Постанова ККС ВС № 212/2688/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 року м. Київ справа № 212/2688/21 провадження № 51- 5685 км 21 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року про відмову у відкритті провадження. Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовжений ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року, постановлено вважати продовженим відповідно до ч. 6 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто до 12 березня 2023 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року, в зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою. На думку захисника, ухвалою суду першої інстанції фактично вирішено питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, а тому відповідно до ст. 331 КПК вказана ухвала районного суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому зазначає, що строк тримання під вартою ОСОБА_7 був продовжений до 14 січня 2023 року, станом на 12 січня 2023 року він не закінчився, а відтак суд першої інстанції мав можливість розглянути клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу в установленому КПК порядку у цей день або у наступні. Вказує, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення про неможливість розгляду судом питання щодо продовження тримання під вартою ОСОБА_7 не відповідають змісту ухвали, що безпосередньо оскаржувалась у суді апеляційної інстанції. Крім того зазначає, що якщо б судом першої інстанції застосовувались положення ч. 6 ст. 615 КПК, то строк тримання під вартою був би продовжений до 14 березня 2023 року, а не до дня, коли судом здійснено фактично розгляд клопотання прокурора, а саме до 12 березня 2023 року. Також зазначає, що апеляційним судом здійснено незаконний розподіл справи між суддями, а тому ухвала апеляційного суду постановлена незаконним складом суду з грубим порушенням вимог ст. 35 КПК. При цьому вказує, що у апеляційному суді штучно створено умови з обмеження кількості суддів, які приймають участь в автоматизованому розподілі з розгляду однієї і тієї ж категорії справ, а до автоматизованого розподілу судових справ в один і той же день, за однієї і тієї ж спеціалізації та складності справи допущені абсолютно різні судді, що, на його думку, грубо порушує принципи авторозподілу визначені у ст. 35 КПК. Позиції учасників судового провадження ЗахисникОСОБА_6 вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити. Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню та просила ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Мотиви Суду Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК). Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про істотні порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є слушними. Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК), а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 2 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді. Як убачається з матеріалів провадження, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 , яку просив скасувати, постановити нову ухвалу та відмовити прокурору в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи заставу. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року. Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_7 не продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а лише ухвалювалось рішення про неможливість розгляду судом питання щодо продовження тримання під вартою ОСОБА_7 в порядку, визначеному КПК, строк існуючого запобіжного заходу був визнаний продовженим відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК до вирішення відповідного питання судом, а тому оскарження зазначеного судового рішення не передбачено приписами кримінального процесуального закону. Колегія суддів касаційного суду не погоджується з таким висновком апеляційного суду. Згідно із ч. 2 ст. 331 КПК вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу. А у порядку ч. 6 ст. 615 КПК обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку. З матеріалів провадження вбачається, що прокурором до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 строком на 60 днів без визначення застави. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 задоволено та продовжено останньому строк тримання під вартою без визначення застави строком на 60 днів, тобто з 12 березня 2023 року включно. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та продовжений ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року, постановлено вважати продовженим відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто до 12 березня 2023 року. Як зазначено у вказаній ухвалі, судом першої інстанції вживались заходи для забезпечення участі в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , але обвинувачений ОСОБА_7 відмовився приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що підтверджується копією акту від 11 січня 2023 року, складеного працівниками ДУ «П`ятихатська виправна колонія № 122», а захисник ОСОБА_6 , після розгляду іншим складом суду його заяви про відвід головуючому судді, в судове засідання у режимі відеоконференції не з`явився. Водночас, як убачається зі змісту ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року, у тому ж судовому засіданні у встановленому КПК порядку було проведено розгляд клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою іншому обвинуваченому у цьому ж провадженні - ОСОБА_9 . Разом з тим, з огляду на положення ч.ч. 3 і 4 ст. 331, ч. 6 ст. 615 КПК та незважаючи на те, що до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 (ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року) ще залишалось два дні, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 місцевий суд по суті не розглянув, дійшовши висновку про неможливість розгляду цього питання в установленому КПК порядку, й при цьому ухвалив рішення, яке фактично стало підставою для його подальшого тримання під вартою. Оскільки зазначені обставини залишились поза увагою апеляційного суду, колегія суддів касаційного суду вважає, що рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження було передчасним. Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. А тому ухвала апеляційного суду від 09 лютого 2023 року підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. З урахуванням зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів касаційного суду не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_6 . З огляду на викладене, касаційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню. При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд у х в а л и в: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. С у д д і: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3