Постанова 4818 № 638/505/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «11» липня 2023 року м. Харків справа № 638/505/22 провадження № 22ц/818/1206/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів Мальованого Ю.М., Яцини В. Б., за участю секретаря Волобуєва О.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Державна іпотечна установа, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», третя особа - Національний банк України розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року в складі судді Агапова Р.О. в с т а н о в и в: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної іпотечної установи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», третя особа: Національний банк України про зобов`язання провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті, в якій просив визнати незаконною відмову Державної іпотечної установи у проведенні реструктуризації зобов`язань за заявою ОСОБА_1 на проведення реструктуризації зобов`язань у іноземній валюті від 20 липня 2021 року щодо кредитного договору № 115/06-ф, укладеного 07 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» провести реструктуризацію зобов`язань у іноземній валюті щодо кредитного договору № 115/06-ф, укладеного 07 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», вирішити питання щодо судових витрат. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконною відмову Державної іпотечної установи у проведенні реструктуризації зобов`язань за заявою ОСОБА_1 на проведення реструктуризації зобов`язань у іноземній валюті від 20 липня 2021 року щодо кредитного договору № 115/06-ф, укладеного 07 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», в іншій частині відмовлено, судовий збір компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково; стягнуто з Державної іпотечної установи на користь ОСОБА_1 5000,00 грн на відшкодування судових витрат з оплати вартості професійної правничої допомоги, в іншій частині відмовлено; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» 3000,00 грн на відшкодування судових витрат з оплати вартості професійної правничої допомоги, в іншій частині відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» провести реструктуризацію зобов`язань у іноземній валюті щодо кредитного договору № 115/06-ф, укладеного 07 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» та Державної Іпотечної Установи в дохід Держави судовий збір (за подання позовної заяви у розмірі 1969,71 грн та за подання апеляційної скарги 2954,56 грн) по 2462,13 грн з кожного; додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року змінено, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково, стягнуто з Державної іпотечної установи та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат з оплати вартості професійної правничої допомоги по 5000,00 грн з кожного; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення. Не погоджуючись з додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року Державна іпотечна установа подала апеляційну скаргу, в якій просила додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2023 року відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення неправильно застосував норми матеріального права, не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що позивачем не надано відповідного та належним чином оформленого документа, який підтверджує оплату понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а товарний чек № б/н від 27 лютого 2023 року, який нібито підтверджує сплату гонорару адвокату в розмірі 24 000,00 грн, не є належним документом, який підтверджує фактичну сплату витрат на правничу допомогу. Зазначив, що стягнута сума на відшкодування судових витрат з оплати професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн має бути розподілена між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам. Вказав, що при зверненні до суду в одній позовній заяві об`єднані вимоги немайнового характеру до різних юридичних осіб. Позовні вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги та водночас не пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило. Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 20 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. До суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. Клопотань щодо відкладення розгляду справи не надали. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Державної іпотечної установи необхідно залишити без задоволення, додаткове рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін. Додаткове рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що саме на суму в 5000,00 грн надано представником позивача правничу допомогу в суді першої інстанції, що підтверджено належними доказами. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної іпотечної установи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», третя особа: Національний банк України про зобов`язання провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором в іноземній валюті, в якій просив визнати незаконною відмову Державної іпотечної установи у проведенні реструктуризації зобов`язань за заявою ОСОБА_1 на проведення реструктуризації зобов`язань у іноземній валюті від 20 липня 2021 року щодо кредитного договору № 115/06-ф, укладеного 07 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» провести реструктуризацію зобов`язань у іноземній валюті щодо кредитного договору № 115/06-ф, укладеного 07 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», вирішити питання щодо судових витрат. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконною відмову Державної іпотечної установи у проведенні реструктуризації зобов`язань за заявою ОСОБА_1 на проведення реструктуризації зобов`язань у іноземній валюті від 20 липня 2021 року щодо кредитного договору № 115/06-ф, укладеного 07 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», в іншій частині відмовлено, судовий збір компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У лютому 2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути солідарно з Державної іпотечної установи та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн. До вказаної заяви ОСОБА_1 надав договір про надання правничої (правової) допомоги від 29 вересня 2021 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Донець і Партнери» та ОСОБА_1 , за яким клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу та послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Як вбачається з пункту 4.1 цього договору сторони погодили, що розмір гонорару за послуги/роботи адвоката за даним договором складає 1000,00 грн за одну годину роботи адвоката. Із акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 29 вересня 2021 року, складеного 27 лютого 2023 року вбачається, що на виконання договору адвокатом виконані наступні роботи/надані послуги: консультація клієнта, узгодження стратегії по справі та підписання договору, 29 вересня 2021 року, витрачено 1 година, вартість 1000,00 грн; підготовка та подання до Дзержинського районного суду м. Харкова позовної заяви на 16 сторінках, 11 січня 2022 року, витрачено 4 години, вартість 4000,00 грн; підготовка та подання до Дзержинського районного суду м. Харкова заяви про забезпечення позову у справі № 638/505/22 на 10 сторінках, 21 лютого 2022 року, витрачено 3 години, вартість 3000,00 грн; підготовка до судового засідання, ознайомлення з матеріалами справи № 638/505/22, їх вивчення та аналіз, 26 вересня 2022 року, витрачено 2 години, вартість 2000,00 грн; підготовка та подання до Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання про відкладення судового засідання у справі № 638/505/22, 19 жовтня 2022 року, витрачено 0,5 годин, вартість 500,00 грн; підготовка та подання учасникам справи та до Дзержинського районного суду м. Харкова відповіді на відзив у справі № 638/505/22 на 7 сторінках, 24 жовтня 2022 року, витрачено 2 години, вартість 2000,00 грн; підготовка та подання учасникам справи та до Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 638/505/22, 07 листопада 2022 року, витрачено 0,5 годин, вартість 500,00 грн; підготовка та подання до Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання про відкладення судового засідання у справі № 638/505/22, 14 листопада 2022 року, витрачено 0,5 годин, вартість 500,00 грн; підготовка та подання учасникам справи та до Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 638/505/22, 02 лютого 2023 року, витрачено 0,5 годин, вартість 500,00 грн; підготовка та подання до Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання про проведення судового засідання без участі у справі № 638/505/22, 09 лютого 2023 року, витрачено 0,5 годин, вартість 500,00 грн; підготовка та подання до Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 638/505/22, 09 лютого 2023 року, витрачено 0,5 годин, вартість 500,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи № 638/505/22, їх вивчення та аналіз, 10 лютого 2023 року, витрачено 1 година, вартість 2000,00 грн; підготовка та подання учасникам справи та до Дзержинського районного суду м. Харкова відповіді на відзив у справі № 638/505/22 на 5 сторінках, 15 лютого 2023 року, витрачено 2 години, вартість 2000,00 грн; підготовка та участь в судовому засіданні у справі № 638/505/22, 22 лютого 2023 року, витрачено 3 години, вартість 3000,00 грн; підготовка та подання учасникам справи та до Дзержинського районного суду м. Харкова заяви про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 638/505/22 на 7 сторінках, 27 лютого 2023 року, витрачено 2 години, вартість 2000,00 грн. Загальна вартість виконаних робіт становить 24 000,00 грн. Як вбачається з товарного чеку № б/н від 27 лютого 2023 року, адвокату сплачено за надані послуги у розмірі 24 000,00 грн. Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково, стягнуто з Державної іпотечної установи на користь ОСОБА_1 5000,00 грн на відшкодування судових витрат з оплати вартості професійної правничої допомоги, в іншій частині відмовлено; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» 3000,00 грн на відшкодування судових витрат з оплати вартості професійної правничої допомоги, в іншій частині відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» провести реструктуризацію зобов`язань у іноземній валюті щодо кредитного договору № 115/06-ф, укладеного 07 липня 2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» та Державної Іпотечної Установи в дохід Держави судовий збір (за подання позовної заяви у розмірі 1969,71 грн та за подання апеляційної скарги 2954,56 грн) по 2462,13 грн з кожного; додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року змінено, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково, стягнуто з Державної іпотечної установи та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат з оплати вартості професійної правничої допомоги по 5000,00 грн з кожного; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення. Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 20 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Вимога учасника справи щодо розподілу судових витрат не є позовною вимогою, а є процесуальною дією суду. За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді. Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц. Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права. Згідно вимог статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19). Матеріали справи свідчать про те, що протягом її розгляду судом першої інстанції представником ОСОБА_1 подано позовну заяву, заяву на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, заяву про забезпечення позову, заяву про внесення даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи, заяву та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, два клопотання про відкладення судового засідання, дві відповіді на відзив, три клопотання щодо розгляду справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, клопотання про проведення судового засідання без участі. Також матеріали справи свідчать про те, що представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 приймав участь в судовому засіданні 22 лютого 2023 року (в режимі відеоконференції 53 хвилини). Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, якою додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року змінено, зокрема, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково, стягнуто з Державної іпотечної установи та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат з оплати вартості професійної правничої допомоги по 5000,00 грн з кожного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтоване стягнення з Державної іпотечної установи на користь ОСОБА_1 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції. Підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду апеляційної інстанції немає. В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції не переглядалось. Доводи Державної іпотечної установи про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а товарний чек № б/н від 27 лютого 2023 року, який нібито підтверджує сплату гонорару адвокату в розмірі 24 000,00 грн, не є належним документом, який підтверджує фактичну сплату витрат на правничу допомогу, колегія суддів відхиляє, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення в не зміненій судом апеляційної інстанції частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення в цій частині - без змін. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381, 384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення. Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 березня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін. В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції не переглядалось. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді Ю.М. Мальований В. Б. Яцина Повний текст постанови складено 11 липня 2023 року.