Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/8460/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4975/23 Справа № 214/8460/21 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2023 року м.Кривий Ріг справа № 214/8460/21 провадження № 22-ц/803/4975/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», відповідач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу № 214/8460/21 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року (суддя Попов В.В.), ухваленого в приміщенні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В жовтні 2021 року АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулося до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в обґрунтування якого посилалося на те, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, у тому числі до квартири АДРЕСА_1 . Так, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами як споживачами послуг з централізованого опалення своїх зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, у них за період з 01.10.2013 року по 30.06.2021 року виникла заборгованість у розмірі 36 787,00 грн, яку останні в добровільному порядку не погашають. Враховуючи вищевказане, АТ «Криворізька теплоцентраль» просило суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по оплаті за надану послугу з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.10.2013 року по 31.07.2021 року в розмірі основного боргу 36 787,00 грн, інфляційні втрати 13 074,62 грн та 3% річних 3 626,90 грн, а всього 53 488,51 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2013 року по 30.06.2021 року в розмірі 36 787,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 074,62 грн та 3% річних в розмірі 3 626,90 грн, а всього стягнуто 53 488,51 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» по 756,66 грн з кожного окремо, в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Судове рішення мотивоване невиконанням відповідачами свого обов`язку щодо оплати наданих послуг з централізованого опалення, чим було порушено право позивача на своєчасне отримання платні за надані послуги. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову АТ «Криворізька теплоцентраль». УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСІБ, ЯКІ ПОДАЛИ АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга відповідачів мотивована тим, що вони належним чином не сповіщалися судом першої інстанції про розгляд справи, внаслідок чого були позбавлені можливості подати відзив на позовну заяву, надати пояснення, а також скористатися правовою допомогою. Крім того, вказують, що вони користуються автономним опаленням, доказом чого, на їх думку, є право власності на адресу відповідача ОСОБА_3 , акт від 05.03.2012 року від КПТМ «Криворіжтепломережа» про зняття теплового навантаження; акт про відключення квартири за зазначеною адресою від мереж ЦО (ГВП) від 2011 року; акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 20.09.2011 року; акт приймання газового лічильника; технічний розрахунок огороджувальних конструкцій; акти позивача від 09.06.2015 року та від 22 червня 2016 року. Вважають, що відключення квартири від мережі централізованого опалення не було самовільним, оскільки таке відключення було проведено в порядку встановленому законодавством. При цьому, послугами з централізованого постачання теплової енергії вони не користуються, а тому у них відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії теплопостачальній організації за спірний період, оскільки фактично ці послуги отримані не були. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від АТ «Криворізька теплоцентраль» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідачів, в якому позивач зазначає, що відповідачі не дотрималися встановленого законодавством порядку відключення від мереж централізованого опалення, що є самовільним відключенням, а тому відсутні підстави для не нарахування за послугу з централізованого опалення. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 та з 11.07.1996 року зареєстрованим в ній. Окрім нього у вказаній квартирі також зареєстровані інші відповідачі у справі ОСОБА_2 з 11.07.1996 року та ОСОБА_1 з 11.04.2011 року. Згідно з розрахунком заборгованості, відповідачам АТ «Криворізька теплоцентраль» надавались послуги з опалення, але останні їх вартість своєчасно та в повному обсязі не сплачували, у зв`язку з чим за період із жовтня 2013 року по липень 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 36 787,00 грн. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до пункт 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , підлягає частковому задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Задовольняючи позов АТ «Криворізька теплоцентраль», суд першої інстанції виходив з факту невиконання відповідачами свого обов`язку щодо оплати наданих послуг з централізованого опалення, чим було порушено право позивача на своєчасне отримання платні за надані послуги. Проте, суд першої інстанції дійшов такого висновку з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування такого судового рішення. Так, в апеляційній скарзі відповідачі посилаються на те, що не були повідомлені судом першої інстанції про розгляд справи. За частиною 1 статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адресу відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Встановлено, що справу розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення судом першої інстанції відповідачам судової повістки на 18 квітня 2022 року. Тобто, судом першої інстанції було розглянуто справу без дотримання вимог статті 128 ЦПК України щодо обов`язку суду повідомляти учасників справи про дату, час і місце судового засідання. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи без належного повідомлення відповідачів про хід розгляду справи, у зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі по суті позовних вимог. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. За пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України « Про житлово-комунальні послуги »). Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України « Про житлово-комунальні послуги » ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Згідно зі статтею 16 Закону України « Про житлово-комунальні послуги » порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України « Про житлово-комунальні послуги », індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов`язання відповідачів оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За статтею 19 Закону України « Про теплопостачання », споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Згідно з пунктом 24 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил). Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 та з 11.07.1996 року зареєстрованим в ній. Окрім нього у вказаній квартирі також зареєстровані інші відповідачі у справі ОСОБА_2 з 11.07.1996 року та ОСОБА_1 з 11.04.2011 року. Згідно з розрахунком заборгованості, відповідачам АТ «Криворізька теплоцентраль» надавались послуги з опалення, але останні їх вартість своєчасно та в повному обсязі не сплачували, у зв`язку з чим за період із жовтня 2013 року по липень 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 36 787,00 грн. Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідачів на свою користь 3% річних від простроченої суми в розмірі 3 626,90 грн та інфляційних втрат в розмірі 13 074,62 грн, нарахованих на суму несплаченої заборгованості. З Акту приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 20 вересня 2011 року, складеному комісією у складі представників ВАТ «Криворіжгаз», встановлено, що об`єкт (квартира відповідачів) підготовлена до експлуатації, дозволена врізка та пуск газу. Зі змісту Акту про відключення квартири від мереж ЦО (ГВП) від 2011 року випливає, що його було складено на підтвердження відключення від мереж ЦО і ГВП квартири відповідачів шляхом видимого розриву. Згідно з актом № 2 від 05 березня 2012 року, складеним в присутності представника КПТС «Криворіжтепломережа», представника споживача, склали акт про наявність видимого розриву на мережі центрального опалення, гарячого водопостачання, ізольованість стояків та заглиблення у стіні, система гарячого водопостачання демонтована; пакет документів наявний, в приміщенні установлено автономне опалення, наявний акт опломбування газового лічильника 01 жовтня 2010 року. Крім того, зазначено, що за самовільне підключення до мережі КП «Криворіжтепломережа» несе відповідальність споживач. Так, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 (далі - Порядок), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, було визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від цих послуг. Відповідно до пункту 2.1 Порядку (в редакції чинній на 2011 рік), для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. За пунктом 2.2 порядку Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП (пункт 2.2.1 порядку). Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП виконуються у міжопалювальний період. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. (пункт2.5-2.7 порядку). Тобто, єдиною законною підставою для відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає. Відповідно до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. На підставі статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, апеляційний суд доходить висновку, що відповідачами не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання та встановлення у квартирі індивідуального (автономного) опалення, відбулося з дотриманням вимог вищенаведених норм. Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1706цс15 зроблено висновок, що «відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла. Оскільки відповідачі відключилися від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченим законодавством, тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання». Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду: від 11 грудня 2019 року (справа № 490/11619/15-ц, провадження № 61-23337св18) та від 18 червня 2020 року (справа № 643/133/17, провадження № 61-38460св18). В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що на підставі отриманих дозволів квартира відповідачів була відключена від послуг теплопостачання Криворізьким підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа», що підтверджено актом № 2 від 05.03.2012 року, складеним представником КП «Криворіжтепломережа» в присутності представника споживача. Апеляційний суд також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно того, що фактично відповідачі не отримували послуги з централізованого постачання теплової енергії, оскільки як вже зазначалося вище, відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання та встановлення у квартирі індивідуального (автономного) опалення з недотриманням передбаченого порядку, не звільняє від оплати за послуги з теплопостачання. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, в даному випадку є правові підстави для задоволення позову АТ «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення. Апеляційний суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, яким підтверджується розмір боргу та факт невнесення за вказаний період оплати за опалення. Доказів на спростування зазначеного розрахунку відповідачі не надали, свого контррозрахунку не зазначили. Крім того, на дані правовідносини поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України щодо сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. За таких обставин, з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягають стягненню заборгованість по оплаті за надану послугу з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року до 31 липня 2021 року в розмірі основного боргу 36 787,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 074,62 грн та 3% річних в розмірі 3 626,90 грн, а всього 53 488,51 грн. Доводи апеляційної скарги відповідачів не дають підстав для відмови в задоволенні позову АТ «Криворізька теплоцентраль». Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 4 частини 1, пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було порушено норми процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи те, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову в повному обсязі, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, по 756,66 грн з кожного. Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , задовольнити частково. Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року до 31 липня 2021 року в розмірі 36 787,00 гривень, інфляційні втрати в розмірі 13 074 гривень 62 копійок, 3% річних в розмірі 3 626 гривень 90 копійок, а всього 53 488 гривень 51 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, по 756 гривень 66 копійок з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий О.О.Тимченко Судді: О.А. Мірута Я.В. Хейло