LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824758/14723/20

від 01.06.2023 ·

Справа № 758/14723/20 Апеляційне провадження №22-ц/824/8459/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2023 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Загороднього С.А., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Автофарбус» про визнання акту прийому-передачі нерухомого майна недійсним, В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання акту прийому-передачі нерухомого майна недійсним. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року у справі № 758/14723/20 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви зазначила, що 18 лютого 2022 року Подільським районним судом м. Києва було ухвалене рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Автофарбус» про визнання акту передачі квартири недійсним, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги. Під час розгляду даної справи Київським апеляційним судом було відмовлено в долученні до матеріалів справи рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, відповідно до якого був встановлений факт проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Відмова була обґрунтована тим, що даного рішення не існувало на момент ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції, тому воно не може вважатися ново виявленою обставиною. Заявниця вважає нововиявленими обставинами те, що 18 липня 2022 року Подільським районним судом м. Києва було винесено рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, відповідно до якого її позов було задоволено частково та встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - з 01.01.2004 по 13.05.2005 включно. Просила суд винести рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення з підстав, визначених частиною 2 статті 423 ЦПК України та скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року у задоволені заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач направила апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просила апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду. 08.05.2023 року до Київського апеляційного суду від ТОВ «Автофарбус» надійшов відзив на апеляційну скаргу. В судове засідання 01.06.2023 року ОСОБА_2 не з`явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне: Частиною першою статті 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами витлумачені в частині другій статті 423 ЦПК України. Згідно з частиною другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами серед іншого є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1). Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. З огляду на зазначене, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є факти, що у встановленому порядку спростовують обставини, які були покладені в основу судового рішення. Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). При цьому не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. При перегляді судового рішення за нововиявленими суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України). Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки заявник не знав про неї та, відповідно, не міг надати суду дані про неї. Схожого висновку щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 757/31348/15-ц та від 14 квітня 2021 року у справі № 569/14416/17. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції послався на п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», де зазначено процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Також суд першої інстанції належним чином послався й на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.05.2021 по справі № 752/4995/17, відповідно до якого нововиявленою обставиною не може бути сам по собі факт ухвалення судового рішення саме як юридичний факт. З урахуванням вищевказаного, факт ухвалення Подільським районним судом міста Києва рішення від 18 липня 2022 року сам по собі не є нововиявленою обставиною. Такою обставиною може бути визнання зазначеним рішенням встановленим факт проживання сторін однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по 13.05.2005 року. В той же час з позовної заяви вбачається, що позивач свої позовні вимоги саме й обґрунтовувала фактом проживання з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. За таких умов та обставина, яка була покладена позивачем в основу свого позову, і яка вже фактично була оцінена судом в рамках даної справи, не може вважатися нововиявленою обставиною лише на тій підставі, що заявником було здобуто новий доказ на її підтвердження. З огляду на вказане колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»