Постанова 4852 № 280/4152/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4152/22 Головуючий суддя І інстанції Семененко М.О. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року в адміністративній справі №280/4152/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу: - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 3 602,86 грн.; - з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 300.17 грн.; - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 4248.41 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 кошти у сумі податкового боргу з наступних податків: - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 3 602,86 грн.; - з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 300.17 грн.; - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 3 132.29 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та в цій частині прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем виконано обов`язок по направленню на відому адресу відповідача податкового повідомлення-рішення від 01.04.2021 року № 0121347-2411-0832. Відзив від відповідача на адресу суду не надходив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, згідно із інтегрованою карткою платника податків, у відповідача наявна заборгованість зі сплати податків і зборів у загальному розмірі 8 151,44 грн., а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 4 248,41 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3 602,86 грн. та з військового збору у розмірі 300,17 грн., яка виникла з таких підстав: - відповідачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік №2350821143 від 21.04.2021, у якій самостійно визначено належне до сплати податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4710,38 грн. (з урахуванням часткової сплати у розмірі 1 107,52 грн. залишок несплаченого податкового зобов`язання складає 3 602,86 грн.) та з військового збору в розмірі 392,53 грн. (з урахуванням часткової сплати у розмірі 92,36 грн. залишок несплаченого податкового зобов`язання складає 300,17 грн.); - на підставі висновків акту камеральної перевірки від 14.11.2019 №010632/08-01-56-05/2350821143 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000935605 від 13.01.2020, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 215,85 грн у зв`язку з порушенням пп. 266.10.1 «а» п. 266.10 ст.266 Податкового кодексу України. Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернуто за зворотною адресою з причин «за закінченням терміну зберігання»; Також податковий борг виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень. 22.05.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Ф №0020756-5607-0832, яким відповідачу визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у розмірі 1255,62 грн, зазначене рішення направлено на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , однак повернуто на адресу контролюючого органу з причин «за закінченням терміну зберігання». 15.07.2020 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Ф №0053403-5605-0832, яким відповідачу визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 1407,38 грн, зазначене рішення направлено на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , однак повернуто на адресу контролюючого органу з причин «за закінченням терміну зберігання». 01.04.2021 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Ф №0121347-2411-0832, яким відповідачу визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 1116,12 грн, зазначене рішення направлено за адресою: АДРЕСА_2 , однак повернуто на адресу контролюючого органу з причин «за закінченням терміну зберігання». Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих ПК України повноважень. Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відсутні докази належного вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення від 01.04.2021 форми Ф № 0121347-2411-0832, суд дійшов висновку, що визначена ним сума грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 1116,12 грн не є узгодженою та, відповідно, не набула статусу податкового боргу. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян). Згідно п. 58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно із п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Згідно пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. За правилами пункту 95. 4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Як свідчать встановлені обставини справи, податкове повідомлення-рішення від 01.04.2021 форми Ф №0121347-2411-0832 направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, як вбачається з самого податкового повідомлення-рішення, податковою адресою відповідача є: АДРЕСА_3 . Наведена адреса відповідача також відповідає адресі її місця проживання, відображеній в листі Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради від 10.12.2021 року № 9844. В свою чергу, податковим органом не надано доказів того, що відповідач, станом на момент направлення податкового повідомлення-рішення, мав податкову адресу: АДРЕСА_2 . Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 01.04.2021 форми Ф № 0121347-2411-0832 не вручено відповідачу належним чином, а визначена ним сума грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 1116,12 грн не є узгодженою та, відповідно, не набула статусу податкового боргу, що свідчить про безпідставність її примусового стягнення. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311 ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року в адміністративній справі №280/4152/22 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко