Постанова Волинський апеляційний суд № 161/8108/23
від 05.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 161/8108/23 Провадження №33/802/420/23 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В. Доповідач: Борсук П. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 липня 2023 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П. П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючу, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору. Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 29 квітня 2023 року близько 11.00 години в АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме вчинила конфлікт, виражалася нецензурною лайкою в його бік, поводила себе неадекватно, ображала, чим могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілому, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права. Насамперед апелянт зазначає про неналежне повідомлення її судом про дату, час та місце судового розгляду. Вказує, що смс-повістка не може вважатися належним повідомленням, оскільки заяву про отримання судових повісток шляхом смс не подавала, більше того, будучи особою похилого віку, мобільний телефон використовує не часто. Також судом першої інстанції не враховано те, що потерпілий ОСОБА_2 , який є колишнім чоловік ОСОБА_1 , навмисно викликав поліцію, щоб покарати останню за ті рази, коли його притягували до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення. Звертає увагу суду, що ОСОБА_2 неоднаразово притягувався до адміністративної відповдальності за вчинення домашнього насильстава стосовно ОСОБА_1 . Крім того, місцевим судом у порушення Закону України «Про судовий збір» стягнуто з ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, судовий збір, адже відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 цього Закону від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II групи, законні представники дітей з інфвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. На підставі вказаного вище, апеллянт просить оскаржуване судове рішення скасувати, а провадження у справі закрити у звязку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. До початку судового розгляду від потерпілого ОСОБА_2 надійшло клопотання про здійснення розгляду адміністративної справи без його участі. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, суд доходить наступного висновку. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно із ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Дані вимоги Закону в повному обсязі суддею першої інстанції при розгляді справи дотримані не були. В оскаржуваній постанові від 01 червня 2023 року суддя вказав, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про дату час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, шляхом направлення смс-повістки. Дійсно, в матеріалах справи міститься довідка про доставку смс-повідомлення про виклик до суду ОСОБА_1 (а.с.9). Будь-яких інших доказів про повідомлення ОСОБА_1 про виклик до суду матеріали справи не містять. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки не отримував жодних судових повідомлень про її явку до суду. Зазначила, що заяву про отримання судових повісток шляхом смс-повідомлення не подавала, більше того, будучи особою похилого віку, мобільний телефон використовує не часто. Місцевий суд 01 червня 2023 року розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи. З такою позицією місцевого суду апеляційний суд не погоджується, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у її відсутності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи щодо неї в суді першої інстанції, даних про отримання нею судових повісток в матеріалах справи немає, а тому вона була позбавлена передбаченого законодавством права на захист. Оскільки суддя першої інстанції при розгляді справи порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 268 КУпАП, тобто допустив порушення норм процесуального права, то оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, як це передбачено п 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП. За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 755832 від 12 травня 2023 року, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тощо. Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Відповідно до положень ст. 1 Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017 «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набрав чинності із 07.01.2018, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Так незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, матеріалами справи, підтверджується факт того, що за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 755832 від 12.05.2023, обставин місця та часу ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме виражалася нецензурною лайкою в його бік, поводила себе неадекватно, ображала, чим завдав шкоду його психологічному здоров`ю. Відповідно до рапорта старшого інспектора-чергового Луцького РУП ГУНП у Волинській області Плечій Ф. І., на службу «102» надійшла заява від лікаря ОСОБА_3 про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , а саме забою 4 пальців лівої кісті колишньою дружиною. У заяві та письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає про вчинення щодо нього домашнього насильства колишньою дружиною ОСОБА_1 . Таким чином, дані обставини поряд з поясненнями потерпілого, які той дав під час складення протоколу, вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно своїми діями призвела до вчинення домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, ОСОБА_1 була ознайомлений зі змістом протоколу, останній було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Всупереч доводам ОСОБА_1 докази, які містяться в матеріалах справи, здобуті у відповідності до вимог закону та є достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення поза розумним сумнівом, що у свою чергу спростовує твердження апелянта щодо відсутності доказів на підтвердження її вини. Посилання апелянта на неодноразове притягнення потерпілого ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не є виключеною обставиною, яка свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак домашнього насильства за обставин вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2023 року. Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. Таким чином, апеляційний суд на підставі ст. 23, 33 КУпАП враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, конкретні обставини справи вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. Між тим, під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є особою другої групи інвалідністю (а. с. 20), а тому в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» остання звільняється від сплати судового збору. З урахуванням вказаного вище, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скарга підлягає до часткового задоволення. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294, 295 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2023 року скасувати та постановити нову. Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідно становить 170 (сто сімдесят) грн. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено. Суддя Волинського апеляційного суду П.П. Борсук