Постанова 4803 № 200/7407/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3402/23 Справа № 200/7407/19 Головуючий у першій інстанції: Кудрявцева Т.О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мельник Олександр Іванович, ОСОБА_5 , про визнання недійсними та скасування електронних торгів, свідоцтва про придбання майна, протоколу та акту про проведення електронних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мельник Олександр Іванович, ОСОБА_5 , про визнання добросовісним набувачем,- ВСТАНОВИЛА: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 05 квітня 2002 року між ОСОБА_6 , що діяла від імені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_1 удаваним в частині покупця. Змінено в договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за реєстровим №1921, укладеному 05 квітня 2002 року, сторону договору, а саме покупця квартири з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 ; усунуто перешкоди ОСОБА_4 перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та знято її з реєстраційного обліку за цією адресою. Про зазначене судове рішення позивачка обізнана не була та дізналась про його наявність лише 31 жовтня 2018 року під час її виселення та її дитини з квартири, яка їй належала на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Євгеном Володимировичем. 28 березня 2019 року постановою Дніпровського апеляційного суду рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове з відмовою у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 .. З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості, отриманої ОСОБА_1 12 квітня 2019 року, вона дізналась, що ОСОБА_4 зареєстрував своє право власності на спірну квартиру 02 липня 2018 року, а 21 серпня 2018 року приватним нотаріусом ДМНО Мельник О.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про іпотеку квартири АДРЕСА_1 , де іпотекодержателем значився ОСОБА_5 , іпотекодавцем - ОСОБА_4 , з розміром основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою у 800000,00 грн. та зі строком виконання зобов`язання з 21 серпня 2018 року по 21 жовтня 2018 року. Вимоги стягувача ОСОБА_5 задоволені 02 листопада 2018 року та право власності на спірну квартиру від ОСОБА_4 перейшло до ОСОБА_5 . Задля уникнення подальшого переходу права власності на спірну квартиру, ОСОБА_1 05 травня 2019 року подала до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська заяву про забезпечення позову до подання позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно спірної квартири, окрім відновлення або реєстрації права власності за нею, яка ухвалою суду від 07 травня 2019 року задоволена, а вже 15 травня 2019 року вона звернулась до суду із позовом, пред`явленим до ОСОБА_5 на предмет витребування майна з чужого незаконного володіння, що розглядався судом у цій справі до уточнення ОСОБА_1 кола учасників справи та позовних вимог. Однак, 04 листопада 2019 року, на підставі заяви, нібито, ОСОБА_1 , поданої через канцелярію суду 31 жовтня 2019 року, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська позов ОСОБА_1 залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2019 року, тоді як сама ОСОБА_1 такої заяви не подавала та не підписувала. Це стало підставою для звернення її до апеляційної інстанції щодо скасування цієї ухвали суду, яку постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2019 року скасовано, а цю справу направлено для продовження розгляду Бабушкінським районним судом. В той час як ОСОБА_1 оскаржувала в апеляційній інстанції ухвалу суду про залишення позову без розгляду, 23 серпня 2019 року Соборним ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження №59890981, де боржником є ОСОБА_5 , а стягувачем ОСОБА_9 , та в рамках цього виконавчого провадження 31 жовтня 2019 року на електронних прилюдних торгах спірну квартиру було продано з внесенням до 04 листопада 2019 року переможцем торгів, яким є ОСОБА_3 , суму в розмірі 1092533,25 грн. на рахунок продавця ДП «Сетам». Позивач вважає, що приватний нотаріус ДМНО Мельник О.І., яким внесено запис про іпотеку щодо спірної квартири, був обізнаний про скасування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року, на підставі якого право власності на спірну квартиру незаконно перейшло до ОСОБА_4 , який, в свою чергу, незаконно передав його ОСОБА_5 , як і був обізнаний про незаконність переходу права власності на квартиру до ОСОБА_3 , хоча б і в наслідок реалізації спірної квартири з торгів, оскільки саме він видавав свідоцтво про придбання майна з електронних торгів та реєстрував за останнім право власності на квартиру. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила визнати недійсними електронні торги, що відбулись 31 жовтня 2019 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1 (номер лота 377800), переможцем яких був ОСОБА_3 ; визнати недійсними та скасувати свідоцтво про придбання вказаної квартири з електронних торгів №830 від 19.11.2019 року, видане приватним нотаріусом ДМНО Мельник О.І.; визнати недійсними та скасувати акт про проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна, складений старшим державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 18.11.2019 року щодо спірної квартири; визнати недійсними та скасувати протокол №441320 проведення прилюдних торгів, складений ДП «Сетам» з приводу реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ; витребувати вказану квартиру з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 (а.с. 7-12 т.2). Із зустрічним позовом до суду звернувся ОСОБА_3 , обґрунтовуючи його тим, що 31 жовтня 2019 року він придбав на прилюдних електронних торгах квартиру АДРЕСА_1 , яка була виставлена на продаж в межах процедури виконавчого провадження №59890981. Після аналізу інформації про зазначене майно, що містилась на сайті електронних торгів, ОСОБА_3 вніс повну суму, що відповідала вартості квартири та 19 листопада 2019 року отримав у приватного нотаріуса ДМНО Мельник О.І. свідоцтво про придбання майна з електронних торгів з проведенням тим же нотаріусом державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_3 , що, в розумінні ст.ст.650, 656 ЦК України, є договором купівлі-продажу. При цьому, в момент отримання ним правовстановлюючих документів та державної реєстрації його права власності на спірну квартиру будь-яких обмежень чи обтяжень не існувало, що перевірялось виконавчою службою при примусовій реалізації з електронних торгів нерухомого майна. ОСОБА_3 зазначає, що він не знав та не міг знати, що квартира раніше належала ОСОБА_1 , від якої це майно вибуло без її на це волі, тому вважає себе добросовісним набувачем. Задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 на нього буде покладено невиправданий та надмірний тягар з пошуку шляхів щодо компенсації своїх втрат, що є неприйнятним для добросовісного набувача. Тому позивач за зустрічним позовом просив визнати його добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 (а.с. 152-155 т.2). Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2022 року в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та ухвалення у цій частині нового судового рішення про задоволення даних позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову в апеляційному прядку не оскаржується. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток Соборному ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ДП «Сетам», ОСОБА_4 , які долучені до матеріалів справи. У зв`язку з відсутністю відповідача ОСОБА_3 , третіх осіб ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Мельника О.І., ОСОБА_4 за відомими суду адресами, сповіщення вказаних осіб здійснено шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті судової влади. Заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_10 про відкладення розгляду справи від 05.06.2023 року не може бути прийнята до уваги судом, адже до заяви не надано будь-яких доказів перебування вказаного представника у відрядженні. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання ОСОБА_3 особисто - суду не повідомлено. Крім того, колегія приймає до уваги, що представник ОСОБА_3 надавав пояснення у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.04.2023 року. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу, які не з`явились. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2002 року, серії АЕР №839182, реєстр 1921, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Є.В., є власником квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку вона зареєструвала 17 травня 2005 року, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №163309131 від 12.04.2019 року (а.с. 14-19 т. 1). Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року у справі №200/19834/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про визнання правочину удаваним, зміну сторони у договорі купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні квартирою, визнано договір купівлі-продажу від 05 квітня 2002 року квартири АДРЕСА_1 удаваним в частині покупця; змінено у договорі купівлі-продажу від 05 квітня 2002 року покупця квартири з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 ; вирішено також усунути ОСОБА_4 перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та знято її з реєстраційного обліку з цією адресою (а.с. 9-10 т.1). На підставі вказаного вище рішення, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 02.07.2018 року зареєстроване право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 (а.с. 15, 70 т.1). 21 серпня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис №27587255 про обтяження (іпотеку), згідно договору іпотеки від 21 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І. за №716, відповідно до якого іпотекодавцем є ОСОБА_4 , іпотекодержателем - ОСОБА_5 , розмір основного зобов`язання - 800000,00 грн., строк виконання основного зобов`язання - 21.10.2018 (а.с. 16 т.1). 02 листопада 2018 року приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І. внесено запис №28722022 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №870, посвідченого 02.11.2018 року приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І. (а.с. 15 т.1). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2019 року (провадження №22-ц/803/2241/19) рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року у справі №200/19834/17 скасовано і ухвалено нове про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про визнання правочину удаваним, зміну сторони у договорі купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні квартирою (а.с. 11-13 т.1). 20 серпня 2019 року приватним нотаріусом ДМНО Кучмій Н.В. вчинено виконавчий напис №2389, яким запропоновано стягнути з боржника ОСОБА_5 на користь стягувача ОСОБА_9 100000,00 грн. за договором позики від 19 липня 2019 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , а також витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса в розмірі 150,00 грн. (а.с. 24-25, 26 т.2). 23 серпня 2019 року зазначений вище виконавчий напис нотаріуса був пред`явлений на примусове виконання до Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області (а.с. 23 т.2). Постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 23.08.2019 року відкрито виконавче провадження №59890981 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №2389 від 20.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 100150,00 грн. (а.с. 28-29 т.2). 17 вересня 2019 року постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 42-43 т. 2). 25 вересня 2019 року начальником Соборного ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області складено заявку на реалізацію в СЕТАМ квартири АДРЕСА_1 (а.с. 58-60 т.1). 31 жовтня 2019 року було проведено електронні торги, оформлені протоколом №441320 проведення електронних торгів, де переможцем став ОСОБА_3 , про що 07 листопада 2019 року державним виконавцем складено Акт про проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , а 08 листопада 2019 року постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС виконавче провадження №59890981 закінчено з підстав фактичного виконання виконавчого документу (а.с. 162 т.1, 63-64, 66-67 т.2). 19 листопада 2019 року приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №34212327 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, відповідно до рішення індексний номер 49749570 від 19.11.2019 року, на підставі свідоцтва про придбання з електронних торгів №830 від 19.11.2019 року, що підтверджується витягом з вказаного реєстру №328812245 від 11.04.2023 року. Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України). Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15). Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Право власника згідно з частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388). За змістом статті 388 ЦК України, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №522/2202/15-ц. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння ОСОБА_1 не з її волі, на підставі судового рішення, яке було скасоване, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та витребування від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 . Саме такий спосіб захисту прав позивачки є належним та ефективним і відповідає вищенаведеній правовій позиції касаційного суду. Судом установлено, що судове рішення у справі №200/19834/17, яке надалі було скасоване, було виконане шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 . Отже, первинною підставою набуття ОСОБА_4 права приватної власності на спірну квартиру було судове рішення у справі №200/19834/17, надалі скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2019 року (провадження №22-ц/803/2241/19). А тому вимоги про визнання недійсними електронних торгів від 31 жовтня 2019 року, визнання недійсними і скасування свідоцтва про придбання квартири з електронних торгів №830 від 19.11.2019 року, акту про проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна від 18.11.2019 року, протоколу №441320 проведення прилюдних торгів з приводу реалізації квартири АДРЕСА_1 - є надмірними і неефективними для захисту порушеного права власності позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 шляхом витребування спірної квартири на користь власниці, а тому задоволенню не підлягають. ОСОБА_1 , як власник майна, може витребувати належну ій квартиру від будь- якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання проміжних угод, рішень, правочинів щодо спірного майна недійсними. Колегія звертає увагу, що у спірних правовідносинах продаж квартири з електронних торгів є одним із правочинів у низці відчужень після незаконного вибуття спірного нерухомого майна із володіння власниці поза волею останньої. Продаж спірної квартири з використанням процедури електронних торгів, на думку колегії, не може призводити до порушення права позивачки на витребування належного їй на праві власності нерухомого майна з чужого незаконного володіння. Більше того, використання процедури електронних торгів, у даному випадку, не спростовує факту набуття відповідачем ОСОБА_3 спірної квартири з незаконних підстав, навіть враховуючи, що добросовісність вказаного відповідача презюмується. На захист своїх прав та законних інтересів ОСОБА_3 не позбавлений можливості ініціювати вирішення питання, зокрема і шляхом звернутись до суду з відповідним позовом, щодо повернення йому грошових коштів, які були витрачені на придбання спірної квартири. На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, допустив неправильне застосування норм матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про задоволення даної вимоги. В іншій оскаржуваній частині щодо відмови ОСОБА_1 у визнанні недійсними та скасуванні електронних торгів, свідоцтва про придбання майна, протоколу та акту про проведення електронних торгів - рішення суду першої інстанції є по суті правильним, з урахуванням наведеного вище правового обгрунтування, тому колегія вважає за можливе залишити без змін. За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи часткове задоволення первісного позову, з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого останньою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 3759,10 грн. (а.с. 1 т.1, 165 т.2). Крім того, з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню недоплачена сума судового збору за подання позовної заяви з вимогою майнового характеру про витребування майна у розмірі 8836,60 грн. (9605,00 грн. - 768,40 грн.). Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 . Тому суд апеляційної інстанції справу в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення. Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити. Витребувати від ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1588783012101). В іншій оскаржуваній частині рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 серпня 2022 року - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 3759 (три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 10 коп. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 8836 (вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 60 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова