Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9556/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/9556/22 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу,- В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» (далі ТОВ) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (далі ДСУБТ) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу №317757 від 23.06.2022 року. В обгрунтування позову було зазначено, що оскаржувана постанова винесена неправомірно, оскільки згідно з пояснювальної записки водія транспортного засобу співробітникам ДСУБТ під час перевірки було надано всі необхідні документи, після чого водій продовжив рух за маршрутом, а акт в присутності водія не складався. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ має ідентифікаційний код юридичної особи 05523553, а також дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.04.2021, 1005561070002076821. Основним видом економічної діяльності є 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. Матеріалами справи підтверджено, що за результатами перевірки посадовою особою ДСУБТ було складено акт №326911 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.06.2022 року. Дослідивши вказаний акт, суд встановив, що його було складено посадовими особами відповідача у місті Кривий Ріг на зупинці площа Визволення, маршрут №397. Зі змісту вказаного акту вбачається, що було проведено перевірку транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 . У рядку «Під час перевірки виявлено порушення» зазначено, що при перевезенні пасажирів були відсутні на момент перевірки документи, визначені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: розклад руху маршруту, схема руху маршруту, затверджений організатор пасажирських перевезень. З огляду на вказані порушення, відповідачем було прийнято постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №317757 від 23.06.2022 року, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що позивач разом з позовною заявою подав до суду розклад руху автобусів на маршруті №397 та схему маршруту М 1:40 000 №397 по місту Кривий Ріг. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність документів, відсутність яких була зафіксована в акті перевірки. Суду також не було надано докази того, що відповідачем забезпечена участь представника позивача при розгляді справи про застосування адміністративно-господарського штрафу та можливість висловлення своїх заперечень та надання необхідних документів. У свою чергу суд враховував, що згідно пояснювальної записки водія транспортного засобу співробітникам Укртрансбезпеки під час перевірки було надано всі необхідні документи, після чого всі наявні документи було сфотографовано та водій продовжив рух за маршрутом, а відповідачем докази на спростування цих доводів не надано. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон) передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст.1 Закону внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка. Положеннями статті 39 Закону передбачається, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Так, приймачи вказану постанову відповідач зазначав, що при перевезенні пасажирів в даному випадку були відсутні на момент перевірки документи, визначені ст.39 Закону, а саме: розклад руху маршруту та схема руху маршруту, затверджений організатор пасажирських перевезень. В позовній заяві ТОВ було зазначено, що під час перевірки було надано всі необхідні документи. Також, у рішенні суд першої інстанції вказав, що позивач разом з позовною заявою подав до суду розклад руху автобусів на маршруті №397 та схему маршруту М 1:40 000 №397 по місту Кривий Ріг, тому суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність документів, відсутність яких була зафіксована в акті перевірки. Суд першої інстанції наголосив, що під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у позивача під час перевірки 17.02.2022 року документів згідно вимог ст.39 Закону. Водночас, колегія суддів вважає вказані посилання та висновки хибними з огляду на таке. Так, за результатами перевірки посадовою особою ДСУБТ було складено акт №326911 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.06.2022 року. У рядку акта «Під час перевірки виявлено порушення» зазначено, що при перевезенні пасажирів відсутні на момент перевірки документи, визначені ст.39 Закону, а саме: розклад руху маршруту, схема руху маршруту, затверджений організатор пасажирських перевезень. Крім того, в акті зазначено ініціали, прізвища та підписи посадових осіб, що провели перевірку, а також ініціали, прізвище ( ОСОБА_1 ) та підпис водія транспортного засобу з позначкою «Водій з актом ознайомлений». З наведеного вбачається відсутність в акті жодних заперечень та пояснень водія ОСОБА_1 з приводу встановлених порушень, вказаною особою не було зазначено в акті про наявність розкладу руху маршруту та схеми руху маршруту. З огляду на вказані ж мотивування суд не приймає до уваги посилання позивача на пояснювальну записку водія транспортного засобу, що співробітникам Укртрансбезпеки під час перевірки було надано всі необхідні документи, після чого ці документи було сфотографовано та водій продовжив рух за маршрутом, оскільки зміст вказаної записки не узгоджується з сутністю відмітки водія ОСОБА_1 в акті перевірки. При цьому, надання позивачем разом з позовною заявою до суду розкладу руху автобусів на маршруті №397 та схему маршруту М 1:40 000 №397 жодним чином не свідчить про наявність вказаних документів у водія під час проведення перевірки. З огляду на вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про доведеність відповідачем наявності складу правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону. Поряд з цим, стосовно посилань позивача на розгляд справи не за місцезнаходженням автомобільного перевізника та на відсутність факту сповіщення про вказаний розгляд суд зазначає таке. Положеннями статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Згідно положень ч.1 та 5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. В обгрунтування позову (об`ємом в 1 неповний аркуш) було зазначено, що оскаржувана постанова винесена неправомірно, оскільки згідно з пояснювальної записки водія транспортного засобу співробітникам Укртрансбезпеки під час перевірки було надано всі необхідні документи, після чого всі наявні документи було сфотографовано та водій продовжив рух за маршрутом, акт в присутності водія не складався. Будь-якого іншого обгрунтування позову (в тому числі і щодо неналежного повідомлення про розгляд справи про накладання адміністративно-господарських санкцій та розгляд справи не за місцезнаходженням автомобільного перевізника) матеріали справи не містять. Таким чином, з урахуванням того, що судовому захисту підлягають лише заявлені вимоги, суд вважає, що спірні правовідносини підлягають дослідженню виключно в площині та межах наявності/відсутності вищевказаних документів під час проведення перевірки. Враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування спірної постанови відповідача, що свідчить про те, що досліджувані позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року скасувати. Прийняти постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.