Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/341/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/341/23 пров. № А/857/5157/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Судова-Хомюк Н.М. суддів: Онишкевич Т.В., Сеник Р.П., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 260/341/23 за адміністративним позовом Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, суддя в 1-й інстанції Калинич Я.М., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В: Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( далі також Закарпатський ОТЦК СП, позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ ПВР, відповідач) в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000,00 грн. ВП №69530755 від 01.08.2022 року; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №69530755 від 01.08.2022 року. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, надано термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом, зокрема, надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску. Позивач 15 лютого 2023 року, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 18 січня 2023 року, надав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просив суд поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. В обґрунтування заяви зазначив, що 03.08.2022 року на адресу Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження №69530755 від 01.08.2022 року, винесена старшим державним виконавцем Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області згідно виконавчого листа №260/3753/21 виданого 18.05.2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом щодо зобов`язання Закарпатський ОТЦК та СП підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року для перерахунку з 01 лютої о 2020 року та з 01 січня 2021 року пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, в яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000,00 грн. від 01.08.2022 ВП №69530755 та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.08.2022 №69530755. Звертав увагу суду на те, що разом з тим, станом на момент виникнення спірних правовідносин рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №260/3753/21 Закарпатським ОТЦК та СП оскаржувалось в Восьмому апеляційному адміністративному суді, що підтверджується апеляційною скаргою Закарпатського ОТЦК та СП №4811/1 від 06.07.2022, заявою про поновлення строку апеляційного оскарження №4810/1 від 06.07.2022 та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі №260/3753/21 пров. №А/857/10602/22, копії яких були додані до позовної заяви. Крім того Восьмим апеляційним адміністративним судом зупинено дію рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі № 260/3753/21. Також звертав увагу на той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше було подано апеляційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по даній справі ще 04.12.2021, що підтверджується ухвалою Восьмого апеляційного суду від 14.12.2021 в справі №260/3753/21 пров. №А/857/22499/21, в якій зазначено, 08.12.2021 суд зареєстрував дану апеляційну скаргу. Також зазначає, що у зв`язку з отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №69530755 від 01.08.2022 року Закарпатським ОТЦК та СП на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено лист №8745/8 від 10.08.2022 року з проханням зупинити виконавче провадження ВП №69530755 від 01.08.2022 року, а також скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000,00 грн. від 01.08.2022 року ВП №69530755 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.08.2022 року ВП №69530755. 02.01.2023 року Закарпатським ОТЦК та СП отримано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 року у справі №260/3753/21 пров. №А/857/10602/22, якою апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду без змін. Отже, дата набрання законної сили рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року у справі №260/3753/21 є 23 листопада 2022 року. Таким чином про наявність рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 року у справі №260/3753/21 пров. №А/857/10602/22 Закарпатському ОТЦК та СП стало відомо 02.01.2023 року, отже крайньою датою для подання позовної заяви було 12.01.2023 року. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду 20 лютого 2023 року клопотання Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишено без задоволення. Позовну заяву Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов - повернуто позивачу. Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що Апелянт вважає, що Закарпатським окружним адміністративним судом при розгляді заяви про поновлення строків звернення до суду від 10.02.2023 №5/851 не враховано той факт, що відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець, або до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Закарпатським ОТЦК та СП направлено листа Начальнику управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.08.2022 №8745/1, в якому повідомлялось, що рішення суду, на підставі якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69530755 від 01.08.2022, оскаржується в апеляційній інстанції, та просили зупинити вищезгадане виконавче провадження та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 01.08.2022 ВП№69530755 та постанову про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.08.22 ВП № 69530755. Однак відповіді на даний лист, а також постанови про зупинення виконавчого провадження та про поновлення виконавчого провадження на адресу Закарпатського ОТЦК та СП не надходили. Апелянт також вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження №69530755 від 01.08.2022 була винесена в порушення вимогам законодавства, на підставі судового рішення, яке фактично не набуло законної сили. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 у справі №260/3753/21, якою рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №260/3753/21 (на підставі якого відкрито виконавче провадження) залишено без змін, надійшла до Закарпатського ОТЦК та СП 02.01.2023 за вх. № 19 та була добровільно виконана в той же день, що підтверджується листом Закарпатського ОТЦК та СП від 02.01.2023 за вих. №5/7. Також вказує про те, що Закарпатський окружний адміністративний суд при розгляді заяви про поновлення строків звернення до суду від 10.02.2023 №5/851 не врахував той факт, що Закарпатський ОТЦК та СП лише 03.01.2023 отримав вимогу старшого державного виконавця Білинець В.О. від 03.01.2023 №4/5 щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №260/3753/21, тобто на момент надходження вимоги державного виконавця вищезазначене рішення суду було виконано в повному обсязі в добровільному порядку. Окрім того, враховуючи те, що відповіді на лист Закарпатського ОТЦК та СП до Начальника управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.08.2022 за вих. № 8745/1 щодо скасування постанов, станом на момент отримання вимоги державного виконавця не надходило, отже, днем з якого варто розпочинати відлік строку протягом якого особа може подати заяву до суду для відновлення її прав, свобод та законних інтересів в розумінні статті 287 КАС України, слід вважати день отримання вимоги державного виконавця, тобто 03.01.2023 З урахуванням ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 з питання внесення виправлення в судове рішення, відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові), суд вважав за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень частини другої статті 312 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Частиною 1 ст.45 КАС України також передбачає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частина 2 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Так, ч.1 ст.287 КАС України також передбачає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів При цьому «повинна» необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку, суд першої інстанції врахував те, що позивач дізнався про оскаржувану постанову 03.08.2022 року, однак до суду звернувся тільки 12.01.2023 року, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви позивача від 15.02.2023 року на виконання ухвали суду від 18.01.2023 року. Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в клопотанні, позивачем до суду не надано. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що судом першої інстанції не враховано та не надано належної оцінки доводам позивача про те, що строк на звернення до суду ним пропущено з поважних причин, оскільки отримавши оскаржувані постанови, позивач врахував вимоги ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, можуть бути оскаржені до начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець, або до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Позивач також вказував про те, що Закарпатським ОТЦК та СП направлено листа Начальнику управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.08.2022 №8745/1, в якому повідомлено, що рішення суду, на підставі якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69530755 від 01.08.2022, не набрало законної сили та оскаржується в апеляційній інстанції, у зв`язку із чим просив зупинити вищезгадане виконавче провадження та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 01.08.2022 ВП№69530755 та постанову про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.08.22 ВП № 69530755. Звертав увагу суду на те, що відповіді на даний лист, а також постанови про зупинення виконавчого провадження та про поновлення виконавчого провадження на адресу Закарпатського ОТЦК та СП не надходили, а лише 03.01.2023 Закарпатський ОТЦК та СП отримав вимогу старшого державного виконавця Білинець В.О. від 03.01.2023 №4/5 щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №260/3753/21, однак на момент надходження вимоги державного виконавця вищезазначене рішення суду було виконано в повному обсязі в добровільному порядку, в той же день 02.01.2023, в день надходження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 у справі №260/3753/21. Відтак, враховуючи наведені позивачем причини поважності пропуску строку для звернення до суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що такі є неповажними, які не залежать від волі суб`єкта, унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову. Також слід вказати про те, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації заявником права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 260/341/23 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року