Постанова 4851 № 440/406/23

Головуючий І інстанції: С.С. Сич ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2023 р. Справа № 440/406/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2023, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/406/23 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури третя особа Офіс Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної прокуратури (надалі також відповідач), у якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної прокуратури щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 21.12.2022, як учасника бойових дій ветерана Національної поліції інваліда війни, з урахуванням позиції, викладеної у відповіді Офісу Генерального прокурора від 27.12.2022 за вих. № 09/1/2-979-17; - визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної прокуратури щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 21.12.2022, як учасника бойових дій ветерана Національної поліції інваліда війни, з урахуванням позиції, викладеної у відповіді Офісу Генерального прокурора від 27.12.2022 за вих. № 09/1/2-979-17; - зобов`язати Полтавську обласну прокуратуру повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 21.12.2022 як учасника бойових дій ветерана Національної поліції інваліда війни з урахуванням позиції, викладеної у відповіді Офісу Генерального прокурора від 27.12.2022 за вих. № 09/1/2-979-17, та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що 21.12.2022 через веб-портал "Електронний кабінет громадянина" офіційного веб-сайту Верховної Ради України позивачем було подано звернення, в якому було зазначено, що в провадженні Полтавського районного суду з 30.11.2020 знаходиться на розгляді справа №545/3264/20, у якій обвинуваченим є ОСОБА_2 по матеріалам кримінального провадження №12015170300001109, порушеного за ч. 1, 2, 4 ст. 190 КК України, по якому ОСОБА_1 є потерпілим. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_3 не з`являється у судові засідання, загальний строк досудового розслідування кримінального провадження складає понад 7 років, у зв`язку з чим він надіслав звернення керуючись статті 40 Конституції України. На вказане звернення позивачем отримана відповідь від Офісу Генерального Прокурора від 27.12.2022 за вих. №09/1/2-979-17, якою повідомлено, що до Полтавської обласної прокуратури надіслано для розгляду в межах компетенції звернення учасника кримінального провадження ОСОБА_1 , що надійшло з Апарату Верховної Ради України, щодо стану підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні та з інших питань. Вказує, що у порушення норм Закону України "Про звернення громадян" Полтавською обласною прокуратурою не розглянуто звернення позивача, а повернуто це звернення ОСОБА_1 . Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 21.12.2022 через веб-портал Електронний кабінет громадянина офіційного веб-сайту Верховної Ради України ОСОБА_1 направив звернення такого змісту: "Керуючись ст. 40 Конституції України направляю листа та повідомляю, що в провадженні Полтавського районного суду з 30.11.2020 знаходиться на розгляді справа №545/3264/20 обвинувачений: ОСОБА_3 по матеріалам кримінального провадження №12015170300001109 порушеного за ч.ч. 1, 2, 4 ст. 190 КК України, по якому являюсь потерпілим. Так, обвинувачений гр. ОСОБА_3 періодично незаконно не з`являвся у судові засідання до Полтавського районного суду, останній раз 05.12.2022 гр. ОСОБА_3 взагалі проігнорував судове засідання з метою уникнення від кримінальної відповідальності, шляхом затягування розумного строку розгляду справи. Як зазначив Європейський суд з прав людини у кримінальних справах відлік розумного строку, при який ідеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається коли було почато досудове слідство (справи "Вемхов проти ФРН" від 25.06.1968 р., Ноймастер проти Австрії від 27.06.1968р., Рингейзен проти Австрії від 16.07.1971). Згідно рекомендацій, викладених в листі голови Верховного суду України ОСОБА_4 від 25.01.2006, Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №11 - період розгляду кримінального провадження не ділиться на стадії досудового слідства та судового розгляду й аналізується з точки зору його розумності в цілому. Наголошую, що загальний строк досудового розслідування кримінального провадження №12015170300001109 порушеного за ч.ч. 1, 2, 4 ст. 190 КК України, справа №545/3264/20 обвинувачений: ОСОБА_3 складає вже понад 7 років, що є прямим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та буде предметом дослідження в Європейському суді з прав людини. У зв`язку з вищевикладеним прошу ініціювати вжиття належних заходів реагування по фактам умисного затягування розумних строків розгляду справи №545/3264/20 зі створенням штучних умов гр. ОСОБА_3 та притягненням всіх винних осіб до відповідальності за допущення порушення розумних строків, про що мене проінформувати письмово на електронну поштову скриньку .... Згідно позиції Європейського Суду щодо необхідності існування у національному праві спеціальних правових інструментів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження та прискорити його. Так, у справі Кудла проти Польщі Європейський Суд констатував порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для реагування, оскільки заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного національного засобу правового захисту, за допомогою якого він міг би відстояти своє право на "судовий розгляд упродовж розумного строку" відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для реагування. Наголошую, що обвинувачений гр. ОСОБА_3 незаконно не з`являвся у судові засідання до Полтавського районного суду та не несе за це жодного покарання, що свідчить про завуальовані прояви Корупції та створення штучних умов для уникнення обвинуваченим гр. ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за строками давності. Відповідь надати змістовну по кожному факту окремо, а копію звернення направити до Генеральної прокуратури України у зв`язку з порушенням ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для реагування." /а.с. 29, 79/. Листом Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України №09/06-2022/221216 від 22.12.2022 на підставі частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення ОСОБА_1 , що надійшли до Апарату Верховної Ради України, надіслано на розгляд Офісу Генерального прокурора /а.с. 79/. Листом Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України №09/15-2022/221228 від 22.12.2022 ОСОБА_1 повідомлено, що дев`ять звернень, які надійшли з веб-порталу "Електронний кабінет громадянина" офіційного веб-сайту Верховної Ради України, були одержані. Зазначено, що шість звернень відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" надіслані на розгляд: за №09/06-2022/221143 до Вищої ради правосуддя, за №09/06-2022/221216 до Офісу Генерального прокурора з проханням повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення /а.с. 8/. Листом Офісу Генерального прокурора за №09/1/2-85116вих-22 09/1/2/-979-17 надіслано до Полтавської обласної прокуратури для розгляду в межах компетенції звернення учасника кримінального провадження ОСОБА_1 , яке надійшло з Апарату Верховної Ради України, про що цим же листом повідомлено позивача /а.с.10/. Листом Полтавської обласної прокуратури листом від 30.12.2022 №27-4893-16 за підписом керівника Полтавської обласної прокуратури Антона Столітнього, ОСОБА_1 повідомлено, що Полтавською обласною прокуратурою розглянуто електронне звернення, яке надійшло з Офісу Генерального прокурора, з приводу тривалого розгляду справи №545/3264/20 Полтавським районним судом Полтавської області, а також з інших питань. Позивачу роз`яснено, що реалізуючи право на звернення, громадяни мають дотримуватись вимог, встановлених ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", у тому числі щодо адресування. Зокрема звернення адресується органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 надіслано звернення без дотримання зазначених вимог, звернення повертається для належного оформлення. Водночас повідомлено, що забезпечення розумних строків судового провадження покладається на суд (ч. 2 ст. 28 КПК України). Безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, є підставою дисциплінарної відповідальності судді. Таким чином, у відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 107, ст. 108 Закону позивач має право звернутись до Вищої ради правосуддя із письмовою скаргою, зразок якої розміщено на офіційному вебпорталі судової влади щодо дисциплінарного проступку судді /а.с. 9, 78/. Вважаючи протиправною бездіяльність Полтавської обласної прокуратури щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 21.12.2022, як учасника бойових дій ветерана Національної поліції інваліда війни, з урахуванням позиції, викладеної у відповіді Офісу Генерального прокурора від 27.12.2022 за вих. № 09/1/2-979-17, та бездіяльність відповідача щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 21.12.2022, як учасника бойових дій ветерана Національної поліції інваліда війни, з урахуванням позиції, викладеної у відповіді Офісу Генерального прокурора від 27.12.2022 за вих. № 09/1/2-979-17, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав повноважень розглядати звернення ОСОБА_1 від 21.12.2022 та вживати відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 21.12.2022, оскільки питання, які ставить у своєму зверненні позивач відносяться до повноважень Вищої ради правосуддя, а не до повноважень Полтавської обласної прокуратури, а отже, відповідачем не допущено протиправної бездіяльності, яка є предметом позову у цій справі. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян". Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Статтею 5 Закону України "Про звернення громадян" встановлені вимоги до звернення, а статтею 7 цього Закону визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Відповідно до частин 1, 6, 7 статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Отже, реалізуючи право на звернення, громадяни повинні дотримуватись вимог, встановлених статтею 5 Закону України "Про звернення громадян": щодо адресування - звернення надсилається органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань (частина 1 статті 5 Закону України "Про звернення громадян"); щодо оформлення - у зверненні мають бути зазначені прізвище, ім`я по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви, скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути вказано електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина 7 статті 5 Закону України "Про звернення громадян"); щодо суб`єктності - звернення може бути подане громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до вимог законодавства (частина 6 статті 5 Закону України "Про звернення громадян"). Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону (частина 8 статті 5 Закону України "Про звернення громадян"). Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Як вбачається з матеріалів справи, у своєму зверненні від 21.12.2022 ОСОБА_1 не зазначає адресата (органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установа, організації незалежно від форми власності, об`єднання громадян або посадової особи), до повноважень якого належить вирішення порушеного у зверненні питання. Вказане звернення від 21.12.2022, яке надіслано ОСОБА_1 через веб портал "Електронний кабінет громадянина" офіційного веб-сайту Верховної Ради України, листом Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України №09/06-2022/221216 від 22.12.2022 надіслано на розгляд до Офісу Генерального прокурора, який, у свою чергу, надіслав це звернення на розгляд до Полтавської обласної прокуратури. У зверненні від 21.12.2022 ОСОБА_1 скаржиться на те, що в провадженні Полтавського районного суду з 30.11.2020 знаходиться на розгляді справа №545/3264/20 обвинувачений: ОСОБА_3 по матеріалам кримінального провадження №12015170300001109, порушеного за ч.ч. 1, 2, 4 ст. 190 КК України, по якому ОСОБА_1 є потерпілим. Обвинувачений гр. ОСОБА_3 періодично та, на думку заявника, незаконно не з`являвся у судові засідання до Полтавського районного суду. Вказує, що 05.12.2022 гр. ОСОБА_3 проігнорував судове засідання з метою уникнення від кримінальної відповідальності шляхом затягування розумного строку розгляду справи. ОСОБА_1 скаржиться, що загальний строк досудового розслідування кримінального провадження №12015170300001109 порушеного за ч.ч. 1, 2, 4 ст. 190 КК України, справа №545/3264/20 обвинувачений: ОСОБА_3 , у тому числі судового розгляду, який триває, складає понад 7 років. У зв`язку з вищевикладеним просить ініціювати вжиття належних заходів реагування по фактам, на думку заявника, умисного затягування розумних строків розгляду справи №545/3264/20 зі створенням штучних умов гр. ОСОБА_3 та притягненням всіх винних осіб до відповідальності за допущення порушення розумних строків. Тобто, заявник у своєму зверненні скаржиться на тривалий судовий розгляд справи №545/3264/20, у якій ОСОБА_1 є потерпілим, та ініціює вжиття належних заходів реагування за фактами умисного, на думку заявника, затягування розумних строків розгляду справи №545/3264/20 зі створенням штучних умов обвинувачем ОСОБА_3 та притягнення всіх винних осіб до відповідальності за допущення порушення розумних строків. Колегія суддів зазначає, що статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Отже, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати звернення, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) у разі, якщо розгляд таких заяв (клопотань) належить до повноважень таких органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян. Однак, прокурор не наділений повноваженнями перевіряти факти щодо можливого затягування та/або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, визначено статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" як одна з підстав дисциплінарної відповідальності судді. Відповідно до приписів частини 1 статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. Адвокат зобов`язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги. Згідно із частинами 2, 3 статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку; 2) прізвище, ім`я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. Вища рада правосуддя затверджує та розміщує на офіційному веб-порталі судової влади зразок дисциплінарної скарги. Статтею 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону. Сфера застосування Закону України "Про звернення громадян" визначена статтею 12 цього Закону, відповідно до якої дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження". Таким чином, дія Закону України "Про звернення громадян" не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений, зокрема, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а отже, не поширюється на порядок розгляду звернення ОСОБА_1 від 21.12.2022, яке за своїм змістом є скаргою, право звернення з якою до Вищої ради правосуддя встановлено Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Колегія суддів зазначає, що відповідач позбавлений обов`язку, передбаченого частиною 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", переслати це звернення ОСОБА_1 за належністю відповідному органу, оскільки такий обов`язок встановлений Законом України "Про звернення громадян" щодо звернень, що підлягають розгляду в порядку Закону України "Про звернення громадян", тоді як звернення ОСОБА_1 від 21.12.2022 відповідно до статті 12 Закону України "Про звернення громадян" не відноситься до сфери застосування цього Закону, зважаючи на те, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Листом Полтавської обласної прокуратури листом від 30.12.2022 №27-4893-16 за підписом керівника Полтавської обласної прокуратури Антона Столітнього, ОСОБА_1 повідомлено, що реалізуючи право на звернення, громадяни мають дотримуватись вимог, встановлених ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", у тому числі щодо адресування. Зокрема звернення адресується органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненні питань. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 надіслано звернення без дотримання зазначених вимог, звернення повертається для належного оформлення. Водночас у листі Полтавської обласної прокуратури від 30.12.2022 №27-4893-16 роз`яснено, що забезпечення розумних строків судового провадження покладається на суд (ч. 2 ст. 28 КПК України). Безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, є підставою дисциплінарної відповідальності судді. Таким чином, у відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 107, ст. 108 Закону позивач має право звернутись до Вищої ради правосуддя із письмовою скаргою, зразок якої розміщено на офіційному вебпорталі судової влади щодо дисциплінарного проступку судді /а.с. 9, 78/. Таким чином, відповідач не тільки повернув звернення ОСОБА_1 заявнику, а й детально роз`яснив заявнику, в якому саме порядку зі скаргою якої форми та із зазначенням яких обов`язкових відомостей ОСОБА_1 має право звернутися до повноважного на розгляд такої скарги органу із зазначенням найменування цього органу - Вищої ради правосуддя. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не мав повноважень розглядати звернення ОСОБА_1 від 21.12.2022 та вживати відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 21.12.2022, оскільки питання, які ставить у своєму зверненні позивач відносяться до повноважень Вищої ради правосуддя, а не до повноважень Полтавської обласної прокуратури, а отже, відповідачем не допущено протиправної бездіяльності, яка є предметом позову у цій справі. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 року по справі №440/406/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 по справі № 440/406/23 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий