LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд641/4547/21

від 11.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «11» липня 2023 року м. Харків справа № 641/4547/21 провадження № 22ц/818/1213/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В. Б., за участі секретаря Волобуєва О.О. учасники справи: позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 , відповідачі виконуючий обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» Логвиненко К.О., Акціонерне товариство «Харківобленерго», третя особа Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року в складі судді Маньковської О.О. в с т а н о в и в: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» Логвиненка Костянтина Олександровича, Акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», про стягнення суми та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просила: визнати незаконним ухилення Акціонерного товариство «Харківобленерго» від складання акту введення вузла обліку у промислову експлуатацію з 07 квітня 2021 року; визнати незаконним самоусунення виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» Логвиненка К.О. від проведення особистого прийому її та її представника, а також від розгляду її звернень на ім`я виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго»; зобов`язати Акціонерне товариство «Харківобленерго» скласти новий паспорт точки розподілу з урахуванням генерації електроенергії та передати копію цього паспорта постачальнику універсальних послуг; зобов`язати Акціонерне товариство «Харківобленерго» надати їй один примірник акту введення вузла обліку у промислову експлуатацію; стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на її користь помилково сплачену нею вартість послуг Акціонерного товариства «Харківобленерго» в сумі 1467,60 грн за послугу з налагоджування локального устаткування збору обробки даних та АСКОЕ; стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на її користь моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн; стягнути з виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн; стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на її користь упущену вигоду в сумі 4852,80 грн; стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на її користь витрати на юридичні послуги по забезпеченню введення до експлуатації приладу обліку генерації електроенергії в сумі 8000,00 грн. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, дійшов передчасного висновку про залишення її позову без розгляду. У зв`язку з бойовими діями вона була вимушена евакуюватися до Німеччини, втратила зв`язок з представником та не мала можливості отримувати судові повістки, отже не була повідомлена про розгляд справи належним чином. Суд також помилково послався на пункт 5 частини 1 статті 257 ЦПК України. 17 червня 2023 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що товариство не погоджується з доводами позивачки, оскільки вони є безпідставними. Акцентував увагу суду на тому, що позивачка звернулася до суду з позовом в 2021 році ще до початку введення воєнного стану на території України та була обізнана про відкриття провадження у справі. Інформація щодо судових справ наявна у відкритому доступі на веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua. Тому, її перебування за кордоном не позбавило її права та можливості бути обізнаною про стан цього провадження. Справа тричі призначалася до розгляду. Як зазначено в судовому рішенні Луценко А. М. належним чином повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи. Судові повістки поверталися не врученими з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Проте, до судових засідань вона не з`являлася без поважних причин. Клопотань щодо відкладення розгляду справи не надала. Тому, товариство вважало, що судове рішення про залишення позову без розгляду є законним. В суді апеляційної інстанції представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з`явилися. Клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачка належним чином повідомлена про розгляд справи та повторно не з`явилась у судове засідання без поважних причин, що є підставою для залишення її позову без розгляду. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Частинами 1-4 статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно. Частиною 6 статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Із змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України вбачається, що суд залишає заяву без розгляду за наявності таких умов у сукупності: позивача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи; він повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду. При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19 (провадження № 61-2547св21), від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 (провадження № 61-2548св21). Як вбачається з матеріалів справи у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» Логвиненка К.О., Акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», про стягнення суми та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Ященко С.О. від 22 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави. Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 відновлено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського, Ленінського, Московського, Орджонікідзевського, Фрунзенського, Червонозаводського районних судів м. Харкова, Чугуївського міського суду Харківської області, Дергачівського, Харківського районних судів Харківської області із 23 листопада 2022 року. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2022 року вказану цивільну справу передано до Комінтернівського районного суду м. Харкова за підсудністю. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова суду від 07 лютого 2023 року цивільну справу прийнято до провадження судді Маньковської О.О. та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Справа призначалась до розгляду неодноразово, зокрема, на 28 березня 2023 року та 03 травня 2023 року. Однак, доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання матеріали справи не містять. Судові повістки, що надсилалась судом на адресу ОСОБА_1 , повернуті до суду без вручення з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 19-20 том 2). У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) вказано, що «приписи ЦПК Українине дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц)». Повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи. Відповідний висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 308/9184/15-ц, провадження № 61-4185св21, від 18 січня 2023 року у справі № 947/15524/20, провадження № 61-20943св21, від 10 травня 2023 року у справі № 569/1181/21, провадження № 61-3527св23. Отже, повернення судових повісток на ім`я ОСОБА_1 до суду першої інстанції з позначкою «за закінченням терміну зберігання» свідчить про відсутність доказів належного повідомлення позивачки про розгляд справи, призначений на 28 березня 2023 року та 03 травня 2023 року. Крім того, з 05 березня 2022 року ОСОБА_1 виїхала за межі України, що підтверджується копією її паспорта для виїзду закордон (а. с. 29 том 2). Інші способи повідомлення позивачки, зокрема, SMS-повідомлення або повідомлення за допомогою електронної пошти чи електронного кабінету судом першої інстанції не використовувались. Оскільки відсутня одна з складових, які враховуються при вирішенні питання про залишення позову без розгляду, а саме ОСОБА_1 не була двічі поспіль належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, суд не мав права залишати позов без розгляду. До того ж, зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи, не зазначено, яким чином неявка ОСОБА_1 в судове засідання у цьому випадку перешкоджала вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, не вказано, які саме вимоги суду не було виконано позивачкою. Аналізуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу щодо обізнаності ОСОБА_1 про судові засідання через веб-портал судової влади України: https://court.gov.ua. є його припущенням і до уваги судовою колегією не приймаються. За таких обставин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України. Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті спору, підстав для розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом не вбачається. Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді Ю.М. Мальований В. Б. Яцина Повний текст постанови складено 11 липня 2023 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»