Постанова 4805 № 287/1092/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №287/1092/22 Головуючий у 1-й інст. Винар Л.В. Категорія 37 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Кравчук Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 287/1092/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Винара Л.В., ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія "Провідна" звернулося до суду з позовом, в якому зазначено, що 20 травня 2019 року о 2 годині 30 хвилин, в с. Лопатичі Олевського району Житомирської області, ОСОБА_1 , керуючи забезпеченим транспортним засобом ВАЗ-211040, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого останній помер від отриманих травм. Враховуючи наявність полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності водія автомобіля ВАЗ-211040, до страхової компанії звернулася дружина потерпілого із заявою про виплату їй та дітям потерпілого страхового відшкодування. За наслідками розгляду даного питання між представником дружини потерпілого та страховою компанією укладено договір про врегулювання страхового випадку, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що розмір страхового відшкодування становить 160000 грн. Вказані кошти були виплачені страховиком на користь дружини потерпілого та його дітей 31 липня 2019 року. Позивач також вказує, що на час вказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач перебував у стані алкогольного сп`яніння. Отже, в силу положень абзацу «а» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов`язаний відшкодувати страховику вказані кошти в порядку регресу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив стягнути зі ОСОБА_1 160000 грн. Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що до позовної заяви долучено копію ухвали, яка винесена в межах кримінального провадження щодо відповідача. Зміст даної ухвали підтверджує той факт, що на момент зазначеної дорожньо-транспортної пригоди відповідач перебував у стані алкогольного сп`яніння. Окрім того, до позовної заяви долучено витяг з ЄРДР, який свідчить про внесення до цього реєстру відомостей про вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України. Вказані докази залишилися без належної правової оцінки, внаслідок чого суд безпідставно відмовив у задоволенні позову. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що 20 травня 2019 року, о 2 годині 30 хвилин, в с. Лопатичі Олевського району Житомирської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ-211040, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого останній помер від отриманих травм. 20 травня 2019 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України. На момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ « Страхова компанія «Провідна» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 5 липня 2019 року представник дружини потерпілого ОСОБА_3 , яка є законним представником неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , звернувся до суду із заявою про виплату страхового відшкодування дружині та дітям ОСОБА_2 у розмірі 200304 грн. 25 липня 2019 року між позивачем та представником дружини потерпілого укладено договір про врегулювання страхового випадку №2300277359, згідно з яким сторони дійшли згоди про те, що розмір страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 20 травня 2019 року та в результаті якого загинув велосипедист ОСОБА_2 , є остаточним та становить 160000 грн. й перегляду не підлягає. Страхове відшкодування у розмірі 160000 грн. підлягає сплаті страховиком протягом семи робочих днів з дати підписання цього договору шляхом перерахування грошових коштів двома частинами наступним чином: перша частина підлягає сплаті в розмірі 100000 грн. - до 5 серпня 2019 року. Друга частина підлягає сплаті у розмірі 60000 грн. - до 6 серпня 2019 року (пункт 3 договору). Вказані кошти 31 липня 2019 року були перераховані позивачем на банківський рахунок за реквізитами, зазначеними в договорі. Звертаючись до суду з даним позовом, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" правовою підставою своїх вимог зазначило статтю 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає право звернення до винної у ДТП особи з регресним позовом, посилаючись на те, що відповідач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Так, відповідно до положень підпункту «а» пункту 38.1.1. статті 38 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Обґрунтовуючи необхідність застосування положень підпункту «а» пункту 3.8.1 статті 38.1 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач зазначив, що ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп`яніння. На підтвердження цієї обставини суду надано копію ухвали Олевського районного суду Житомирської області від 3 червня 2019 року про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у кримінальному провадженні №1201960260000183. При вирішенні спору суд першої інстанції зазначив, що вказана ухвала не є належним доказом того, що на час цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки вказівка про перебування підозрюваного у стані алкогольного сп`яніння міститься лише в описовій частині даної ухвали. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що в матеріалах справи відсутній вирок суду або ухвала про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якими б підтверджувався факт перебування відповідача у стані алкогольного сп`яніння. Частиною другою статті 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 83 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У частині третій статті 367 ЦПК України зазначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. На підтвердження наявності у відповідача стану алкогольного сп`яніння на момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач надав довідку НПУ, яка долучена до апеляційної скарги та не була досліджена в судовому засіданні судом першої інстанції. При цьому, позивачем належним чином не обґрунтовано наявність виключних обставин, які б надавали апеляційному суду право брати цей доказ до уваги при вирішенні спору. Доказів неможливості подання даної довідки до суду першої інстанції, матеріали справи не містять. Таким чином, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" залишити без задоволення, а рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2022 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча Судді: