Постанова 4855 № 620/7775/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7775/22 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. За участю секретаря: Єжелі А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, суддя Житняк Л.О., у справі за адміністративним позовом Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача - Ніжинської окружної прокуратури про визнання протиправними дій,- У С Т А Н О В И В: Ніжинське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Ніжинрайагролісництво» до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Чернігівській області щодо проведення перевірки й складання акту про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 30.11.2021 року №77/06. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та поновлено позивачу строк звернення до суду, оскільки про проведення перевірки та складання Акту позивачеві стало відомо лише після отримання копії матеріалів позовної заяви, поданої Першим заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури у липні 2022 року. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції не надано позивачу можливості скористатися правом на подання заяви про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших причин поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку, а тому колегія суддів не погодилася із висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позову без розгляду, оскільки такий висновок без надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку є передчасним. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 27 квітня 2023 року о 10:00 год. В подальшому, розгляд справи було відкладено на 02 травня 2023 року. У судовому засіданні 02 травня 2023 року, представник Ніжинської окружної прокуратури просив залишити позов без розгляду. Представником Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво» 10 травня 2023 року на адресу суду надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що про проведення перевірки позивачу стало відомо лише після отримання копій матеріалів позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022. Також зазначено, що присутність лісника як доказ обізнаності позивача про проведення перевірки 30.11.2021 не може бути взято до уваги, оскільки лісник підприємства не є посадовою особою підприємства, не наділений повноваженнями на виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративного-господарських функцій, зокрема, щодо прийняття управлінських рішень стосовно проведення перевірки, фіксування її результатів, тощо. Також позивач вважає, що введення в Україні воєнного стану є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і тими непереборними обставинами, що унеможливили звернення до суду у передбачений законодавством термін. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року адміністративний позов залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції, виходив із того, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних підстав для поновлення процесуального строку звернення до суду суд, а тому оскільки позивач звернувся до суду 02.11.2022, тобто з пропуском встановленого строку звернення понад 3 місяці (з урахуванням періоду з 24.02.2022 по 25.04.2022), в силу ч.4 ст.123 КАС України достатні підстави для залишення позову без розгляду. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 ст. 122 КАС України, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з статтею 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, з аналізу статті 123 КАС України слідує, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Так, статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини» є джерелом права. Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично й не має абсолютного характеру. На підставі ч.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішенні ЄСПЛ по справі Мушта проти України зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби У рішенні ЄСПЛ у справі Плахтєєв та Плахтєєва Проти України зазначено, що пункт 1 статті 6 Ковенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено право на суд, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року). Як вбачається із матеріалів справи, 02.11.2022 року Ніжинське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Ніжинрайагролісництво» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Чернігівській області щодо проведення перевірки й складання акту про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 30.11.2021 року №77/06. Окрім того, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. При цьому, у вказаній заяві підприємство зазначає, що про проведення перевірки, за результатами якої складено Акт від 30 листопада 2021 року та законність якої оскаржується, позивачеві стало відомо лише після отримання копії матеріалів позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 року №2225вих-22 (справа №927/443/22). Щодо присутності лісника - ОСОБА_1 під час перевірки як доказу обізнаності керівництва Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво» про проведення такої перевірки 30.11.2022 року, то колегія суддів зазначає, що лісник не є посадовою особою підприємств та не наділений повноваженнями на виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Також, як зазначає позивач, всупереч вимогам Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Акт пepeвіpки складено в примірнику та позивачеві для ознайомлення не надавався. При цьому, вказаний Акт перевірки від 30.11.2022 року на адресу позивача також не було надіслано. Таким чином, належного повідомлення Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво» про проведення перевірки та про її результати відповідачем не здійснювалось, а тому позивач не був обізнаний про проведення перевірки та фіксування її результатів в Акті від 30.11.2022 року №77/06. Колегія суддів звертає увагу, що для повноцінного здійснення захисту свого порушеного права, позивач повинен не тільки бути обізнаним про сам факт порушення, але й знати чітко визначені підстави та мотиви допущення останнього. Враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 року у справі Беллет проти Франції, в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Відповідно до ч. 3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України). Отже, виходячи з норм міжнародного права, колегія суддів дійшла висновку, що залишення позовної заяви без розгляду унеможливить доступ позивачки до правосуддя шляхом судового розгляду справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року про залишення адміністративного позову без розгляду є протиправною та прийнята судом з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки судом першої інстанції прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне зазначену ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року скасувати, а справу за адміністративним позовом Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача - Ніжинської окружної прокуратури про визнання протиправними дій направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Степанюк А.Г. Постанову виготовлено: 11 липня 2023 року.