Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/1043/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/1043/23 пров. № А/857/7262/23 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Матковської З.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Плеханова З.Б. у м. Ужгород) у справі № 260/1043/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 31.08.2022 № 071750008359; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період його роботи у кооперативі «Весна», а саме: з 28.05.1989 по 28.03.1999 та призначити пенсію по інвалідності починаючи з часу набуття ним права на пенсію. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області № 071750008359 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 по інвалідності. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.08.2022 з дотриманням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій , затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та з врахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не мають повноважень у разі недостатності або неточності у доданих до заяви про призначення документах без надання терміну для усунення недоліків, про які відповідачі зазначать у рішеннях відразу відмовляти у призначенні пенсії, а тому оскаржуване рішення є передчасним. Оскільки саме Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області винесло рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, то саме цей відповідач у відповідності до п. 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 та Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є громадянином України, що стверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України. Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання позивача зареєстрований в м. Ужгороді з 06.05.2021 року по теперішній час. Згідно Виписки з акта огляду Ужгородської районної МСЕК від 04.07.2022 позивачу встановлена 3-тя група інвалідності (загальне захворювання) строком до 30.07.2024. Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 (дата заповнення 28.05.1989) позивач працював : Запис №1 - 28.05.1989 прийнятий слюсарем другого розряду в кооператив «Весна» згідно наказу №7 від 28.05.1989; Запис №2 28.05.1999 звільнений з роботи за власним бажанням, бажанням згідно ст. 38 КЗпП УССР згідно наказу №11 від 28.03.1999. 24.08.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії (вид пенсії - за віком). В розписці-повідомленні зазначено документи, які подані разом із заявою: 1) довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; 2) заява про призначення/перерахунок пенсії; 3) паспорт або ІD-картка або посвідка; 4) виписка з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності; 5) заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк); 6) Пам`ятка пенсіонера; 7) Трудова книжка або документи про стаж; 8) фото пенсіонера. 31.08.2022 відповідальними працівниками відділу призначення пенсії Головного управління ПФУ в Житомирській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 071750008359 позивачу, в якому зазначено наступне: -пенсійний вік заявника 50 років; -необхідний страховий стаж -12 років; -страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 07 років 03 місяці 05 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_1 з 28.05.1989 по 28.03.1999, оскільки на печатці відсутній код підприємства, що не відповідає «Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів» від 13.10.1993 №643. Для зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду трудової діяльності необхідно надати уточнюючу довідку, визначену Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Висновок - відмовити в призначені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Вважаючи оскаржене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позов до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з ч. 3 ст. 23 Загальної декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. За змістом ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Частина 1 ст. 24 Закону №1058-IV передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ч. 1, 2 ст. 30 Закону №1058-ІV). Відповідно до ст. 33 Закону №1058-ІV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в розмірах, зокрема: особам з інвалідністю II групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст. 27 і 28 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 32 Закону №1058-IV, особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та ІІІ груп від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років. Як вбачається з виписки акта огляду Ужгородської районної медико-соціальною експертною комісією від 04.07.2022, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок загального захворювання. Згідно ст. 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 1.1 Заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1).....подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). 1.7. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. 1.8. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Відповідно до п. 1-3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. З аналізу наведених правових норм вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Однак, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у п. 3 Порядку № 637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості. Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Як встановлено судом, відповідачем не дотримано вказаних вище вимог Закону та Порядку 22-1, Порядку 637, оскільки вказуючи в оскаржуваному рішенні на недоліки, територіальний пенсійний орган не вказав яких саме документів не вистачає заявнику для призначення пенсії за віком та позбавив права заявника подати у тримісячний термін додаткові документи. Додатком 1 до Порядку 22-1 встановлено розділ , де пенсійний орган вказує саме яких документів не вистачає та строк подання документів. Суд констатує, що відповідачі не мають повноважень у разі недостатності або неточності у доданих до заяви про призначення документах без надання терміну для усунення недоліків, про які відповідачі зазначать у рішеннях відразу відмовляти у призначенні пенсії, а тому оскаржуване рішення є передчасним. Оскільки саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області винесло рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, то саме цей відповідач у відповідності до п. 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 та Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача. З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відмовивши позивачу у зарахуванні до його страхового стажу періоди роботи на посаді слюсаря в кооперативі «Весна» з 28.05.1989 по 28.03.1999, з підстав не відповідності «Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів» від 13.10.1993 № 643, зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 260/1043/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська В. З. Улицький