення оборони держави» доповнити словами «та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу». Окрім цього, вказаним Законом №2173-IХ від 01.04.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.27 такого змісту: «69.27. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок. Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: - отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; - отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб`єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін». Отже, держава, в особі уповноважених органів, здійснює державний контроль (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Спеціально уповноваженим для такого контролю (нагляду) та спостереження органом виконавчої влади є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні підрозділи. Разом з тим, у період дії, зокрема, воєнного стану в Україні, на Державну податкову службу України та її територіальні підрозділи, підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України покладено обов`язок щодо проведення фактичних перевірок дотримання платниками податків вимог чинного законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) за наявності таких підстав, а саме: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Органи ДПС наділені відповідними повноваженнями з 16 квітня 2022 року. Постановою Кабінету Міністрів України №1236 (в редакції, постанови від 09.02.2022 №140) було визначено таке: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 4,55 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm та бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 50 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п`ятим цього пункту». Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №488 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, в тому числі до пункту 414, який регламентує спірне питання. Пунктом 414 постанови Кабінету Міністрів України №1236 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №488) передбачено таке: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 6,5 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 80 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п`ятим цього пункту». Нормою ч. 1 ст. 7 Закону України №5007-VI установлено, що реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику. Відповідно до ст. 16 Закону України №5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Згідно з ст. 18 Закону України №5007-VI уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Податковим кодексом України та іншими законами. Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 (Положення про Держпродспоживслужбу №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Приписами підпункту 11 п. 3 Положення про Держпродспоживслужбу №667 обумовлено, що основними завдання Держпродспоживслужби у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України №5007 передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. За таких обставин,о у разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Тобто, податкові органи хоч і зобов`язано тимчасово здійснювати державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням визначених особливостей, водночас, повноваженнями щодо прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, - їх не наділено та зобов`язано матеріали їх фактичних перевірок надсилати до територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Отже, до повноважень відповідача віднесено прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Так, загальні порядок призначення, проведення та оформлення фактичних перевірок закріплені в п. 75.1 ст. 75, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, статтях 80-86 ПК України. Своєю чергою, відповідно до підпункту 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. В наказі ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2022 №461-п «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «ПТФ «Укр-Петроль» підставою для проведення фактичної перевірки значиться пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Разом з тим, під час призначення перевірки податковий орган повинен керуватись підпунктом 69.2 п. 69, підпунктом 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України під час формування предмету та підстав її проведення, а також витребування та перевірки документів і фіксації її результатів. Апелянт вважає недостатнім посилання податкового органу на норму законодавства як на підставу для проведення фактичної перевірки. Своєю чергою, 29.04.2022 ДПС України скеровано лист Головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним ДПС по роботі з великими платниками податків скеровано лист за №3713/7/99-00-07-05-03-07 з метою надання методологічної допомоги підрозділам податкового аудиту територіальних органів ДПС щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні контролю у сфері цін та ціноутворення. На адресу ГУ ДПС у Волинській області від ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області надійшов лист від 06.04.2022 №10-11/1231 (вх. ГУ ДПС у Волинській області №4489/5 від 11.04.2022), відповідно до якого, зокрема, в ході проведення моніторингу цін на пальне, що реалізується на АЗС Волинської області, встановлено завищення максимально допустимих цін, передбачених п. 414 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2, які були зафіксовані на АЗС, що знаходиться, зокрема, за адресою: м. Нововолинськ, вул. Дорошенка, 51, де здійснює господарську діяльність ТОВ Паливно-торгова фірма Укр-Петроль. Так, у цьому листі зазначено, що максимальна ціна на пальне, станом на 06.04.2022, відповідно до п. 414 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 становить: бензини автомобільні 33,53 грн/л; дизпаливо 37,43 грн/л. Ціна на пальне «преміум» із покращеними показниками якості становить: бензини автомобільні 35,21 грн/л; дизпаливо 39,30 грн/л. При цьому, ціни на пальне станом на 06.04.2022 на АЗС, що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, вул. Дорошенка, 51, становлять: бензин А-92 38,00 грн/л; дизпаливо (Євро) 39,00 грн/л. Тобто, з даного листа слідує інформація про порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення. Додатково у цьому листі ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області просило ГУ ДПС у Волинській області вжити передбачені законодавством заходи, в межах повноважень та про результати повідомити ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області. ГУ ДПС у Волинській області з метою підтвердження правової підстави проведення фактичної перевірки надано вказаний лист, який, з позиції колегії суддів, судом першої інтонації вірно оцінено як належний та достатній доказ підстави для проведення фактичної перевірки: отримання у встановленому законодавством порядку від державного органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Відсутність посилання у наказі ГУ ДПС у Волинській області від 28.04.2022 №461-п посилання на вищевказаний лист від 06.04.2022, як підставу для проведення фактичної перевірки, не є безумовною підставою для визнання такої перевірки протиправною та скасування оскаржуваного рішення, винесеного за результатами такої перевірки. Означений недолік не зумовлює відсутність правових наслідків такої перевірки. Апелянт не скористався правом подання заперечень до акту перевірки, в тому числі шляхом звернення до податкового органу про надання платнику податків детальної інформації про підстави проведення перевірки. Доказів зворотного матеріали справи не містять. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. При цьому, виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. У судовій практиці склалась стала правова позиція (постанови Верховного Суду від 27.02.2018у справі №826/4194/16, від 18.05.2018 у справі №826/11106/17, від 28.10.2018 у справі №826/14749/16, від 25.03.2020 у справі №805/4508/16-а, від 31.03.2021 у справі №620/2520/20, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17), відповідно до якої загально прийнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Це поняття було введено у правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява №8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності. Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2022 у справі №340/370/21, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17. Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що проведення відповідного заходу контролю було не правом ГУ ДПС у Волинській області, а його обов`язком. За таких обставин, відсутність в наказі про призначення фактичної перевірки детальної інформації про підстави проведення фактичної перевірки не можуть ставити під сумнів легітимність заходу в цілому, якщо такий захід здійснювався на законній підставі, про що зазначено судом вище. Відсутність у направленнях на перевірку, які видані службовим особам податкового органу, інформації стосовно перевірки цін на нафтопродукти, оскільки метою перевірки, як зазначено у направленнях на перевірку від 29.04.2022 №771/03-20-09-02-12, №772/03-20-09-02-12 є також, крім іншого, дотримання вимог чинного законодавства, що регулює обіг пального. Тобто, мета фактичної перевірки включала перевірку дотримання платником податків законодавства про ціни і ціноутворення у сфері обігу пального, тому працівниками податкового органу не перевищено повноважень стосовно предмету проведення перевірки. Також варто зазначити, що документи на перевірку підписані без застережень, посадових осіб допущено до проведення перевірки. Своєю чергою, згідно з актом перевірки від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579 за результатами Z-звітів з РРО встановлено реалізацію пального за цінами, вищими від граничних цін та граничної торгівельної надбавки, про що деталізовано зазначено у Додатку №1 до акту перевірки. В результаті порушення вимог законодавства, а саме неналежного формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТОВ Паливно-торгова фірма Укр-Петроль необґрунтовано одержано виручку в сумі 48455,75 грн. Зазначене свідчить про те, що доводи контролюючого органу про допущення позивачем порушення пункту 41? постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, які зафіксовані в акті перевірки від 04.05.2022, неспростовані. Крім того, як встановив суд першої інстанції, позивачем вказані обставини не заперечуються та не спростовуються. Надалі, суд першої інстанції формує висновки про те, що під час проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області діяло на підставі та у межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного на період виникнення спірних правовідносин законодавства, а зафіксовані в акті перевірки від 04.05.2022 №03/1596/09-01/41579579 та документально підтверджені обставини стали підставою для прийняття відповідачем рішення №09-Р від 18.05.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій у загальній сумі 96911,50 грн. у вигляді вилучення у ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 48 455,75 грн. та застосування штрафу у розмірі 48455,75 грн. (100 відсотків необґрунтованої виручки). Це свідчить про законність формування фактичної та правової підстав для прийняття оскаржуваного рішення №09-Р від 18.05.2022, у зв`язку з чим суд вважає позов безпідставним та відмовив у його задоволенні. У контексті викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає доводи апелянта про вихід за межі позовних вимог абсолютно безпідставними, з огляду на таке. Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що доводи апелянта зводяться до неправильної оцінки судом першої інстанції дій і рішень ГУ ДПС при призначенні перевірки, однак позовні вимоги пред`явлено до ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області. Своєю чергою, судом першої інстанції при ухваленні рішення жодним чином не надано оцінки фактам, зафіксованим у акті перевірки позивача від 04.05.2022, зокрема, звітам, за якими встановлено безпідставне одержання виручки, правомірності застосованого штрафу тощо. За таких обставин, колегією суддів виходу судом першої інстанції за межі позовних вимог не встановлено, оскільки суд першої інстанції не допустив фактичного розгляду вимог, які не були заявлені позивачем, не перебрав на себе повноваження суб`єкта владних повноважень щодо оцінки дій позивача на предмет наявності порушення вимог чинного законодавства, що суттєво порушили становище позивача. Підсумовуючи викладене у сукупності, висновки суду першої інстанції є вірними, ґрунтуються на належному дослідженні письмових доказів, долучених до матеріалів справи. Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «Паливно-торгова фірма «УКР-Петроль» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі №140/5929/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 25 травня 2023 року