Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/2742/23

Справа № 308/2742/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 05 липня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої судді Кожух О.А., суддів Собослоя Г.Г., Готри Т.Ю., за участі секретаря Гусоньки З.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2023 року (суддя Деметрадзе Т.Р.) про забезпечення позову у справі №308/2742/23 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Майстренко Наталія Миколаївна, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця, в с т а н о в и в : У лютому 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Майстренко Н.М., звернулася із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в якому просить: - перевести права та обов`язки покупця квартира АДРЕСА_1 , на ОСОБА_2 ; - перевести права та обов`язки покупця земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0127 за адресою АДРЕСА_2 , на ОСОБА_2 ; - виплатити ОСОБА_1 вартість вказаних квартири та земельної ділянки в загальному розмірі 855000 грн, внесені ОСОБА_4 на депозитний рахунок суду. 17.03.2023 представником позивача адвокатом Майстренко Н.М. було подано заяву про забезпечення позову, у якій представник просив: 1) заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам виконувати будь-які види будівельних та ремонтних робіт в частині будинку, яка зареєстрована як квартира АДРЕСА_1 ; 2) заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, зокрема, структурним підрозділам Ужгородської міської ради, її комунальним підприємствам, вживати заходів та/чи виконувати будь-які дії щодо зміни статусу квартири АДРЕСА_1 , зокрема, але не виключно, щодо поділу квартири, чи виділення її частин, виділення в окремий об`єкт нерухомого майна. Заяву мотивовано, зокрема тим, що допоки позивач та представник збирали докази, які стосуються порушення її майнових прав як співвласниці будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 без узгодження із позивачем та без жодних дозвільних документів почав виконувати підготовчі та будівельні роботи з реконструкції у будинку, зокрема, змінювати планування спільного горища, встановлюючи там стіни із газобетонних блоків, влаштовувати додаткові виходи на горище зі спірної частини будинку, що підтверджується фотодоказами. Вважала, що такі дії відповідача ОСОБА_1 значно ускладнять виконання рішення суду у справі в майбутньому, якщо таке буде ухвалено на користь позивача ОСОБА_2 , оскільки потребуватимуть виплати додаткових коштів та докладення нею додаткових зусиль для приведення горища у попередній стан. Виконання і надалі відповідачем ОСОБА_1 будівельних робіт зі зміни планування приміщень придбаної частини будинку, перебудова його частин, значно ускладнять розгляд і вирішення цієї справи, а отже, ефективний захист порушеного права та виконання рішення у майбутньому. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 17.03.2023 заяву представника позивача адвоката Майстренко Н.М. про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам виконувати будь-які види будівельних та ремонтних робіт в частині будинку, яка зареєстрована як квартира АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, структурним підрозділам Ужгородської міської ради, її комунальним підприємствам, вживати заходів та/чи виконувати будь-які дії щодо зміни статусу квартири АДРЕСА_1 , у тому числі щодо поділу квартири, чи виділення її частин, виділення в окремий об`єкт нерухомого майна. На дану ухвалу подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Посилаючись на необґрунтованість ухвали місцевого суду, просить ухвалу місцевого суду скасувати та у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала позбавляє родину скаржника можливості завершити ремонтні роботи і проживати у власному житлі щонайменше на час перебування справи в суді. Крім цього, застосовані ухвалою суду обмежувальні заходи не лише позбавляють скаржника права користуватися належною йому власністю, а і покладають суттєвий фінансовий тягар незапланованих витрат на оренду житла та витрати на повторне приведення житла до належного для проживання стану. Зазначає, що твердження представника позивача про незаконну перебудову/перепланування ОСОБА_1 частини будинку не відповідають дійсності і мають на меті лише створення йому перешкод у користуванні власністю шляхом зупинення завершення ремонтних робіт. Вказує, що вжиті заходи забезпечення позову не відповідають меті забезпечення позову, а також є неадекватними заявленим позовним вимогам та неспівмірними із можливими наслідками для скаржника. Одночасно з поданням апеляційної скарги представником скаржника адвокатом Козаковою М.В. було подано доповнення до апеляційної скарги, у якій вказує, що ухвала суду не обґрунтована жодним письмовим доказом, а мотивувальна частина не містить жодних посилань на докази, на підставі яких суд обмежив право власності відповідача на невизначений строк. Зазначає, що представнику позивача достеменно відомо, що ОСОБА_1 не здійснює жодних робіт, які можуть призвести до змін конфігурації квартири, її внутрішнього об`єму тощо. Звертає увагу, що дана обставина двічі перевірялася Управлінням ДАБК. Спеціалісти Управління ДАБК здійснили позапланову перевірку на місці проведення ремонтних робіт скаржником в листопаді 2022 року та січні 2023 року. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Митровка Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду залишити без змін. Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. У заяві про забезпечення позову представник позивача вказує, що виконання ОСОБА_1 будівельних робіт зі зміни планування приміщень придбаної частини будинку, перебудова його частин, значно ускладнять розгляд і вирішення цієї справи, а отже, ефективний захист порушеного права та виконання рішення у майбутньому, оскільки якщо рішення буде ухвалено на користь позивачки, то такі дії відповідача потребуватимуть виплати додаткових коштів та докладення з її боку додаткових зусиль для приведення горища у попередній стан. Так, предметом позову у даній справі є переведення прав та обов`язків покупця квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0127 за адресою: АДРЕСА_2 , на позивачку ОСОБА_2 (а.с.12-13). В той же час, у заяві адвоката Майстренко Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову зазначалось, що судом розглядається справа, предметом позову у якій, є зокрема, визнання недійними договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , та договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0127 за адресою АДРЕСА_2 , від 26 березня 2021 року (а.с.48). Апеляційним судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.03.2021, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній придбав земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 2110100000:31:001:0127, яка належала ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 14.08.2008 (а.с.32). Також 26.03.2021 ОСОБА_1 згідно договору купівлі продажу, придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 14.08.2008 (а.с.165-167). ОСОБА_1 укладено договори на надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення та про постачання електричної енергії (а.с.73-74). Будучи з 1998 року власником квартири АДРЕСА_4 (а.с.15), вважаючи квартиру АДРЕСА_5 часткою в будинку, позивач, посилаючись, зокрема, на положення ст. 362 ЦК України, просить перевести на неї права та обов`язки покупця відповідних квартири та земельної ділянки (не заявляючи вимоги про визнання таких договорів купівлі-продажу недійсними). У заяві про забезпечення позову вказує, що відповідач ОСОБА_5 здійснює реконструкцію спільного горища будинку, на підтвердження чого представником позивача було подано Звіт про попередні висновки щодо можливості настання негативних наслідків втручання у конструктивні елементи житлового будинку (а.с.121-133), та просить вжити заходи забезпечення позову - заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам виконувати будь-які види будівельних та ремонтних робіт в частині будинку, яка зареєстрована як квартира АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, зокрема, структурним підрозділам Ужгородської міської ради, її комунальним підприємствам, вживати заходів та/чи виконувати будь-які дії щодо зміни статусу квартири АДРЕСА_1 , зокрема, але не виключно, щодо поділу квартири, чи виділення її частин, виділення в окремий об`єкт нерухомого майна. Задовольняючи таку заяву, суд першої інстанції вважав такі заходи вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду через відчуження майна відповідачами. У заяві адвоката Майстренко Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду із даним позовом (про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця), а зазначається про ймовірність проведення реконструкції будинку, зокрема зміни планування спільного горища, а також як наслідок понесення позивачкою додаткових витрат та зусиль для приведення горища у попередній стан. Отже, забезпечення позову, яке просить застосувати позивач - не відповідає заявленим позовним вимогам. Натомість апелянт зазначав, що вжиті заходи забезпечення позову покладають суттєвий фінансовий тягар незапланованих витрат. Зазначає, що житло було придбано для проживання сім`ї відповідача ОСОБА_1 , у ньому проводився ремонт для приведення житла до належного для проживання стану, а оскільки судом було заборонено проведення ремонту квартири, він несе витрати на оренду житла для своєї сім`ї, про що було додано копію договору суборенди житлових приміщень від 01.01.2022 (а.с.70-72), оригінал якого було оглянуто апеляційним судом в судовому засіданні. Такий захід забезпечення позову (заборона ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам виконувати будь-які види будівельних та ремонтних робіт в частині будинку, яка зареєстрована як квартира АДРЕСА_1 ; заборона ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, зокрема, структурним підрозділам Ужгородської міської ради, її комунальним підприємствам, вживати заходів та/чи виконувати будь-які дії щодо зміни статусу квартири АДРЕСА_1 , зокрема, але не виключно, щодо поділу квартири, чи виділення її частин, виділення в окремий об`єкт нерухомого майна) не є співмірним із заявленими позивачем вимогами (про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця), а судом першої інстанції не обґрунтовано необхідність вжиття саме таких заходів забезпечення позову. Позивачем не доведено, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця. Доводів того, що вжиття таких заходів сприятиме виконанню рішення суду переведення на співвласника прав та обов`язків покупця - позивачем не наведено. Відтак, підстав вжиття саме такого забезпечення позову, про який просив позивач немає. Апеляційний суд, перевіривши обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просила застосувати ОСОБА_2 , позовним вимогам, вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про необхідність забезпечення позову про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам виконувати будь-які види будівельних та ремонтних робіт в частині будинку, яка зареєстрована як квартира АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_1 , будь-яким іншим особам, зокрема, структурним підрозділам Ужгородської міської ради, її комунальним підприємствам, вживати заходів та/чи виконувати будь-які дії щодо зміни статусу квартири АДРЕСА_1 , зокрема, але не виключно, щодо поділу квартири, чи виділення її частин, виділення в окремий об`єкт нерухомого майна. Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, слід скасувати з підстав, передбачених п.п.3,4 ст.376 ЦПК України, та відмовити у задоволенні заяви адвоката Майстренко Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову. Керуючись ст.368, п.2 ч.1 ст.374, п.п. 3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2023 року скасувати. У задоволенні заяви адвоката Майстренко Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року. Головуюча: Судді: