Постанова 4824 № 761/35475/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи:761/35475/18-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/8445/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючий - Немировська О.В., судді - Желепа О.В., Ящук Т.І. секретар - Ольшевський П.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2», яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року, встановив: рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року було задоволено позовні вимоги ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2»: визнано за ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» право власності на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 62), (в літ. А), загальною площею 119,6 кв. м, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» нежитлові приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 62), (в літ. А), загальною площею 119,6 кв. м, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року у частині визнання права власності скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року у частині витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано та закрито провадження у справі у цій частині на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. Постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2», яке є правонаступником ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2». Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано і в цій частині позовних вимог залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року. В іншій частині позовних вимог постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року залишено без змін. Додатковою постановою Верховного Суду від 03 серня 2022 року було вирішено питання про судові витрати. У жовтні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав заяву про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року було скасовано, справу передано до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/23859/16 про банкрутство ТОВ «Екобуд». Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. В заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилався на те, що 14.03.2017 щодо ТОВ «Екобуд» було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №910/23859/16 про банкрутство товариства. В даній цивільній справі провадження було відкрито ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2018 року. Тому представник заявника вважав, що вказана справа мала розглядатись в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство ТОВ «Екобуд». Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року заяву було задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року скасовано, а матеріали справи передано до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/23859/16 про банкрутство ТОВ «Екобуд». Задовольняючи подану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що на момент відкриття провадження по справі вже було порушено справу про банкрутство відповідача ТОВ «Екобуд», про що суд сторони по справі не повідомили, що свідчить про нововиявленість вказаної обставини, яка впливає на підвідомчість справи. Однак такий висновок було зроблено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 та 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata- принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV V. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01). Посилання суду першої інстанції на факт відкритого провадження по справі №91023859/16 про банкрутство ТОВ «Екобуд», яка знаходиться в провадженні господарського суду м. Києва та положення Кодексу України з процедур банкрутства не може бути підставою для скасування рішення суду за нововиявленими обставинами. Відповідно до чч. 1 та 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, яка була чинною на час ухвалення рішення судом першої інстанції) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи. За положеннями чч. 1 та 2 ст. 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини 3 ст. 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанції з підстав, зазначених в ч. 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. Оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений повноважень розглядати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а питання вирішення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись стст. 367, 368, 374, 376, 379, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року скасувати. Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в касаційному порядку. Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2023 року. Головуючий Судді