Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/5599/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2023 рокуСправа № 300/5599/22 пров. № А/857/4964/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року (суддя Главач І.А., м.Івано-Франківськ), - ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУПФ) та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі ГУПФ-1) в якому просила: скасувати рішення ГУПФ-1 від 08.11.2022 за № 926100130817 (далі Рішення) про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» (далі Закон № 3723-ХІІ); зобов`язати ГУПФ перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 31.10.2022 відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» (далі Закон № 889-VIII) та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, здійснивши нарахування та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60% заробітної плати, зазначених у довідках від 07.10.2022 № 02-10/3281 (далі Довідка-1) та 31.10.2022 № 02-10/22539 (далі Довідка-2) видані виконавчим комітетом Рогатинської міської ради Івано-Франківської області (далі - Виконком). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду у відповідній частині, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити. В апеляційній скарзі вказує, що позивачка не набула достатнього стажу для призначення пенсії державного службовця, а відповідно і права на переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки станом на 01.05.2016 відповідний стаж складає тільки 1 рік 7 місяців, що є недостатнім для призначення такої пенсії, з огляду на положення пункту 12 «Прикінцевих положень» Закону № 889-VIII. Крім того, зазначає, що надані позивачем для перерахунку пенсії довідки не можуть бути використані при перерахунку пенсії, оскільки станом на час виникнення спірних відносин, відсутня форма довідки для здійснення перерахунку пенсії непрацюючого державного службовця. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що страховий стаж позивачки на державній службі, на якій вона працювала до 06.01.2006, становить понад 20 років, що доводиться, зокрема, відомостями трудової книжки та іншими матеріалами пенсійної справи, та не заперечується відповідачем у оспорюваному Рішенні. Видані Виконкомом Довідка-1, Довідка-2 про складові заробітної плати містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ з 2001 року, та одержувала пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ, з 01.03.2019 переведена на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Позивач 31.10.2022 звернулася (через портал електронних послуг) з заявою до ГУПФ про переведення її з пенсії за віком згідно Закону №1058-IV на пенсію державного службовця, відповідно до Законів №3723-ХІІ, №889-VIII. ГУПФ-1 Рішенням відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Законів №3723-ХІІ, №889-VIII, з тих підстав, що при розрахунку пенсії за віком згідно із цими Законами розмір пенсійної виплати зменшується. Додатково повідомлено, що пред`явлені довідки про складові заробітної плати не можуть бути використані для перерахунку, оскільки не передбачені законодавством для перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати (а. с. 16). Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III; в редакції від 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом № 3723-XII. З 01.05.2016 набрав чинності Закон № 889-VIII. Згідно «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону Закон № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону Закон № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, «Прикінцевими та перехідними» положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 вказаного Закону та «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Отже, після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж. Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 676/4235/17. Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції на час набрання чинності Законом № 889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. У відповідності до частини другої статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III. Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III, входить до стажу державної служби. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 від 24.02.1965 вбачається, що вона: 24.02.1965 прийнята на посаду діловод-секретар, Рогатинський райвиконком Івано-Франківської області; 10.11.1966 переведена на посаду завідувач загальним відділом райвиконкому; 22.03.1967 звільнена від виконання обов`язків завідувач загальним відділом райвиконкому; 22.03.1967 затверджена відповідальним секретарем комісії в справах неповнолітніх при райвиконкомі; 16.03.1974 звільнена від виконання обов`язків відповідального секретаря комісії в справах неповнолітніх при райвиконкомі; 18.03.1974 прийнята на посаду бухгалтера Рогатинського райкому Компартії України; 28.06.1982 звільнена з посади бухгалтера Рогатинського райкому Компартії України; 28.07.1982 прийнята на посаду помічника бухгалтера на роботу в Рогатинське «Райсільгоспненерго»; 12.08.1982 переведена з посади помічника бухгалтера Рогатинського «Райсільгоспненерго»; звільнена з посади секретар-друкарка Рогатинського «Райсільгоспненерго»; з 09.06.1983 по 12.03.1984 працювала (тимчасово) на посаді контролер операційної частини; з 19.03.1984 тимчасово на час декретної відпустки прийнята на посаду друкарки виконкому Рогатиської міської ради народних депутатів; з 18.05.1985 переведена на постійним працівником на посаду друкарки виконкому міської ради народних депутатів; з 19.09.1994 переведена тимчасово на посаду завідувача загальним відділом міськвиконкому; 18.09.1994 прийняла присягу державного службовця, присвоєно 13 ранг державного службовця; з 03.01.1997 переведена на раніше займану посаду друкарки міськвиконкому; з 01.03.1997 переведена на посаду спеціаліста загального відділу міськвиконкому; 16.07.2001 прийняла присягу працівника органу місцевого самоврядування; 06.01.2006 звільнена з посади спеціаліста міськвиконкому у зв`язку з закінчення граничного терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування. Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначався «Порядком обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (втратив чинність 01.05.2016; далі Порядок №283). Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Крім того, згідно з пунктом 4 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі Порядок №229) до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом. В свою чергу, відповідно до статті 14 Закону до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування віднесено посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост. До сьомої категорії віднесено - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад. Пунктом 6 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом №889-VIII здійснюється згідно Порядку №283. Таким чином, в даному випадку до застосування підлягають норми Порядку № 283, а саме пункту 2 вказаного порядку - до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону № 2493-III а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Отже, доводи ГУПФ, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними. В підсумку, посади, котрі обіймала позивач в органі місцевого самоврядування відповідно до статті 14 Закону, пункту 2 Порядку № 283 входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби. Разом з цим, як зазначалося судом вище, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 цього Закону і «Прикінцевих та перехідних» положень Закону 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. З матеріалів справи вбачається, що страховий стаж позивачки на державній службі, на якій вона працювала до 06.01.2006, становить понад 20 років, що доводиться, зокрема, відомостями трудової книжки та іншими матеріалами пенсійної справи позивачки, та не заперечується відповідачем в оскаржуваному Рішенні. Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII пов`язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з пунктами 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII не встановлено. Відповідно до статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови у переведенні на пенсію державного службовця є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі Порядок №622). Відповідно до пункту 5 Порядку №622 заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону №889-VІІІ визначається довідками про заробітну плату, форми яких затверджені постановами правління Пенсійного фонду України (далі ПФУ) і які видаються особі установою за останнім місцем роботи. За змістом пункту 4 Постанови №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Визначаючи спосіб захисту порушених прав особи, яка має право на пенсію державного службовця, Велика Палата Верховного Суду при ухваленні постанови від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі18), вказала на необхідність зобов`язання відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату. Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі МЮУ) 08.02.2017 за №180/30048; Постанова -1-3). Такими довідками є: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр). Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до «Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1 (зареєстрованого в МЮУ 18.08.2015 за №991/27436). Відповідно до пункту 1.9 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон). Як уже зазначалося судом, пунктом 4 Порядку №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Позаяк, позивач на час звернення за призначенням (переведенням з виду на вид) пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII не була державним службовцем, то відповідно до пункту 4 Порядку № 622 розмір її пенсії слід обчислювати із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, яким за встановлених судом у справі обставин є спеціаліст (міськвиконкому) Рогатинської міської ради. З матеріалів справи видно, що подані Довідка-, Довідка-2 містять відомості про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за останньою займаною позивачем посадою та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). Видані Довідки-1, 2 складені за формою, затвердженою Постановою №1-3, та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Такі довідки також відповідають вимогам Порядку №622, видані за останнім місцем роботи на державній службі. Оскільки зазначені довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії, а відповідач не надав жодного доказу щодо правових підстав невраховування вказаних в них відомостей, а отже допустив порушення права позивача на належний розмір пенсії. За таких обставин в суду першої інстанції були наявні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають в неврахуванні при обчисленні (розрахунку) пенсії позивача за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, №889-VIII заробітної плати державного службовця, відображеної у Довідках - 1, 2 Щодо посилання у Рішенні на те, що розмір пенсії позивача при такому перерахунку пенсії по переведенню буде меншим, то суд апеляційної інстанції вважає, що вказана обставина не є перешкодою у вчиненні відповідних дій щодо призначення особі іншого виду пенсії за її заявою. Щодо заперечень скаржника стосовно стягнення в користь позивача судових витрат у розмірі 2000 грн із заявлених до відшкодування 4000 грн, то оцінивши подані документи на понесення судових витрат на правничу допомогу, заперечення відповідача щодо таких витрат, апеляційний суд підтримує висновки суду першої інстанції, що такі витрати є реальними, обґрунтованими та пропорційними до предмета спору і підтвердженими матеріалами справи, тому повністю доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу у цій справі. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний