Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/561/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/561/23 Суддя І інстанції Горбалінський В.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №126-р від 09.12.2022 року «Про оголошення догани». В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність оскарженого розпорядженьня. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 розпорядження Виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №126-р від 09.12.2022 року «Про оголошення догани». У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що враховуючи те, що оскаржуване у справі розпорядження винесене уповноваженою особою щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та у межах компетенції відповідача, питання про його скасування відноситься до виключної компетенції органу або посадової особи, що його видала, а суд не вправі перебирати на себе повноваження органу місцевого самоврядування.. Вказує, що повноваження сільського голови визначені статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема виносити розпорядження, в тому числі і з питань , які регулюють трудові відносини. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12.11.2020 року на першому пленарному засіданні 1 сесії VIII скликання Сурсько-Литовською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області було прийнято рішення №03-l/VHI Про обрання секретаря Сурсько-Литовської сільської ради, згідно з якою ОСОБА_1 , як депутата Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області у багатомандатному виборчому окрузі № 3, було обрано на посаду секретаря Сурсько-Литовської сільської ради на строк повноважень Сурсько-Литовської сільської ради з присвоєнням 11 рангу п`ятої категорії посадової особи місцевого самоврядування. Розпорядженням виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 133-к від 31 грудня 2020 року «Про звільнення з посади секретаря сільської ради ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було звільнено з посади секретаря Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року в адміністративній справі №160/335/21, та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 поновлено на посаді секретаря Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. 19.10.2022 року головою Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області видано розпорядження «Про проведення службового розслідування щодо порушення чинного законодавства в частині порушення норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 19.10.2022року № 113-р. 04.11.2022 року головою Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області видано розпорядження «Щодо продовження терміну службової перевірки» №118-р, яким продовжено строк проведення службового розслідування до 30.11.2022 року. Пунктом 1 розпорядження сільського голови Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 126-р від 09.12.2022 року «Про оголошення догани», накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани з позбавленням преміювання та надбавок. Пунктом 2 розпорядження, зазначено, що враховуючи ступень вчиненого діяння та норм Кримінального Кодексу України, а саме статтю 367, секретарем сільської ради Марією ПАНЧЕНКО щодо недбалого відношення своїх службових обов`язків, що призвело до накладання штрафних санкцій на Сурсько-Лйтовську сільську раду розмірі 95 821,11 гривень передати матеріали службового розслідування до Національної Поліції України для більш фахового розслідування. Пунктом 3 розпорядження, зазначено провести службове розслідування за встановленим фактом існуючих додатково відкритих 9 виконавчих проваджень Слобожанським відділом державної виконавчої служби* у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на суму 146 711,28 гривень. Пунктом 4 розпорядження, зазначено затвердити та надати на ознайомлення секретарю Сурсько-Литовської сільської ради посадову інструкцію з урахуванням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламенту Сурсько-Литовської сільської ради, рішення сесії Сурсько-Литовської сільської ради № 330- 6/VIH від 28 травня 2021 року. Пунктом 5 розпорядження, зазначено обмежити роботу секретаря сільської ради Марії ПАНЧЕНКО з Документообігом Виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неможливості прийняття сільським головою одноособових рішень про накладання дисциплінарних стягнень на секретаря сільської ради, адже ця посада є виборною і відповідне рішення повинно прийматись безпосередньо відповідною сільською радою. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулюються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III). Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (частина перша статті 2 Закону №2493-III). Відповідно до статті 3 зазначеного Закону посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. За змістом частини першої статті 10 Закону №2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посаду секретаря сільської, селищної, міської ради здійснюється шляхом обрання відповідною радою. Крім того, за правилами пункту 4 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради здійснюється виключно на пленарних засіданнях відповідної ради. Суд першої інстанції вірно зазначив, що підстави притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності визначені Кодексом законів про працю України, при цьому, секретар сільської ради не є суб`єктом притягнення до дисциплінарної відповідальності з боку сільського голови з огляду на наступне. Так, за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов`язків, особа повинна нести відповідальність, передбачену нормами законодавства про працю. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. Дисциплінарному проступку, як і будь-якому іншому протиправному діянню, притаманна єдність суб`єктивних та об`єктивних ознак, сукупність яких є складом правопорушення, а саме суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона. Суб`єктом дисциплінарного проступку є фізично осудна особа, яка перебуває у трудових правовідносинах (працівник) та вчинила дисциплінарний проступок. Суб`єкти розподіляються на загального та спеціального. На першого поширюються загальні норми про дисципліну (КЗпП, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо), а на другого спеціальні (закони, статути тощо). Отже, спеціальним суб`єктом дисциплінарного проступку є фізично осудна особа, яка перебуває у трудових правовідносинах (службовець) та вчинила дисциплінарний проступок, суб`єктом якого може бути лише певна особа. Посадові особи органів місцевого самоврядування належать до спеціальних суб`єктів. Загальним об`єктом дисциплінарного проступку є суспільні відносини, що виникають у процесі спільної праці, врегульовані нормами трудового права. Безпосереднім об`єктом порушення трудової дисципліни можуть бути окремі елементи внутрішнього трудового розпорядку (наприклад, трудові обов`язки). Особливістю притягнення до дисциплінарної відповідальності є те, що цей вид відповідальності застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими за рівнем щодо органів, указаних вище. Таким чином, для виникнення права застосування дисциплінарної відповідальності необхідна сукупність трудових правовідносин та відносин службового підпорядкування. Суд першої інстанції вірно врахував, що при дисциплінарній відповідальності обов`язковою є службова підпорядкованість між особою, яка притягається до цього виду відповідальності, і особою, яка застосовує заходи дисциплінарної відповідальності, тобто суб`єктом дисциплінарного проступку є член визначеного стійкого колективу, а суб`єктом контролю та примусу є власник, уповноважений ним орган, безпосередній чи вищий за рівнем керівник. Секретар сільської ради є виборною посадою. Відповідно до положень статті 23 Закону №2493-III особи, винні у порушенні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом. Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування розділом VI, яким визначено відповідальність за порушення законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, не передбачено. В той же час, одним з основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених у статті 4 Закону №2493-III, є персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків. Статтею 19 цього Закону визначено, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом. При цьому до цього часу такий порядок законодавчо не визначений, оскільки жодного механізму застосування цього виду відповідальності до такого спеціального суб`єкта, як посадова особа місцевого самоврядування, законодавством не встановлено. Водночас, згідно з частиною третьою статті 7 Закону №2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Таким чином, враховуючи відсутність у зазначеному Законі особливої процедури притягнення секретаря ради до дисциплінарної відповідальності, на секретаря ради поширюються порядок застосування дисциплінарного стягнення та гарантії, передбачені Кодексом Законів про працю України . Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (частина перша, третя статті 147-1 КЗпП). Тобто, особливістю притягнення до дисциплінарної відповідальності є те, що цей вид відповідальності застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. Для виникнення дисциплінарної відповідальності необхідна сукупність трудових правовідносин та відносин службового підпорядкування. Спростовуючи доводи відповідача про те що сільський голова при прийнятті оскарженого розпорядження діяв в межах своїх повноважень, суд першої інстанції вірно зазначив, що повноваження сільського, селищного, міського голови визначені статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою не передбачено притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб органу місцевого самоврядування, зокрема і секретаря ради. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавство не містить положень та норм, які б передбачали одноосібне право сільського голови застосовувати дисциплінарне стягнення до посадових осіб ради, які займають саме виборні посади. Враховуючи відсутність спеціальної процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності секретаря сільської ради, з аналізу частини першої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 147-1 КЗпП України, оскільки при дисциплінарній відповідальності обов`язковою умовою є службова підпорядкованість між особою, яка притягається до цього виду відповідальності, і особою, яка застосовує заходи дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дисциплінарне стягнення до секретаря ради не може бути застосоване сільським головою. За таких обставин сільський голова не може приймати одноособових рішень про накладання дисциплінарних стягнень на секретаря сільської ради, адже ця посада є виборною і відповідне рішення повинно прийматись безпосередньо відповідною сільською радою, а тому притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності одноособово головою Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, є неправомірним та безпідставним. З приводу позбавлення надбавки та преміювання спірним розпорядженням, суд першої інстанції вірно виходив з наступного. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. За змістом пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і

57. Відповідно до пункту 6 Постанови № 268 преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою. Натомість підпунктом 1 «в» пункту 2 цієї ж Постанови (з урахуванням пункту 1) керівникам органів місцевого самоврядування надано право у межах затвердженого фонду оплати праці встановлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи. Цим же підпунктом установлено, що у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується. Виходячи з аналізу зазначених правових норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що керівники сільських рад (сільські голови) наділені повноваженнями установлювати та скасовувати секретарю відповідної ради надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у відповідному розмірі в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». За змістом уже наведеного підпункту 1 «в» пункту 2 Постанови № 268 надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи скасовується у разі: 1) несвоєчасного виконання завдань; 2) погіршення якості роботи; 3) порушення трудової дисципліни. При цьому з оскарженого розпорядження вбачається, що скасування позивачу надбавки та премії реалізовано разом із притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, що в свою чергу визнано незаконним та протиправним, а тому, як наслідок, позбавлення надбавки та премії позивача у спосіб визначений розпорядженням є також незаконним і протиправним, що узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №140/1110/16-а. Крім того з оскарженого розпорядження вбачається, що воно виготовлено на бланку виконавчого комітету виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, та підписано сільським головою, а тому не може відповідати вимогам чіткості та зрозумілості, в зв`язку з чим доводи апеляційної скарги з приводу того, що виконавчий комітет не виносить розпоряджень, а приймає рішення не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення. Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили. В повному обсязі постанова складена 04 липня 2023 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник