Постанова 4821 № 703/3657/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2023 року м. Черкаси Справа № 703/3657/20 Провадження № 88-ц/821/2/23 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бородійчука В.Г. суддів: Карпенко О.В., Нерушак Л.В. секретаря: Сергун Т.В. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 представник позивача: ОСОБА_2 відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальний заклад «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради», Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської облдержадміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та його представника за довіреністю ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради», Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської облдержадміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання права на встановлення інвалідності,- в с т а н о в и в : 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КНП «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради», Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської облдержадміністрації ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права на встановлення інвалідності. Позовні вимоги мотивував тим, що він 24 вересня 2019 року звернувся до Смілянської міської лікарні з проханням оформлення йому інвалідності, як ліквідатору аварії на ЧАЕС. Вказав на те, що він з 10 серпня 1989 року по 10 травня 1990 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військові збори для виконання важливого Урядового завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні підвищення небезпеки. Від опромінення під час ліквідації аварії на ЧАЕС він отримав ряд захворювань та перебуває на обліку в КНП «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради, однак остання не оформляє йому явну інвалідність по наслідках його участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, як призваного на військові збори. Бездіяльність відповідача та не законність дій, полягає в тому, що лікарня не направляє відповідні медичні документи ОСОБА_1 до КЗ Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради» для встановлення інвалідності, як ліквідатору на ЧАЕС, через що він змушений звернутись до суду із даними позовом. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради», Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської облдержадміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права на встановлення інвалідності скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради», Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської облдержадміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права на встановлення інвалідності закрито. У травні 2023 року ОСОБА_1 та його представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулися до Черкаського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви зазначає, що станом на 17 квітня 2023 року з аналізу судової практики Верховного Суду, тобто з постанови колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року (справа №703/3657/20, провадження №2/703/266/21) наразі встановлено приводи та підстави для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, а саме:як вбачається з форми та тексту п. 24 - 27 вищевказаної постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, оскарження рішень МСЕК, що стосується здоров`я позивача, як фізичної особи, що є особистим немайновим правом, захист якого здійснюється за нормами цивільного законодавства (ст. 275 ЦК України). Натомість Черкаський апеляційний суд всупереч п.1 ч.1 ст. 19 ЦПК України та ст. 275 ЦК України та всупереч ст. 55, 124 Конституції України не забезпечив визнання права позивача ОСОБА_1 на встановлення інвалідності у зв`язку з каліцтвом, викликаним радіаційним опроміненням при ліквідації аварії на ЧАЕС, куди він був мобілізований військоматом, де він перебував на ЧАЕС з 10.08.1989 року по 10.05.1990 року, згідно запису у його військовому квитку НОМЕР_1 на стор. 13 п. 28 «Проходження військ служби». Просить задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року та ухвалити нове, яким провернути справу до Смілянського місьрайонного суду Черкаської області для повторного розгляду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст.. 1,2 -4, 258 - 268 ЦПК України, на предмет вирішення питання про визнання права позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на встановлення йому інвалідності по наслідках ураження його радіаційним опроміненням, як учасника у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, котрий був призваний на військові збори у період з 10 серпня 1989 року по 10 травня 1990 року ІНФОРМАЦІЯ_1. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з наступних підстав. Так, згідно ст. 423 ЦПК України, рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При цьому при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Відповідно до ч.3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У пунктах 3, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої ст. 361 ЦПК (на даний час ст.423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої ст. 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, що існують на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Не є нововиявленими обставинами також ті обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Постановою Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, яку просять переглянути за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 , встановлено наступні обставини. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період з 10 серпня 1989 року по 10 травня 1990 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військові збори для виконання важливого Урядового завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні підвищення небезпеки. Від опромінення під час ліквідації аварії на ЧАЕС він отримав ряд захворювань та перебуває на обліку в КНП «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради. Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що спір виник між позивачем ОСОБА_1 та КНП «Смілянська міська поліклініка» Смілянської міської ради через те, що на думку позивача відповідач не визнає його право на інвалідність, як особи, яка приймала участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та відмовляється надати медичні документи до КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради» для встановлення йому інвалідності. Згідно зі статтею 12 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Згідно з Переліком хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв`язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17 травня 1997 року № 150 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 14 червня 2012 року № 441) хвороба позивача відноситься до 4 категорії хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв`язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначена Положенням про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317. Пунктом 3 зазначеного Положення про медико-соціальну експертизу встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Відповідно до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Згідно з пунктом 5 Положення про медико-соціальну експертизу комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи. Відповідно до пункту 19 Положення про медико-соціальну експертизу комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317. Відповідно до пункту 16 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності комісія визначає ступінь втрати здоров`я, групу і час настання інвалідності та їх причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою на підставі експертного висновку, визначеного в установленому порядку МОЗ лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я, міжвідомчої експертної ради чи постанови військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання з Чорнобильською катастрофою та за наявності: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції з відміткою про перереєстрацію або посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; посвідчення потерпілої дитини серії "Д" та вкладишу до нього для потерпілих дітей з інвалідністю при досягненні ними 18 років. Відповідно до пункту 17 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності особи, що належать до категорії постраждалих із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, подають, крім посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції з відміткою про перереєстрацію або посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та посвідчення потерпілої дитини серії «Д» та вкладишу до нього для потерпілих дітей-інвалідів при досягненні ними 18 років, відповідний експертний висновок уповноваженого лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я, міжвідомчої експертної ради чи постанову військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, що призвело до інвалідності, з іншими ядерними аваріями, ядерними випробуваннями або військовими навчаннями із застосуванням ядерної зброї, порушенням правил експлуатації обладнання з радіаційною речовиною, порушенням правил зберігання і поховання радіоактивних речовин. Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що причинами інвалідності можуть бути: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання: одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час; одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; одержані в районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання; одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Великої Вітчизняної воєн та в повоєнний період; пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав; пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; одержані внаслідок політичних репресій; пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; одержані під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності); захворювання: отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку. Згідно з пунктом 1.2 Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30 травня 1997 року №166/129 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства надзвичайних ситуацій України від 10 жовтня 2012 року №789/1248), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 1997 року за № 491/2295, складовими системи експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є експертні комісії. Тобто, вказаним актом унормовано, що єдиним компетентним органом, до повноважень якого віднесено встановлення причини інвалідності колишніх військовослужбовців, є МСЕК. До повноважень суду вирішення вказаних питань не віднесено. З аналізу вказаних норм вбачається, що встановлення причинного зв`язку з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у позивача що може бути підставою для встановлення йому інвалідності є складовою процесу надання йому статусу інваліда, для якого визначений позасудовий порядок, який здійснюють спеціально уповноважені на це органи. Вищезазначеним порядком насамперед передбачено звернення особи, яка претендує на встановлення причини інвалідності внаслідок його участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, як призваного на військові збори до комісії, а в разі відмови в установленні такого факту, особа має право звертатися до суду для оскарження рішення комісії. Під час вирішення комісією питання про обставини отримання захворювання для встановлення інвалідності та встановлення причинного зв`язку з отриманим захворюванням та участю у ліквідації на ЧАЕС, підлягають дослідженню ті самі обставини, на які посилається ОСОБА_1 під час звернення до суду. Розгляд таких вимог судом є фактично перебиранням на себе органом судової влади функції, яку покладено на спеціальний уповноважений орган, що має відповідну компетенцію. Вказану обставину суд може встановити у випадку оскарження громадянином рішення спеціально уповноваженого органу, що має відповідну компетенцію. Таким чином, чинне законодавство передбачає позасудову процедуру підтвердження особою отримання захворювання під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Визначено орган, який уповноважений приймати таке рішення, встановлено перелік документів, необхідних для встановлення факту інвалідності та встановлено алгоритм процедури необхідних дій, які ОСОБА_1 повинен дотриматись та виконати для захисту своїх прав. Перекладання на суд функцій такого органу як МСЕК, шляхом зобов`язання відповідача припинити дії, які порушують право отримання інвалідності та зобов`язання направлення необхідних медичних документів для вирішення питання про інвалідність до КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської облради» суперечило б вимогам закону, створило б умови для уникнення встановленої законодавством процедури отримання статусу інваліда, та поставило б у нерівні умови осіб, які отримують такий статус із дотриманням цієї процедури. Проте, особа, якій рішенням уповноваженого органу (комісії) відмовлено у встановленні причини інвалідності саме у зв`язку з ліквідацією аварії на ЧАЕС, не позбавлена права звернутися до суду з метою оскарження такого рішення. З урахуванням наведеного, зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватися у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Обґрунтовуючи подану заяву ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 стверджує, що станом на 17 квітня 2023 року з аналізу судової практики Верховного Суду, тобто з постанови колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року (справа №703/3657/20, провадження №2/703/266/21) наразі встановлено приводи та підстави для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, а саме:як вбачається з форми та тексту п. 24 - 27 вищевказаної постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, оскарження рішень МСЕК, що стосується здоров`я позивача, як фізичної особи, що є особистим немайновим правом, захист якого здійснюється за нормами цивільного законодавства (ст. 275 ЦК України). Натомість Черкаський апеляційний суд всупереч п.1 ч.1 ст. 19 ЦПК України та ст. 275 ЦК України та всупереч ст. 55, 124 Конституції України не забезпечив визнання права позивача ОСОБА_1 на встановлення інвалідності у зв`язку з каліцтвом, викликаним радіаційним опроміненням при ліквідації аварії на ЧАЕС, куди він був мобілізований військоматом, де він перебував на ЧАЕС з 10.08.1989 року по 10.05.1990 року, згідно запису у його військовому квитку НОМЕР_1 на стор. 13 п. 28 «Проходження військ служби». При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України, Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення у апеляційному або касаційному порядку. В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Враховуючи те, що суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, та не ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Заявник фактично оскаржує законність та обґрунтованість рішення Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, що набрало законної сили. Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та його представника за довіреністю ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375, 429 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : У задоволенні заяви ОСОБА_1 та його представника за довіреністю ОСОБА_2 про перегляд постанови Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами відмовити. Постанову Черкаського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року залишити в силі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлено 08 червня 2023 року. Головуючий: В.Г. Бородійчук Судді: О.В. Карпенко Л.В. Нерушак