Постанова 4805 № 296/1534/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/1534/23 Головуючий у 1-й інст. Шкиря В.М. Категорія 36 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О. Ю. суддів Григорусь Н.Й. Борисюка Р.М. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників в місті Житомирі справу №296/1534/23 за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення місць загального користування будинку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шкирі В.М. у м. Житомирі, встановив: У лютому 2023 року КП «Житомиртеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги централізованого опалення в сумі 8103,21 грн. В обґрунтування позову підприємство зазначило, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1 , в якій влаштована індивідуальна (автономна) система опалення. Відповідач користується послугами з централізованого опалення місць загального користування житлового будинку, які надає КП «Житомиртеплокомуенерго» Житомирської міської ради. За даними особового рахунку на ім`я відповідача № НОМЕР_1 з 01.11.2018 по 01.01.2023 ОСОБА_1 не оплачував надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 рокупозов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії місць загального користування будинку у розмірі 8103 грн. і судовий збір в розмірі 26834грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в будинку система опалювання місць загального користування вийшла з ладу та відключена більше двадцяти років тому. У цокольному приміщенні на першому поверсі 1-го та 2-го під`їздів першого поверху знаходиться медичний заклад, який користується підвальним приміщенням і сплачує позивачу всі послуги. Суд не взяв до уваги, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, тому має пільгу по оплаті за комунальні послуги та звільнений від сплати судового збору. У відзиві КП «Житомиртеплокомуненерго» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Квартира АДРЕСА_1 , обладнана індивідуальним газовим опаленням та від`єднана від системи централізованого опалення 11.10.2001. Відповідно до розрахунків КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради з 01.11.2018. по 01.01.2023 ОСОБА_1 , на ім`я якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 не сплатив за послуги централізованого опалення місць загального користування 8103,21грн (а.с.3-4). Система опалення місць загального користування в 6 під`їздах, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 вийшла з ладу і від`єднана від системи центрального опалення квартир більше 20 років. Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359, якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (втратила чинність 25 січня 2019 року) та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, якою встановлено порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17). Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною. Згідно з пунктом 28 Правил споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення МЗК будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (пункт 1.2. Методики). Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника. З 25 січня 2019 року почала діяти Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, якою встановлено порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень. Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів. Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Доказів щодо недотримання нормативної температури повітря на сходових клітинах під`їзду, де розташована квартира АДРЕСА_4 з 01.11.2018 по 01.01.2023, позивач та його представник не надав. Розрахунки кількості теплоти спожитої на опалення місць загального користування в будинку АДРЕСА_3 розроблені ТОВ І.КОММ ЕНЕРДЖИ" в 2017 році на підставі листа ОСББ "Добробут-12В " №20 від 06.09.2017. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов. Позивач не довів, що в період з 01.11.2018 по 01.01.2023 надавав КП «Житомиртеплокомуненерго» витяг з Єдиного реєстру осіб, які мають право на пільги або інший документ, який підтверджує його право на пільгу з оплати комунальних послуг, щоб така пільга могла бути застосована. ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, має інвалідність 3 групи. Законом «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору відповідачів, які віднесені до 1 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб з 3 групою інвалідності. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча: Судді: