Постанова Одеський апеляційний суд № 496/5111/21
від 03.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 22-ц/813/2142/23 Справа № 496/5111/21 Головуючий у першій інстанції Пендюра Л.О. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія 67 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.07.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д., при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 09 листопада 2021 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ВСТАНОВИВ: 28 жовтня 2021 року до Біляївського районного суду Одеської області звернулася ОСОБА_1 із заявою до заінтересованої особи Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення. В обґрунтування вимог заявник вказувала, що вона, ОСОБА_1 , є спадкоємцем своєї матері ОСОБА_2 , якою, в свою чергу, на час смерті було складено заповіт, за яким все майно, що належало спадкодавцю переходить у володіння ОСОБА_1 . Проте, Августівська сільська рада Біляївського району Одеської області безпідставно відмовляла спадкоємцю у оформлені спадщини в період з 1987 року до 2021 року включно, та в той час розподілила спадщину заявника на три земельні ділянки між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також вказано, що в результаті розподілу майна, із зазначених 0,67 га земельної ділянки, отримано було лише 0,12 га з усієї частини, згодом частка отриманого майна зменшилася до 0,02 га. В свою чергу, заявник зазначає, що ці дії були протиправними. Окрім того, із заповіту вбачаються різні варіанти написання імені ОСОБА_2 , яка мешкає за однією адресою, тому просить встановити, що ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 є однією особою ОСОБА_2 (а.с. 2-15). Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 09 листопада 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження (а.с. 18-20). Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Одеського апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 09.листопада 2021 року та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд протиправно відмовив у відкритті провадження, посилаючись на можливий майбутній спір про право інших осіб, проте за законом право на спір мають лише спадкоємці, до яких не належать особи, вказані в ухвалі. Також апелянт вказує, що після встановлення юридичних фактів за даною заявою, настають певні юридичні наслідки, які суд, в свою чергу, приймає як спір про право, що не відповідає нормам чинного законодавства. До того ж справа стосується різного написання ім`я спадкодавця, проте суд відмовив у встановленні належності відповідних документів, а саме заповіту та свідоцтва про народження до заявника. Окрім того, суд не вказав який саме закон прописує встановлення належності заповіту певній особі (а.с. 22-30). 07 лютого 2022 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий - суддя Гірняк Л.А.) відкрито провадження у справі (а.с. 121) та ухвалою від 12 вересня 2022 року справу призначено до розгляду (а.с. 174). Рішенням Вищої Ради правосуддя №126/0/15-23 від 21 лютого 2023 року ОСОБА_9 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду, у зв`язку з поданням заяви про відставку. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2023 року, цивільну справу було розподілено колегії суддів: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М. (а.с. 186-187). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22 червня 2023 року (а.с. 188-189). З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 12, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. В судове засідання 22 червня 2023 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції до суду не подавали. Згідно із відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення копія ухвали від 28 березня 2023 року та судова повістка на 22 червня 2023 року отримана ОСОБА_1 19 квітня 2023 року (а.с. 194). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви ОСОБА_1 беззаперечно вбачається спір про право, який виник з приводу спадкового майна, а встановлення фактів, про які просить заявниця, вплине на права та обов`язки інших осіб, у зв`язку з чим вирішив відмовити у відкритті провадження у справі (а.с. 19). Апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до Біляївського районного суду Одеської області із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України (а.с. 2-13). Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно зі ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 просила: - встановити належність заповіту на прізвище ОСОБА_2 , посвідченого Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області 17 січня 1983 року до ОСОБА_1 , яка мешкає по АДРЕСА_1 ; - встановити, що ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 є однією особою; - встановити склад майна спадкодавця ОСОБА_2 на час її смерті у 1987 році; - встановити факт належності підпису ОСОБА_2 у заповіті саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_11 ; - встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 1961 році за адресою: АДРЕСА_1 ; - встановити, яку адресу у 1983 та 1987 роках мала земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,67 га; - встановити коло осіб, які були зареєстровані та проживали по АДРЕСА_2 у 1983-1987 роках (а.с. 11-12). Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний лише з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, у спорі існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів немає спору про право. В заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ОСОБА_1 зазначила, що вона є спадкоємцем своєї матері ОСОБА_2 . За життя, як вказує ОСОБА_1 , її мати склала заповіт, за яким все майно, що належало спадкодавцю на час смерті переходить у володіння ОСОБА_1 . Спадщина, за словами заявниці, складається із земельної ділянки АДРЕСА_2 з розташованими на ній будівлями. При цьому, заявниця повідомила, що вона фактично прийняла всю спадщину, але частину спадкового майна, а саме земельної ділянки, Августівська сільська рада віддала у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , у зв`язку з чим, як вважає ОСОБА_1 , розмір спадщини, на яку вона має право, зменшився. Зі зменшенням розміру земельної ділянки, що належала матері заявниці, остання не погоджується (а.с. 2, 5, 8-9). Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №496/5782/21 за позовом ОСОБА_13 , ОСОБА_1 до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та в належному оформленні спадщини на земельні ділянки та встановлення факту родинних відносин, проживання однією сім`єю. В даному позові ОСОБА_1 просить, зокрема, зобов`язати ОСОБА_4 АДРЕСА_2 усунути перешкоди для здійснення ОСОБА_1 дій щодо належного оформлення спадщини ОСОБА_2 шляхом допуску на земельну ділянку АДРЕСА_3 та встановлення меж земельної ділянки № НОМЕР_1 та визнати дії Усатівської сільської ради щодо надання земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 0,025 га у власність ОСОБА_4 перешкоджанням в належному оформленні спадщини ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на земельну ділянку № НОМЕР_2 відповідно до заповіту ОСОБА_2 посвідченого Августівською сільською радою 17 січня 1983 року. Таким чином, з вище викладеного вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійсно наявний спір про право, а саме щодо права власності на земельну ділянку, що було правильно встановлено судом першої інстанції. Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність спору про право щодо права власності на земельну ділянку, у зв`язку із чим заява про встановлення фактів, що мають юридичне значення не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. А тому, суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі. При цьому, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу залишає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 09 листопада 2021 року- залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк Р.Д. Громік С.М. Сегеда