Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/6181/23
від 12.07.2023 · АнтикорупційнаСправа № 991/6181/23 Провадження № 1-кс/991/6193/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2023 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , дослідивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, установив: 11.07.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр) відомостей про кримінальне правопорушення. Подану скаргу адвокат ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що 30.06.2023 депутат Київської обласної ради восьмого скликання ОСОБА_3 подав до НАБ України заяву про можливі протиправні дії окремих посадових осіб та депутатів Тетіївської міської ради Київської області, яку було отримано 03.07.2023 та зареєстровано за вхідним номером № 159/678-00-ЮО. Однак, станом на дату подання цієї скарги, жодних повідомлень про початок досудового розслідування за заявою про вчинення злочину, інформації щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення та витягу з Реєстру, ОСОБА_3 не отримував. Просить зобов`язати уповноважених осіб НАБ України внести до Реєстру відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування за заявою про вчинення корупційного злочину, яка подана ОСОБА_3 . Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про її повернення з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. За змістом ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Предметна підсудність цього суду визначається статтею 33-1 КПК України, якою встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України визначені, зокрема такі умови: 1) кримінальне правопорушення вчинено депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; 2) предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому статтею 191 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у пункті 1 цієї частини. Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 у заяві про вчинення корупційного злочину від 29.06.2023 за вих. № 29/06 повідомляє про можливе вчинення Головою Тетіївської міської ради ОСОБА_4 , у змові із своєю матір`ю ОСОБА_5 , яка є головою Комісії з питань регулювання земельних відносин, архітектури, будівництва та охорони навколишнього середовища, та депутатами Тетіївської міської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дій, які порушують права засновника Селянського (Фермерського) господарства «Вікторія» ОСОБА_8 та мають кваліфікуватися за ст. 191 КК України. Слід зазначити, що хоча ст. 191 КК України і міститься у переліку корупційних злочинів, однак слідчий суддя Вищого антикорупційного суду здійснює судовий контроль щодо наявності підстав та дотримання порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною статтею, лише за наявності хоча б однієї з умов, встановлених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Вказана вимога визначена законодавцем як обов`язкова. Однак, наявності хоча б однієї з таких умов, ні зі змісту скарги, ні зі змісту доданих до неї матеріалів, слідчий суддя не встановив. Так, як зазначено вище, положеннями п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України визначено однією з умов підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду - вчинення кримінального правопорушення депутатом обласної ради, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад. Статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено класифікацію посад в органах місцевого самоврядування. Зокрема, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови; друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради. Тобто, голова Тетіївської міської ради ОСОБА_4 , голова Комісії з питань регулювання земельних відносин, архітектури, будівництва та охорони навколишнього середовища ОСОБА_5 , а також депутати Тетіївської міської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , щодо яких подана заява про вчинення корупційного злочину, передбаченого ст. 191 КК України, не відносяться до суб`єктів вчинення кримінального правопорушення, перелік яких визначено п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, як умову підсудності справи Вищому антикорупційному суду. Крім того, скарга адвоката ОСОБА_2 та додані матеріали не містять відомостей про розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди, який у дві тисячіи і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що позбавляє слідчого суддю можливості дійти висновку про наявність умови, визначеної у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Також відсутня умова, передбачена у п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, яка стосується злочинів, передбачених статтями 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України. Отже, подана адвокатом ОСОБА_2 скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування, і таке кримінальне провадження не буде підсудне Вищому антикорупційному суду. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подану скаргу належить повернути. Також, слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що враховуючи обставини, які мають місце у цій справі, скарга на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, має подаватись до місцевого суду, в порядку ч.3 ст.32 КПК України, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Національне антикорупційне бюро України (м. Київ, вул. В. Сурикова, 3), а саме до Солом`янського районного суду м. Києва. Керуючись статтями 303, 304, 306, 372 КПК України, слідчий суддя - постановив : Повернути адвокату ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_9