Постанова 4854 № 420/15828/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15828/22 Головуючий І інстанції: Радчук А.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року (м.Одеса дата складання повного тексту судового рішення - 09.01.2023р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заробітної плати, - В С Т А Н О В И В: 03.11.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Укртрансбезпеки, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Укртрансбезпеки від 18.07.2022р. №352 в частині оголошення йому «простою»; - стягнути з Укртрансбезпеки на його користь суму неотриманої заробітної плати за час «простою» не з вини працівника починаючи з 20.07.2022р. по день винесення судового рішення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2022р. наказом Укртрансбезпеки від 18.07.2022р. №352 було оголошено «простій» не з вини працівників з 20.07.2022р. до припинення чи скасування воєнного стану в Україні для державних службовців та працівників Укртрансбезпеки згідно з переліком, куди було внесено і ОСОБА_1 , а також було вирішено сплачувати працівникам, які перебувають у простої 2/3 посадового окладу. Так, позивач звертає увагу на те, що у простій його направлено протиправно, оскільки оскаржуваний наказ прийнято без визначення конкретних підстав та з порушенням процедури, а також не враховано той факт, що Одеська область не перебуває під окупацією. Зокрема, позивач вважає, що доповідна записка начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 08.07.2022р. №9846/4.3/18-22 не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного наказу про оголошення простою, оскільки посилання, наведені в ній є суб`єктивною думкою начальника. При цьому, роботодавець міг перевести його на іншу роботу, проте не запропонував будь-яких інших вакансій. Позивач наголошує, що протягом періоду перебування його у простої, Укртрансбезпекою було заключено декілька трудових контрактів із новими працівниками, що свідчить про упередженість та дискримінацію щодо нього з боку Укртрансбезпеки. Відповідач, у свою чергу, надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач 13.01.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2023р. та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. 02.02.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 08.02.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України). Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини. Позивач - ОСОБА_1 працює в органах Укртрансбезпеки та обіймає посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області. 08.12.2020р. Укртрансбезпекою прийнято наказ №2050-к, яким ОСОБА_1 , заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, звільнено з займаної посади з 09.12.2020р., у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Укртрансбезпеки, відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». 16.11.2021р. постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/8185/21 було визнано протиправними та скасовано накази Укртрансбезпеки від 08.12.2020р. №2050-к, від 14.12.2020р. №2094-к та від 12.05.2021р. №591-к. ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області з 13.05.2021р. 18.07.2022р. відповідно до ч.1 ст.34, ч.1 ст.113 КЗпП України, ст.12, ч.1 ст.13 Закону України «Про оплату праці», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64 (затв. Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX зі змінами, внесеними Указами Президента), постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022р. №221, у зв`язку із відсутністю можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, та з метою належної роботи державного органу, Укртрансбезпекою винесено наказ «Про оголошення простою» №352. Пунктами 1 та 3 вказаного наказу оголошено «простій» не з вини працівників з 20.07.2022р. до припинення чи скасування воєнного стану в Україні для державних службовців та працівників Укртрансбезпеки і забезпечено оплату праці у розмірі 2/3 посадового окладу за умови підтвердження простою табелями обліку використання робочого часу згідно з переліком осіб, який додається до наказу. Відповідно до п.4 наказу Укртрансбезпеки від 18.07.2022р. №352 під час простою державні службовці та працівники апарату Укртрансбезпеки та її територіальних органів, зазначені у переліку, звільняються від обов`язку бути присутнім на робочих місцях. Згідно з витягом зі Списку державних службовців та працівників апарату Укртрансбезпеки та її територіальних органів, яким оголошено простій, що є додатком до наказу від 18.07.2022р. №352, до такого переліку, серед інших, включено позивача. 18.07.2022р. кадровою службою надіслано наказ від 18.07.2022р. №352 на електронну адресу Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки в Одеській області «odessa@dsbt.gov.ua», що підтверджується роздруківкою з електронної пошти. Підставою прийняття зазначеного наказу Укртрансбезпеки від 18.07.2022р. за №352 визначено службові записки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 08.07.2022р. №9843/4.3/18-22, від 08.07.2022р. № 9850/4.3/18-22, начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області від 08.07.2022р. №9809/4.3/18-22, начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області від 08.07.2022р. №9835/4.3/18-22, начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області від 08.07.2022р. №9807/31/18-22, начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 08.07.2022р. №9846/4.3/18-22, доповідна записка Першого заступника Голови Укртрансбезпеки від 10.07.2022р. №9854/3.5/18-22. У службовій записці начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 08.07.2022р. №9846/4.3/18-22, зокрема, зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022р. №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. за №64. Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема, стосовно запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Специфіка роботи Відділу полягає у здійсненні заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті, шляхом проведення перевірок (перевірок на дорозі) за здійсненням пасажирських перевезень автомобільним транспортом та вантажних перевезень за результатами яких здійснюється габаритно-ваговий контроль. З огляду на безпекову ситуацію на адміністративно-територіальній одиниці Одеської області здійснення заходів державного нагляду (контролю) шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), зокрема, i проведення заходів габаритно-вагового контролю на даний час не є можливим, з метою убезпечення працівників Відділу від збройної агресії, що допоможе зменшити небезпеку їх життю або здоров`ю. А відтак, з урахуванням специфічних умов праці, які полягають у здійсненні заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), а також неможливості виконання державним службовцем службових обов`язків за посадою у дистанційному форматі, доцільним є оголошення простою для працівника Відділу, а саме: ОСОБА_1 , заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області. 27.09.2022р. представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Укртрансбезпеки. Відповідач своїм листом від 18.10.2022р. №6031/4.1/15-22 повідомив про підстави прийняття спірного наказу та зазначив, що відповідно до структури та штатного розпису Укртрансбезпеки, введених в дію наказом Укртрансбезпеки від 05.10.2018р. №805, було виключено посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області. Відтак, з 05.10.2018р. вищезазначена посада скорочена. Станом на сьогодні, діючим штатним розписом Укртрансбезпеки на 2022р., який було введено в дію з 01.01.2022р. наказом Укртрансбезпеки від 11.03.2022р. №210, посада заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не передбачена. Відповідно, після 05.10.2018р. на посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, призначень не було. Отже, як зазначено у вказаному листі від 18.10.2022р. №6031/4.1/15-22, надати інформацію щодо аналогічних посад заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, не вбачається можливим. Станом на сьогодні цю посаду обіймає ОСОБА_1 , який перебуває поза штатом. Посаду заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області займає ОСОБА_2 . У період з 18.07.2022р. по 27.09.2022р. у Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області призначень на посади державних службовців та працівників, які не є державними службовцями, не було. До відповіді на запит додані копії службових записок, що були підставою прийняття спірного наказу та рахунок на оплату. Не погоджуючись із вказаними вище діями (рішенням) відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, відсутності підстав для їх задоволення. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3 Конституції України). Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 (затв. Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб. Окрім того, пп.2 п.4 вказаного Указу постановлено Кабінет Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Указом Президента України від 14.03.2022р. №133/2022 (затв. Законом України від 15.03.2022р. за №2119-IX), було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022р. строком на 30 діб. У подальшому, Указом Президента України від 18.04.2022р. №2593/2022 (затв. Законом України від 21.04.2022р. за №2212-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022р. строком на 30 діб. 17.05.2022р. Президент України прийняв Указ №341/2022 (затв. Законом України від 22.05.2022р. за №2263-ІХ), яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022р. на 90 діб. Відповідно до Указу Президента України від 12.08.2022р. №573/2022 (затв. Законом України від 15.08.2022р. за №2500-ІХ), строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022р. строком на 90 діб. З метою упорядкування трудових відносин у період воєнного стану, збереження кадрового потенціалу та стимулювання економіки країни в умовах кризи було прийнято ряд законодавчих та нормативно-правових актів, зокрема, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. №2136-IX, постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022р. за №221, постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12.04.2022р. за №440 та постанову Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022р. за №303. Тобто, внаслідок суттєвої зміни низки суспільних процесів, державою вжито заходи відносно врегулювання питань забезпечення трудових прав осіб в умовах воєнного стану та постійної загрози життю і здоров`ю. У розумінні ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або ж в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Статтею 9 цього Закону регламентовано, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Відповідно до п.3 ч.3 ст.13 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правові акти з питань державної служби, надає роз`яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби; Згідно з п.1 «Положення про Національне агентство України з питань державної служби» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. за №500), Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті). За приписами пп.8 п.4 Положення №500, НАДС відповідно до покладених на нього завдань оприлюднює на офіційному веб-сайті НАДС узагальнені роз`яснення з питань застосування Законів №889-VIII, «Про службу в органах місцевого самоврядування» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Так, з метою належної організації роботи державних службовців під час воєнного стану НАДС надано роз`яснення «Щодо нез`явлення державних службовців на роботу та надання їм відпусток під час воєнного стану, а також оформлення відносин із державними службовцями, яких зараховано до територіальної оборони» від 04.03.2022р. №149-р/з. Відповідно до наданих у роз`ясненні рекомендацій, функціонування державних органів і режим роботи їх працівників має бути організований з огляду на безпекову ситуацію у конкретному регіоні. Забезпечення ефективної роботи державного органу в даний період вимагає гнучкості та швидкої адаптації до подій, що відбуваються навколо. Також вказано, що державний службовець може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу у випадках та порядку, передбаченому «Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку» (затв. наказом НАДС від 03.03.2016р. №50, зареєстрованим в Мінюсті 25.03.2016р. №457/28587), та «Правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу». Дистанційний формат роботи дозволить більшою мірою убезпечити працівників державного органу від збройної агресії чи загрози нападу, допоможе зменшити небезпеку їх життю або здоров`ю, а також сприятиме дотриманню обмежень перебування на вулицях та в інших громадських місцях, зокрема у комендантську годину. Однак, у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, що викликане, зокрема, військовим станом, доцільно оформити простій для конкретних державних службовців або структурних підрозділів відповідно до законодавства про працю. Статтею 21 КЗпП України закріплено, що роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку. За змістом ст.34 КЗпП України, простоєм вважається зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Як передбачено п.1 «Положення про Укртрансбезпеку» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. У силу вимог п.3 Положення №103, Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, що прийняті відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Згідно з п.10 Положення №103, Укртрансбезпека в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінінфраструктури видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Головою Укртрансбезпеки 14.02.2022р. було затверджено «Положення про територіальні органи Укртрансбезпеки», п.1.2 якого встановлено, що відділи державного нагляду (контролю) у відповідних областях, АР Крим та містах зі спеціальним статусом є структурними підрозділами апарату Укртрансбезпеки і забезпечують виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань та території областей, в АР Крим та у містах Києві та Севастополі. Матеріалами цієї справи підтверджується, що наказом від 18.07.2022р. №352 Укртрансбезпекою оголошено простій не з вини працівників з 20.07.2022р. до припинення воєнного стану в Україні для державних службовців та працівників Укртрансбезпеки. Тобто, даним наказом Укртрансбезпека, як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті визначив порядок роботи державних службовців, а також працівників структурних територіальних органів, які входять до апарату Укртрансбезпеки. Отже, як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, оскаржуваний наказ Укртрансбезпеки від 18.07.2022р. №352 прийнято правомірно та в межах наявних повноважень. У той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 07.03.2022р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» №221, відповідно до якої надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (п.1), а також рекомендовано керівникам органів місцевого самоврядування застосовувати положення п.1 цієї постанови та здійснювати його виконання в межах фондів заробітної плати, передбачених у кошторисах відповідних органів, підприємств, установ та організацій (п.2). Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12.04.2022р. №440, у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов`язків. Отже, на підставі наведених норм права, колегія суддів робить висновок, що простій може бути оголошений тільки у разі відсутності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов`язків. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.03.2022р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» за №303, якою припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64. Відповідно до п.2 вказаної Постанови, протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері: - за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; - з метою виконання міжнародних зобов`язань України. Протягом періоду воєнного стану позапланові заходи державного нагляду (контролю) (позапланові невиїзні перевірки) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (п.3 Постанови №303). З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що з прийняттям вказаної вище Постанови урядом України перелік завдань та функцій, виконання яких забезпечувалась територіальними органами Укртрансбезпеки скоротився. Відповідно, оголошення простою, в тому числі й позивачу, обґрунтовано специфічними умовами праці, які полягають у здійсненні заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті, шляхом проведення відповідних рейдових перевірок (перевірок на дорозі), а також неможливістю виконання державним службовцем службових обов`язків за посадою у дистанційному форматі. Колегією суддів встановлено, що більша частина функцій виконання яких забезпечувалась територіальними органами Укртрансбезпеки не виконується в силу приписів нормативно-правових актів, при цьому відповідач зазначає, що відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області у червні 2021р. було проведено 44894 перевірок транспортних засобів за якими складено 823 актів та 1453 постанов, при цьому у червні 2022р. було проведено 24633 перевірки транспортних засобів за якими складено 431 акт та 262 постанови; у липні 2021р. проведено 55776 перевірок транспортних засобів за якими складено 1273 актів та 919 постанови, проте у липні 2022р. було проведено 15478 перевірок транспортних засобів за якими складено 374 актів та 212 постанов. Наведене беззаперечно свідчить, що обсяг навантаження зменшився орієнтовно в п`ять разів, таким чином, в умовах тимчасового зупинення виконання значної частини функцій, відповідно неможливим є й забезпечення всіх працівників роботою у тому обсязі, який був наявний до початку повномасштабного вторгнення. Таким чином, оспорюваний наказ Укртрансбезпеки від 18.07.2022р. №352 є обґрунтованим та таким, що прийнято внаслідок існування об`єктивних причин. При цьому, матеріалами даної справи не підтверджуються доводи апелянта щодо упередженого ставлення до нього і оголошення простою відносно посади, яку він займає, оскільки оскаржуваним наказом від 18.07.2022р. № 352 простій оголошено й іншим державним службовцям та працівникам апарату Укртрансбезпеки. У свою чергу, посилання позивача на те, що у період з 04.04.2022р. по 13.09.2022р. у Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області призначено 2 посадові особи є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи, оскільки з листа відповідача від 18.10.2022р. за №6031/4.1/15-22 чітко вбачається, що у період з 18.07.2022р. по 27.09.2022р. у Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області будь-яких призначень на посади державних службовців та працівників, які не є державними службовцями, не було. Жодного спростування встановлених вище обставин позивач під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції також не навів та відповідних доказів не надав. Що ж стосується посилань апелянта на його попереднє звільнення, то такі судова колегія оцінює як безпідставні та відхиляє, оскільки вказані обставини взагалі не були предметом розгляду у цій справі, у зв`язку із чим у суду 1-ї інстанції були відсутні підстави для надання їм оцінки крізь призму застосування відповідачами положень КЗпП України, Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, Постанов №221, №440 та №303. Доводи апелянта про те, що простій міг бути оголошений лише для всього підприємства або його структурних підрозділів суд апеляційної інстанції відхиляє за необґрунтованістю та зазначає, що ст.34 КЗпП України не забороняє роботодавцю при встановленні простою визначити коло осіб стосовно яких на підприємстві застосовується простій, оскільки саме відносно вказаних працівників об`єктивно можуть існувати умови відсутності організаційних та технічних можливостей для виконання посадових обов`язків. Колегія суддів також не приймає доводи апелянта про необхідність зазначення в оскаржуваному наказі ч.1 ст.8 Закону №389-VIII, оскільки положення чинного законодавства не встановлюють для роботодавця обов`язку посилання в актах індивідуальної дії на вказану норму закону. Між тим, в наказі є посилання на Указ Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 відносно можливості обмеження конституційних прав. До того ж, слід звернути увагу на те, що аналогічна правова позиція з цих спірних питань вже була викладена П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 15.03.2023р. у подібній справі №420/14852/22. Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі позивача. Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з положеннями ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок стосовно доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, варто звернути увагу на те, що твердження позивача щодо порушення його прав також мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях та суб`єктивній думці останнього. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено: 12.07.2023р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко