Постанова 4802 № 159/4775/22

Справа № 159/4775/22 Головуючий у 1 інстанції: Грідяєва М. В. Провадження № 22-ц/802/673/23 Доповідач: Данилюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Данилюк В. А., суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» адвоката Руденка Костянтина Васильовича на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2023 року, В С Т А Н О В И В: ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що відповідно до укладеного договору №210320-16790-4 від 20.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит у розмірі 2900 грн. строком на 30 днів шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9 % від суми кредиту за кожен день користування та 4 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування, був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Відповідачка підписала Кредитний договір 20.03.2021 року о 15 годині 31 хвилині 09 секунді шляхом введення одноразового ідентифікатора 767338 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.uа. 01.07.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Ріальто», укладено Договір відступлення права вимоги №01/07/2021-Р/М-3 від 01.07.2021 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №210320-16790-4 від 20.03.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто». Відповідачка не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Кредитним договором №210320-16790-4 від 20.03.2021 року, яка станом на 11.11.2022 року становить 9487 грн 70 коп, яка складається з: 2900 грн - заборгованість за кредитом; 1787 грн 70 коп - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 1,9% за кожен день користування кредитом за період з 20.03.2021 року по 23.03.2021 року (включно); 4800 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.3.3. Кредитного договору за ставкою 4% за кожен день користування кредитом за період з 27.04.2021 року по 15.06.2021 року (включно) відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України. Сума заборгованості за кредитним договором відповідно до акту приймання передачі прав №1 від 01.07.2021 року до договору відступлення права вимоги становить 9487 грн 70 коп. Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» заборгованість за договором №210320-16790-4 від 20.03.2021 року станом на 11.11.2022 року в розмірі 9487 грн.70 коп, судові витрати в сумі 2481 грн та 9000 грн витрат на правову допомогу. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2023 рокупозов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» код ЄДРПОУ 43492595, адреса знаходження: м.Київ, булл. Вацлава Гавела, 4, - 2900 грн - заборгованість за кредитом; 1787 грн 70 коп - заборгованість за нарахованими процентами, а всього: 4687 грн 70 коп заборгованості за договором №210320-16790-4 від 20 березня 2021 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» судовий збір в розмірі 1238 грн 01 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4446 грн 30 коп. В інший частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду,представник позивача ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» адвокат РуденкоК. В. подав апеляційну скаргу, в якій рішення оскаржує в частині відмови у стягненні заборгованості за нарахованими процентами та в частині зменшення витрат на професійну правничу допомогу.Вважає, що рішення підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, з наступних підстав. Просить рішення в оскаржувані частині скасувати, постановити рішення, яким позов задовольнити повністю. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки ОСОБА_1 заперечує апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін з таких підстав. Судом та матеріалами справи встановлено, що 20.03.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено договір №210320-16790-4, відповідно до якого позичальнику надано кредит в розмірі 2900 грн строком на 30 днів шляхом переказу на її платіжну картку, емітовану АТ «КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9 % від суми кредиту за кожен день користування та 4 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Згідно з п.1.4 Договору невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація», які розміщені та сайті monetka.ua. На підтвердження укладення договору №210320-16790-4 від 20.03.2021 року позивачем відображено послідовність укладення даного договору, з якої слідує, що 20.03.2021 року о 12:01:08 год відповідачем введено дані по заяві, які автоматично перевірені та здійснено перевірку позичальника за даними БКІ та його скорингову оцінку. 20.03.2021 року о 15:30:54 год створено пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) в особистому кабінеті позичальника, якому направлено sms-повідомлення про погодження кредиту з ідентифікатором (кодом) для підписання акцепту та укладення договору. 20.03.2021 року о 15:31:09 год. позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт). В подальшому друкована форма укладеного кредитного договору розміщена в особистому кабінеті позичальника та кредитні кошти перераховано на картку позичальника. Згідно довідки №69965 від 11.11.2022 року, виданої ТОВ «Девелопмент Інновейшинс», смс-повідомлення від альфа-імені «MONETKA» з текстом «Для підтвердження згоди з умовами Договору введіть 767338» було відправлено на номер НОМЕР_2 за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 20.03.2021 року о 15:30:54 год. Факт перерахування ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» грошових коштів в розмірі 2900 грн на картку відповідача на умовах фінансового кредиту за договором підтверджується чеком №387805755 від 20.03.2021. Відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги №01/07/2021-Р/М, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновацій» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (новий кредитор) 01.07.2021 року, останній набув право грошової вимоги за кредитними договорами, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників (позичальників за кредитними договорами), включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить первісному кредитору, в т.ч. за договором №210320-16790-4 від 20.03.2021 року, що підтверджується витягом з акту приймання-передачі прав №1 від 01.07.2021 року до вищевказаного Договору відступлення права вимоги. Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19. Таким чином, суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання договору, а тому вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими. Разом із тим, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 по договору №210320-16790-4 від 20.03.2021 року станом на 11.11.2022 року становить 9487 грн 70 коп, яка складається з: 2900 грн заборгованість за кредитом; 1787 грн 70коп - заборгованість за несплаченими процентами; 4800 грн - заборгованість по несплаченим процентам на неправомірне користування грошовими коштами, згідно п.3.3 Договору становить 4800 грн. Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. умов договору, товариство надає позичальникові грошові кошти (кредит) в розмірі 2900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного в пункті 1.3 цього Договору. Процентна ставка за користування кредитом - 1,9 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку, визначеного в пункті 1.3 цього Договору. Строк надання кредиту та строк дії договору становить 30 днів, але в будь-якому випадку строк користування грошовими коштами, наданими у кредит не може становити менше 3 (трьох) календарних днів. Строк надання кредиту може бути продовжений в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно пункту 2.4.1. договору позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути Кредит та сплатити проценти за його користування. Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідач, не виконуючи умови договору шляхом не сплати коштів у встановлений строк, порушила вимоги ст. 530 ЦК України. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 11.11.2022 року в частині стягнення боргу в розмірі 2900 грн та нарахованих процентах відповідно до п. 1.2 Кредитного договору в розмірі 1787 грн 70 коп відповідає вимогам закону і підлягає задоволенню. Пунктом 3.3. договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених пунктом 1.3. договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору), позичальник сплачує плату за користування кредитом за підвищеною ставкою - 4,0 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування (річна процентна ставка становить 1460,00%) Кредитом понад строк, зазначений у пункті 1.3 цього договору. У п.п. 5.2-5.2.2, позичальник, підписуючи даний договір, засвідчив, що ознайомлений, повністю розуміє та погоджується з усіма умовами та змістом договору, додатків до нього та Правил і зобов`язується їх дотримуватись; інформація, надана товариством, забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги за цим договором без нав`язування її придбання. Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (далі - Правила), які розміщені на сайті monetka.ua. Згідно з п. 4.14 Правил впродовж терміну договору позичальник має право продовжити строк його дії (зробити пролонгацію), сплативши нараховані % по кредиту (до закінчення терміну договору), при цьому, продовження відбувається на строк, зазначений у договорі при отримання кредиту, та дає з дати сплати нарахованих %. Також, для продовження договору можливо скористатися послугою пролонгації «за комісію», сплативши комісію, яка відображена в особистому кабінеті. Строк пролонгації договору «за комісію» становить 7 або 14 днів. Встановлено, що строк дії договору від 20.03.2021 року сторонами визначений 30 днів, якщо позичальник не виявить наміру пролонгувати даний договір (п. 1.3 Договору). В матеріалах справи відсутній належний та допустимий доказ, який б свідчив про вчинення позичальником ОСОБА_1 таких дій, які обумовлені в п. 4.14 Правил, отже, договір кредиту від 20.03.2021 року не був пролонгований та закінчив свою дію 20.04.2021 року. З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 процентів за кредитом у розмірі 4800 грн, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, після спливу строку кредитування (20.04.2021року), задоволенню не підлягають. Вимог про стягнення відсотків згідно статті 625 ЦК України позивачем в даному позові заявлено не було. Слід відмітити, що пункт 3.3. договору чітко передбачає нарахування відсотків за підвищеною ставкою -4 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом,а не за кожен день прострочення, та у разі пролонгації договору. З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника позивача проте, що п. 3.3 кредитного договору встановлено розмір процентної ставки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Що стосується доводів апеляційної скарги щодо зменшення судом витрат на професійну правничу допомогу при їх відшкодуванні, то слід зазначити таке. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону). Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/12876/19, зауважила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. При цьому, колегія суддів, звертає увагу на ту обставину, що чинне процесуальне законодавство визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначає, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Одночасно, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. З матеріалів справи вбачається, що ціна позову складає 9487,70грн, послуги адвоката складають 9 000 грн, позовні вимоги задоволені частково,тому висновок суду про часткове задоволення судових витрат за правничу допомогу до 4446,30 грн. відповідає складності справи та виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви, були предметом дослідження судом першої інстанції та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення в оскаржуваній частині, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» адвоката Руденка Костянтина Васильовича залишити без задоволення, Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2023 року в частині відмови у позові залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді