Ухвала КЦС ВС № 215/799/19

Ухвала 04 липня 2023 року м. Київ справа № 215/799/19 провадження № 61-11454св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач), Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, особа, яка подавала апеляційну скаргу - прокуратура Дніпропетровської області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу особи, не залученої до участі у справі - ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням. Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 була наймачем квартири АДРЕСА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у справі № 215/7847/13-ц ОСОБА_4 визнано членом сім`ї наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнано за ОСОБА_4 право на житлову площу квартири АДРЕСА_1 , зобов`язано Головне Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зареєструвати ОСОБА_4 за вказаною адресою. Позивач зазначала, що вона з 2013 року постійно проживала з ОСОБА_4 у вказаній квартирі однією сім`єю, мали спільний бюджет, який витрачали на вирішення різних побутових проблем, сплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування та предметів першої необхідності. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті позивач і надалі залишилась проживати у квартирі АДРЕСА_1 , доглядати за житлом, сплачувати комунальні послуги, робити поточні ремонтні роботи. Позивач зазначала, що у неї виникла необхідність у переоформленні з ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на себе особистого рахунку та переукладення договорів з постачальниками комунальних послуг, але без реєстрації у вказаній квартирі вона позбавлена можливості це зробити. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати її членом сім`ї наймача ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 та переоформити на неї особовий рахунок. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2019 року у складі судді Коноваленка М. І. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , членом сім`ї ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 та вирішено переоформити на неї особовий рахунок. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено факт набуття права на користування спірним жилим приміщенням, вселення до спільного житлового приміщення саме на умовах постійного проживання однією сім`єю з наймачем, ведення спільного господарства. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась особа, яка не приймала участі у справі прокуратура Дніпропетровської області. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області задоволено. Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2019 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки позивачем, відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України не було надано належних та допустимих доказів факту набуття права на користування спірним жилим приміщенням, вселення до спільного житлового приміщення на умовах постійного проживання однією сім`єю з наймачем, ведення спільного господарства, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції із касаційною скаргою до Верховного Суду звернулась особа, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_2 , проте вважала, що судом апеляційної інстанції вирішувалось питання про її права та інтереси. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , просила скасувати оскаржуване судове рішення, справу передати до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження. Також касаційна скарга містить заперечення на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року про відкриття апеляційного провадження. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18, у якій зроблено висновок, що з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово; у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц щодо обов`язку суду апеляційної інстанції належно мотивувати висновок про поновлення строку на апеляційне оскарження; пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України - справу розглянуто неповноважним складом колегії суддів апеляційного суду, оскільки автоматичний розподіл справи під час визначення складу суду для розгляду апеляційної скарги був здійснений із суттєвими порушенням норм процесуального права; пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України - апеляційний суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника, яка не була залучена до участі у справі. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції прийняв апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області більше ніж через рік після ухвалення рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2019 року, у той час як ОСОБА_2 право власності на спірну квартиру набула 18 жовтня 2019 року, у зв`язку із чим, на її думку, суд апеляційної інстанції вирішив питання про її права та інтереси, оскільки на підставі цього судового рішення ставиться під сумнів набуття ОСОБА_1 та нею права власності на спірну квартиру з подальшим витребуванням у неї. На думку ОСОБА_2 , судом апеляційної інстанції не наведені мотиви наявності поважних причин поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2019 року. Разом із цим, на її думку, судом апеляційної інстанції не врахованого того, що з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття апеляційного провадження суддею-доповідачем одноособово, у зв`язку із чим постанова Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року не може вважатися законною, оскільки апеляційне провадження було відкрите з істотним порушенням норм процесуального права. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Дніпропетровської обласної прокуратури на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим. У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради на касаційну скаргу. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року справу призначено до розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами Згідно із копією ордеру на жиле приміщення від 19 серпня 2009 року № 1193, серія Н, виданого виконавчим комітетом Центрально-міської районної у місті ради, надано право на зайняття жилого приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 (а. с. 4). Відповідно до свідоцтва про смерть, актовий запис № 839, виданого 26 червня 2013 року виданого Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (а. с. 5). Згідно довідки комунального підприємства житлово-експлуатаційної організації від 14 листопада 2013 року ОСОБА_3 , 1950 року народження, мешкала за адресою: квартира АДРЕСА_1 , з 29 квітня 2010 року та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. На день смерті була прописана одна, квартира не приватизована (а. с. 6). Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у справі № 215/7847/13-ц визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , членом сім`ї наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнано за ОСОБА_4 право на житлову площу квартири АДРЕСА_1 , зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зареєструвати ОСОБА_4 за вказаною за адресою (а. с. 8, 9). Відповідно до актового запису про смерть від 04 серпня 2015 року № 697, виданого Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Металургійного районного у м. Кривому Розі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 19 березня 2019 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 29, 30). Згідно із копією акта від 11 січня 2019 року, складеного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 й затвердженого майстром товариства з обмеженою відповідальністю «Уют - 2011» ОСОБА_8, громадянка ОСОБА_1 мешкала та вела спільне господарство з ОСОБА_4 із березня 2013 року за адресою: квартира АДРЕСА_1 (а. с. 21).

Позиція Верховного Суду У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 552/2979/20 (провадження № 61-1128св22) та від 29 березня 2023 року у справі № 2-7851/11 (провадження № 61-18135св20). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. У разі подання касаційної скарги особою, яка не брала участі у справі і касаційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, касаційне провадження підлягає закриттю. У вказаній касаційній скарзі ОСОБА_2 , як особа яка не брала участі у розгляді справи, вказує на те, що постанова суду апеляційної інстанції безпосередньо стосується її прав та обов`язків. Зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року, укладеного з ОСОБА_1 . У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц зазначено, що судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб. Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, зокрема після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення. Судове рішення, оскаржене не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 175/1057/17 та від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17. На момент ухвалення рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 не була учасником спірних правовідносин. Оскаржуваною постановою апеляційного суду на неї не покладено будь-яких обов`язків та не зроблено висновків щодо обсягу її прав. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року, Верховний Суд вважає, що оскаржуваною постановою апеляційного суду питання про права, інтереси або обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалось з огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та недоведеність цих обставин. При цьому колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_2 оскаржує судові рішення щодо проживання позивача з померлим, встановлення певного факту щодо періоду проживання позивача, як члена сім`ї померлого й визнання у зв`язку із таким фактом її права на проживання у спірному житлі. ОСОБА_2 , яка набула права на спірне житло уже після ухвалення судового рішення на підставі цивільно-правової угоди, не мала відношення до спірного житла та не могла бути залучена до участі у цій справі. Щодо захисту своїх прав, які, на думку ОСОБА_2 , були порушені у зв`язку зі скасуванням судового рішення у цій справі, то вона не позбавлена можливості захищати набуті нею права після ухвалення судового рішення у цій справі у іншому позовному провадженні. Згідно інформації із Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває на розгляді справа № 215/2664/22 за позовом Криворізької північної окружної прокуратури та виконавчого комітету Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 й виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про скасування рішень виконавчого комітету, а також скасування свідоцтва про право власності на житло. Отже ОСОБА_2 не позбавлена передбаченої законом можливості щодо захисту її прав на спірне житло у цьому судовому провадженні. Відповідно до інформації із офіційного сайту Судова влада України справа № 215/2664//22 призначена до судового розгляду на 30 серпня 2023 року на 11:00 год. Оскільки ОСОБА_2 є особою, яка не приймала участі у справі і оскарженими нею судовими рішеннями не вирішувались питання про її права та обов`язки, тому посилання її касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі не вплинули на права ОСОБА_2 й на правильність прийнятого по суті процесуального рішення про відкриття провадження у справі, тому не може бути скасоване по суті правильне судове рішення лише з формальних підстав. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення апеляційного суду не порушує прав заявника, тому відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України касаційне провадження підлягає закриттю. Керуючись статтями 260, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович