Постанова Львівський апеляційний суд № 466/10110/21

Справа № 466/10110/21 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В. Провадження № 22-ц/811/54/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., секретаря: Салати Я.І. з участю ОСОБА_1 та його представника Кінаша З.Ф., представника АТ «Ощадбанк» -Мірошнікова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») про захист прав споживачів та стягнення коштів, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») про захист прав споживачів та стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що ним було відкрито картковий рахунок у AT "Ощадбанк", яким останній тривалий час користувався, також на цей рахунок із спеціальним режимом використання, нараховувались виключно інвалідні пенсійні виплати. Зазначав, що 24 квітня 2020 року на мобільний телефон йому прийшло CMC - повідомлення про те, що з його карткового рахунку було списано 5 156, 00 грн. та комісія за списання в розмірі 51,56 грн. Після отримання вказаного повідомлення він невідкладно зателефонував на «Гарячу лінію» AT «Ощадбанк» та повідомив про те, що жодних операцій по картковому рахунку не здійснював, жодної оплати за товари чи послуги не проводив, не здійснював переказу коштів третім особам. Стверджував, що він просив заблокувати проведену транзакцію та повернути кошти на рахунок, однак, відповідач лише заблокував його банківську карту, списані кошти повернуті не були. Згодом його банківський рахунок розблоковано банківський рахунок та видано нову банківську картку. Вказував, що 05 травня 2020 року ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області. Відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140090001261 від 05 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, однак кримінальну справу до суду не скеровано, коштів відповідачем не повернено. Просив стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на його користь грошові кошти в розмірі 5207,56 грн. Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі покликається на те, що з його карткового рахунку було списано 5 207,56 грн. Жодних дій які б могли спричинити списання згаданої суми він не вчиняв, в зв`язку з чим він зателефонував на гарячу лінію АТ «Ощадбанку» з метою заблокування проведеної транзакції і повернення коштів на його картковий рахунок. Вважає помилковим висновок суду про те, що ним було допущено зволікання з приводу повідомлення банку про необхідність блокування його рахунку. Звертає увагу на обов`язок банку щодо відновлення залишку коштів на його рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням операції, оскільки ним повідомлено банк про необхідність блокування транзакції в день її проведення через 1 год 3 хв. Зазначає, що лише клієнт банку може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. В даному випадку, вважає, що платник і платіж є неналежними. Також звертає увагу, що доводи суду відносно розголошення ним одноразового СМС паролю, який дає змогу ініціювати спірну платіжну операцію не відповідає дійсності. Звукозапис телефонної розмови від 24 квітня 2020 року є неналежним доказом, оскільки такий записано без його згоди, а також суду не було надано його оригінал. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 12 жовтня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») про захист прав споживачів та стягнення коштів задовольнити в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника АТ «Ощадбанк» -Мірошнікова П.В. на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом та матеріалами справи встановлено, що відповідно до Заяви про приєднання від 05 січня 2016 року №1196117, ОСОБА_1 приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі ДКБО або Договір) в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на Інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua, про що зазначено у п.3.1. Заяви. ДКБО в редакції на день підписання Заяви про приєднання від 05 січня 2016 року №1196117 розміщений на Інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія ДКБО додається). Згідно п.5.6. Заяви про приєднання від 05 січня 2016 року №1196117, Клієнт усвідомлює що ця заява про приєднання рівною мірою поширюється на всі продукти та послуги, що будуть надаватися Банком Клієнту в майбутньому в рамках цієї Заяви про приєднання, Тарифів та Договору. Після п.6.13. Заяви про приєднання від 05 січня 2016 року №1196117 зазначено, що ця Заява є документом, що підтверджує укладення Договору (ДКБО). Відповідно до п.1.7. розділу 1 Загальної частини ДКБО, Клієнт погоджується, що в результаті приєднання до Договору, раніше укладений з Банком Договір(и) про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, викладається в новій редакції, і подальше обслуговування Клієнта здійснюється на умовах, викладених в цьому Договорі. Відтак, починаючи з 05 січня 2016 року між сторонами у справі виникли відносини банківського рахунка, істотні умови якого визначені у Заяві про приєднання від 05 січня 2016 року №1196117 та у відповідних розділах ДКБО. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Згідно ст.1068 ЦК України, банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором. Відповідно до п.1.7. розділу 1 Загальної частини ДКБО, право ініціювати надання Банком конкретної послуги, передбаченої цим Договором, належить виключно фізичній особі, яка здійснює таке ініціювання шляхом вчинення відповідних дій, передбачених Договором. Платник є особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів п.1.32. ст.1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Переказ коштів (далі - переказ) це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою п.1.24. ст.1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Відповідно до п.1.27. ст.1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжна картка це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (а.с.44-76). Таким чином, Клієнт вправі ініціювати перед Банком виконання банківських операцій по рахунку (зокрема, щодо переказу коштів) без фізичної участі Клієнта в установі Банку шляхом віддаленого використання реквізитів електронного платіжного засобу (платіжної картки) та паролів одноразової дії, які надсилаються Клієнту у СМС-повідомленнях. Як вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 - за 24 квітня 2020 року, 16:16, значиться банківська операція «Переказ коштів з рахунку через UKR KYIV RBA PLATON2 P2P 2 85553Z C0146958» на суму 5 207,56грн. (в т.ч. 5 156,00 грн. сума переказу, 51,56грн. комісія). PLATON2 P2P це платіжний сервіс, який пропонує перекази з картки на картку в мережі Інтернет (джерело https://platon.ua/ua/card-to-card). У п.17.1.6. розділу 17 Загальної частини ДКБО передбачено, що всі операції, інші документи, що здійснені (створені, ініційовані) в електронному вигляді, є електронними документами і вважаються такими, що укладені з додержанням письмової форми відповідно до норм ст. 207 Цивільного кодексу України, і не можуть бути оскаржені через їх електронну форму. Сторони домовились використовувати СМС-код при обслуговуванні Клієнта, передбаченому Договором. Пароль одноразової дії, який створюється Генератором одноразових цифрових паролів та автоматично доставляється Клієнту від Банку шляхом надіслання СМС-повідомлень використовується для Автентифікації та підтвердження операцій в Системі дистанційного банківського обслуговування (п.69. розділу 2 Загальної частини ДКБО). Випискою про надіслані СМС-повідомлення за 24 квітня 2020 року на фінансовий номер позивача (095) 600-26-80 стверджується, що 24 квітня 2020 року, 16:14, Банком надсилалося СМС-повідомлення наступного змісту : «Uvaga ! Nikomu ne povidomliayte! НОМЕР_2 odnorazovyy parol 3DSecure.» Відтак, банківська операція переказу коштів по рахунку позивача за 24 квітня 2020 року, 16:16, на загальну суму 5 207,56грн. була схвалена коректним введенням паролю одноразової дії, який 24 квітня 2020 року, 16:14, надсилався Клієнту у СМС-повідомленні (а.с.77-80). На адресу АТ "Ощадбанк" позивачем скеровано заяву про повернення безпідставно списаних, на його думку, шахрайським способом коштів на його картковий рахунок (а.с.10). З повідомлення №С-50/гл/43/10-20 від 08 травня 2020 року, скерованого Шевченківським відділом поліції ГУ НП у Львівській області на адресу позивача вбачається, що для розслідування кримінального провадження, ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибуття до слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області для проведення необхідних слідчих дій (а.с.13). З матеріалів Кримінального провадження №120201400090001291 від 06 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.190 КК України, вбачається, що зазначене провадження не завершене, оскільки за допомогою мобільного зв`язку здійснено дзвінок до заявника ОСОБА_1 , однак трубку ніхто не піднімає і не передзвонює. Відповідно до ч. 1 ст.55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Правила розмежування цивільно-правової відповідальності сторін за договором банківського рахунка з використанням електронного платіжного засобу міститься у наступних нормативних та договірних актах Відповідно до п.7 Розділу Х «Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затв. Постановою НБУ від 05.11.2014 №705 (далі Положення), контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків. Розділом VІ Положення передбачено «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками». Відповідно до п.1 розділу VІ Положення, Користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Згідно п.6 Розділу VІ Положення, Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Аналогічна норма викладена у п.9.14. розділу ІХ Загальної частини ДКБО: Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт. У п.п.11.1., 11.2. розділу ХХ Особливої частини ДКБО передбачено, що Клієнт несе відповідальність за операції, здійснені з використанням усіх карток, випущених до карткового рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за всі операції, здійснені з використанням втрачених/викрадених карток після їх втрати/крадіжки, у випадку неповідомлення Банку про факт втрати/крадіжки картки. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Згідно п.9 Розділу VІ Положення, Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Випискою по картковому рахунку № НОМЕР_1 стверджується, що здійснення спірної операції по рахунку позивача мало місце 24 квітня 2020 року, 16:16. 24 квітня 2020 року, 17:19, (по спливу 1 год. 3 хв. після проведення спірної операції) позивач звернувся на телефон Контакт-центру АТ «Ощадбанк» з повідомленням, що ним розголошено в телефонному режимі сторонній особі секретні дані (зокрема СМС-пароль) по платіжній картці № НОМЕР_3 , яка випущена по картковому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.81). Розголошення СМС паролю сторонній особі підтвердив позивач в суді апеляційної інстанції. Враховуючи наведене, на підставі зібраних доказів по справі судом встановлено, що саме позивач ОСОБА_1 своїми діями розголосив інформацію (одноразовий СМС-пароль), яка дає змогу ініціювати спірну платіжну операцію, тому у відповідності до п.9 Розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затв. Постановою НБУ від 05.11.2014 №705, відповідальність за здійснення спірної платіжної операції несе користувач. Крім цього, повідомлення позивача хронологічно мало місце по спливу 1 год. 3 хв. після здійснення спірної платіжної операції по рахунку, тому у відповідності до п.6 Розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затв. Постановою НБУ від 05 листопада 2014 року №705, ризик збитків за здійснення спірної платіжної операції також несе користувач. Після проведення 24 квітня 2020 року, 16:16, спірної операції по рахунку позивача у АТ «Ощадбанк» не було ні юридичної, ні фактичної можливості повернути кошти на рахунок Клієнта, виходячи з наступного. Частиною 3 статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банківські рахунки рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Пунктом 18.1. статті 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» встановлено, що електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Відповідно до положень п. 21.1. статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документу. Згідно п. 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Як зазначено у п.3.4.2. Заяви про приєднання від 05 січня 2016 року №1196117, Банк надав Клієнту платіжну картку типу «Mastercard Debit Standard» міжнародної платіжної системи Mastercard. Порядок розрахунку платіжними картками в системі WEB-banking регулюється правилами міжнародних платіжних систем (надалі - МПС). За загальним алгоритмом при розрахунку держателем платіжної картки в системі WEB-banking, останній має виконати вимоги щодо введення інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Особливість технології операції переказу через міжнародну платіжну систему полягає в тому, що операція проводиться в два етапи: першим етапом є створення авторизаційного документа на позитивне блокування коштів по картці клієнта, завдяки чому сума переказу стає доступною клієнту; другим етапом є створення фінансового документу на підставі клірингової інформації від МПС та проведення розрахунків. Тобто операції по платіжних картка здійснюються таким чином: авторизація гроші у клієнта банку платника заблокувались, стали одразу доступні одержувачу в банку одержувача; фінансове покриття надходить на наступний банківський день заблоковані кошти клієнта успішно списані з рахунку (були розблоковані). Банківський день у системі електронних платежів НБУ позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку України (СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні Національного банку України та на ту саму дату. Відповідно до частин сьомої, восьмої, дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач несе відповідальність за здійснення платіжних операцій у разі наявності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідний правовий висновок узгоджується із висновками, які висловлено у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц , від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019року у справі № 577/4224/16-ц. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про повернення коштів позивачу задоволенню не підлягають, з огляду на відсутність юридичної чи фактичної можливості у АТ «Ощадбанк» повернути кошти на рахунок Клієнта після проведення такої успішної операції та незворотність повернення/зупинення операції, яка була проведена Банком ініціатором із дотриманням усіх правил міжнародної платіжної системи. Покликання в апеляційній скарзі на норми ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки позивачем не доведено наявність порушень правил захисту інформації зі сторони АТ «Ощадбанк» щодо переказу коштів у даній справі. та таких судом не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 10 липня 2023 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.