Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2446/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/2446/22 Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В., Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Бітова А.І., Танасогло Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 травня 2023р. про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2022р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 1.12.2019р. ОСОБА_1 ; - зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати з 1.12.2019р., виплатити перераховане та виплачувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо застосування обмежень максимального розміру пенсії при нарахуванні та виплаті з 1.12.2019р. ОСОБА_1 пенсії на підставі нової довідки від 2.08.2021р. за №22/6-4114 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019р., виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України; - зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити з 1.12.2019р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки від 2.08.2021р. за №22/6-4114 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019р., виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням проведених виплат. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2022р. позов задоволено частково, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 1.12.2019р.; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо застосування обмежень максимального розміру пенсії при нарахуванні та виплаті з 1.12.2019р. ОСОБА_1 пенсії на підставі нової довідки від 2.08.2021р. №22/6-4114 про розмір грошового забезпечення, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України; зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплатити з 1.12.2019р. пенсію ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, на підставі нової довідки від 2.08.2021р. за №22/6-4114 про розмір грошового забезпечення, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказане судове рішення набрало законної сили - 20.06.2022р.. Також, на виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчі листи від 20.06.2022р.. В подальшому, у травні 2023р. позивач звернувся із заявою в суд про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення. В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначив, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2022р. належним чином не виконане, оскільки перерахунок пенсії проведено без урахування індексації за 2022р. та за 2023р.. Посилаючись на вказане просив заяву задовольнити. Так, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023р. заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області до 25.06.2023р. подати звіт про виконання судового рішення. В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, посилаючись на порушення норм права. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судове рішення не виконано суб`єктом владних повноважень, то для захисту соціальних прав позивача, наявні законні підстави для зобов`язання пенсійного органу подати до суду у відповідний строк звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спірне питання, з огляду на наступні обставини. Так, надаючи правову оцінку зазначеним обставинам даної справи, судова колегія виходить з наступного. Процедура виконання судового рішення, у тому числі встановлення судового контролю визначаються нормами КАС України. Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст.382 КАС України, за приписами ч.1 та 2 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст.287 цього Кодексу. Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення. З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Необхідно зауважити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення. В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005р., та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009р.). Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2022р. по справі №400/2446/22 в повному обсязі не виконано та будь-яких доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять. На підставі вказаного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 312, 316, 325 КАС України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 травня 2023р. про встановлення судового контролю залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.І. Бітов Т.М. Танасогло