Ухвала КАС ВС № 640/23123/20

УХВАЛА 10 липня 2023 року м. Київ справа №640/23123/20 адміністративне провадження №К/990/22048/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №640/23123/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, третя особа: Криворізька місцева прокуратура №3 Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення і наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,- УСТАНОВИВ : Верховний Суд ухвалою від 31 серпня 2022 року повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №640/23123/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, третя особа: Криворізька місцева прокуратура №3 Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення і наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. На адресу суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про повернення судового збору. Також в заяві було зазначено, що копію ухали Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 640/23123/20 та касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами не було отримано, що дає підстави вважати, що вони знаходяться в матеріалах справи. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року клопотання про повернення судового збору ОСОБА_1 залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору. Верховний Суд зауважив, що відповідно до супровідного листа від 02 вересня 2022 року №640/23123/20/40285/22 судом було надіслано копію ухвали Верховного Суду від 31 серпня 2022 року про повернення касаційної скарги у справі № 640/23123/20 та касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами. Додатки:

1. Копія ухвали Верховного Суду від 31.08.2022 на 5 арк.

2. Касаційна скарга з доданими до неї матеріалами, усього на 33 арк., оригінал документа про сплату судового збору від 11.08.2022 року № 2 на 1 арк. Копія ухвали Верховного Суду від 10 квітня 2023 року двічі направлялася на вказану в заяві адресу проте, вказане поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85). В той же час, відповідно до частини першої статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Заявник про зміну місця знаходження Верховний Суд не повідомляв, будь-яких заяв до суду не подавав. Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. За наведених обставин, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків заяви закінчився, а скаржником виявлені недоліки заяви не усунуто. Інших заяв чи клопотань на усунення недоліків заяви від скаржника станом на момент постановлення цієї ухвали не надходило. Суд повторно вказує, що згідно із частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. У відповідності до положень пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. Зазначена норма передбачає можливість повернення судового збору виключно за клопотанням особи, яка його сплатила. Оскільки, до заяви про повернення судового збору не додано платіжне доручення, зазначене унеможливлює встановлення особи, яка сплатила судовий збір та, відповідно, унеможливлює задоволення клопотання про повернення судового збору. Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Враховуючи, що заявником не надано Верховному Суду у складі Касаційного адміністративного суду оригінал документа про сплату судового збору, клопотання підлягає поверненню без розгляду. Керуючись статтею 167 КАС України, УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №640/23123/20 - повернути без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... О.В. Калашнікова, Суддя Верховного Суду