LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/9206/22

від 16.11.2022 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9206/22 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду(контролю) у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, прийняте у складі суду судді Бойко О.Я. в місті Одеса, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» до Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду(контролю) у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №331413 від 17.06.2022,- В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду(контролю) у Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 331413 від 17.06.2022. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 331413 від 17.06.2022. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з питань безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду(контролю) у Одеській області звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права та не досліджено усіх обставин справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачем не спростовано факту порушення законодавства про автомобільний транспорт та наявності правових підстав для накладення на нього адміністративно-господарських санкцій, водночас єдиним доводом позовної заяви є пропуск відповідачем строку на прийняття оскаржуваної постанови. Апелянт вважає, що в умовах воєнного стану посадові особи Укртрансбезпеки не мали можливості через наявність загрози їх здоров`ю і життю та з огляду на відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи Укртрансбезпеки, забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку № 1567 строки. Апелянт наголошує, що відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, при цьому вказаний нормативно-правовий акт має вищу юридичну силу, аніж постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, тому саме вказана норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, апелянт вважає, що порушення строку винесення постанови є формальним порушенням процедури та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Позивач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.02.2022 відповідач склав Акт № 328543 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт пів час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановив порушення передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». 17.06.2022 відповідач виніс Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 331413 на підставі Акту від 16.02.2022 № 328543, якою постановив стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень. Позивач, не погоджуючись із правомірністю постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся з адміністративним позовом до суду. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що порушення суб`єктом владних повноважень порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт свідчить про протиправність оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною сьомою статті 6 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті. Згідно з частинами чотирнадцятою, сімнадцятою статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. В силу статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Відповідно до частин першої, другої статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567). Відповідно до п. 2,4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 цього Порядку. Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності). У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (п. 20-22 Порядку №1567). Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Згідно з п.26 та п.27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком

5. Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, на орган державного контролю покладено обов`язок розглянути справу про порушення суб`єкта господарювання не пізніше двох місяців з дня його виявлення та за наявності підстав для винести постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів. З матеріалів справи вбачається, що порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» було виявлено відповідачем 16.02.2022, водночас постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу була винесена 17.06.2022 року, тобто більше ніж через чотири місяці після виявлення правопорушення. Щодо посилань апелянта, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає наступне. Так, частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Водночас, положеннями статі 60 спеціального у межах спірних правовідносин Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до п. 25 Порядку № 1567, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Враховуючи викладене, доводи апелянта у даній частині ґрунтуються на хибному тлумаченні норм матеріального права та колегією суддів оцінюються критично. Щодо посилань апелянта, що в умовах воєнного стану посадові особи Укртрансбезпеки не мали можливості забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку № 1567 строки, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Апеляційний суд наголошує, що введення на території країни воєнного стану не є підставою для ігнорування посадовими особами державних органів положень ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а організація роботи Державної служби України з питань безпеки на транспорті є суб`єктивним чинником та не є поважною підставою для недотримання встановленої законом процедури застосування адміністративно-господарських штрафів. Крім того, щодо доводів апелянта, що порушення строку винесення постанови є формальним порушенням процедури та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Визначена Порядком № 1567 правова процедура розгляду органами державного контролю справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників встановлює строки прийняття рішення, а у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження такого рішення особою, чиї інтереси воно зачіпає, до суду. Суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права. Отже, позивач правомірно очікував, що постанова повинна бути прийнята у визначений Порядком № 1567 строк та за наявності підстав. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що порушення строків притягнення до адміністративно-господарської відповідальності зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами розгляду справи. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду(контролю) у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» до Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду(контролю) у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №331413 від 17.06.2022 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О. О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»