Постанова 4824 № 761/33934/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2023 року справа № 761/33934/20 провадження № 22-ц/824/7567/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В., при секретарі: Яницькій О.Л. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року, постановлену під головуванням судді Макаренко І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення суми інфляційних збитків та 3% річних, - В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ПАТ «Європейський газовий банк» був укладений договір банківського вкладу. Позивач відсутній у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача, що призвело до порушення строків виконання грошового зобов`язання, що, в свою чергу, змусило позивача звернутися до суду з вищевказаним позовом. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року провадження у справі закрито. В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2020 року, згідно із якою суд дійшов висновку, що спір про стягнення компенсаторних сум не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Вказує, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням ФГВФО строків здійснення відшкодування за вкладами та є простроченням грошового зобов`язання, до якого має застосовуватися положення ст. 625 ЦК України. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги. Інші сторони в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 06.06.2014 року між позивачем та ПАТ «Європейський газовий банк» був укладений договір банківського вкладу (а.с. 5-6). Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 «Про початок процедури ліквідації АТ «Єврогазбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Ковальова В.М. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2014 №149 у зв`язку з виробничою необхідністю з 19.12.2014 відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» Ковальова В.М. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2014 №150 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку з 19.12.2014 призначено Оберемка Романа Анатолійовича. 24.11.2014 на офіційному сайті Фонду розміщено оголошення, що у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду прийнято 18.11.2014 рішення № 121 про початок ліквідації АТ «Єврогазбанк». Фонд з 25.11.2014 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники з 25.11.2014 по 06.01.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «Банк «Київська Русь» (а.с. 8). Позивач відсутній у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача. 01.10.2015 Окружним адміністративним судом м. Києва винесено постанову про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Романа Анатолійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Романа Анатолійовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Єврогазбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою № 348906 від 17.06.14 року. 20.11.2018 постановою Верховного Суду постанову Окружного адміністративного судом м. Києва від 01.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 залишено без змін. Позивачем не надано доказів про включення його у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача. 14.11.2019 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб закінчено ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Єврогазбанк» як юридичної особи. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником ліквідованого банку, будь-яких відносин зобов`язального характеру між позивачем та відповідачем не існувало. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.11.2019 здійснений запис припинення юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», згідно рішення щодо його припинення. Правонаступники припиненої юридичної особи відсутні. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою ОСОБА_1 посилався на те, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням ФГВФО строків здійснення відшкодування за вкладами з вини його працівника та є простроченням грошового зобов`язання, до якого має застосовуватись положення ст. 625 ЦК України. Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу). Із матеріалів справи вбачається, що правовими підставами для стягнення з відповідача суми основного боргу на відшкодування інфляційних втрат та 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України, на думку позивача, є не виплата Фондом недоплаченої частини гарантованого відшкодування за договором вкладу в неплатоспроможному банку. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 761/10730/18 зазначено, що вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання звернені позивачем до Фонду та стосуються безпосередньо правомірності його дій, пов`язаних із виплатою відшкодування за вкладами, а тому також підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 761/11256/17, провадження № 61-31354сво18. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18, у якому зазначено, що з огляду на акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір. Оскільки основні вимоги стосуються стягнення боргу на відшкодування збитків (адміністративні правовідносини), які за рішенням адміністративного суду стягнуто з суб`єкта владних повноважень, а тому заявлені вимоги на підставі статті 625 ЦК України з одночасним відшкодуванням моральної шкоди також належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи вищенаведене, правильними є висновки суду першої інстанції про закриття провадження у справі, оскільки такий спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ФГВФО про стягнення індексу інфляції та 3 % річних від невиплаченої гарантованої суми вкладу колегія суддів не приймає, оскільки вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, що підтверджується вищенаведеними постановами Верховного Суду. Крім того, вказана ухвала не була предметом апеляційного та касаційного перегляду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді