Постанова 4803 № 200/218/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4936/23 Справа № 200/218/18 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряк Л.П., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськавід 15 березня 2023 року у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про страхове відшкодування в порядку регресу, - В С Т А Н О В И В: Представник ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування посилався на те ,що 30.12.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «DaewooLanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «VolkswagenGoif», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2016 року зазначена дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм «DaewooLanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем без посвідчення водія. Розмір страхового відшкодування склав 49 000 грн., Просить стягнути виплачене страхове відшкодування в сумі 49 000 грн. з ОСОБА_1 . Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськавід 15 березня 2023 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 49 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини по справі. ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем коштів від ПрАТ«Страхова компанія «Арсенал Страхування». ОСОБА_1 передав позивачеві у рахунок відшкодування спричиненої шкоди автомобіль «DaewooLanos», який останній перереєстрував на іншу особу. Позивач не повідомив страхову компанію, що шкода йому відшкодована. Фактично, стягуючи ще додатково відшкодовану відповідачем майнову шкоду, відповідача суд притягує до подвійної відповідальності. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 49000 грн., тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що виплачені позивачем кошти відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані, тому позов є обґрунтованим. Такий висновок зроблено передчасно. Пунктом 33.1.статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: 38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; Таким чином у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик відповідно до статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набуває право зворотної вимоги (регресу). Так, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права керування транспортним засобом відповідної категорії (п. б) підп. 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Отже, з огляду на зміст наведених правових норм можна зробити висновок, що в разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника. Судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2015 року водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «DaewooLanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 на а/д Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, 364 км, не вибрав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .. Обставини ДТП зафіксовані поліцією в протоколі про адміністративне правопорушення. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2016 року було встановлено, що 30.12.2015 року водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «DaewooLanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 на а/д Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, 364 км, не вибрав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал Страхування». 15 лютого 2016 року власник автомобіля «Volkswagen Golf» ОСОБА_2 , якому в результаті ДТП з вини відповідача було спричинено майнову шкоду, звернувся із заявою до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про виплату страхового відшкодування. Позивачем було складено розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт від 29 липня 2015 року. Враховуючи вищевикладене та надані документи щодо події, яка мала місце 30.12.2015 року , позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 49000 грн., яке було сплачено ОСОБА_2 страховиком згідно з платіжним дорученням від 11.04.2016 року. Позивачем на адресу відповідача 12 травня 2016 року було направлено вимогу про сплату 49000 грн у рахунок виплаченого страхового відшкодування. ОСОБА_1 вважав, що без страховика він на місці ДТП згідно розписки від 30.12.2015 року передав належний йому на праві власності автомобіль, ОСОБА_2 прийняв від ОСОБА_1 автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 до сплати боргу за пошкоджений автомобіль «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_2 зобов`язався повернути автомобіль після сплати боргу. Відповідно до листа регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області № 31/4-159 оц від 23.11.2022 автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ТЗ № 2121/01/1241/2016 від 22.03.2016року. 29.01.2022 року зазначений транспортний засіб перереєстровано з ОСОБА_2 за іншою особою на підставі договору купівлі продажу від 29.01.2022 року. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем виплачено страхове відшкодування потерпілому, а тому відповідач повинен сплатити майнову шкоду позивачеві. Однак судом першої інстанції не враховано встановлені обставини про те, що 15 лютого 2016 року власник автомобіля «Volkswagen Golf» ОСОБА_2 , якому в результаті ДТП з вини відповідача було спричинено майнову шкоду, звернувся із заявою до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про виплату страхового відшкодування. Обставини ДТП були зазначені працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення, вина відповідача встановлена постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2016 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Спричинені автомобілю пошкодження були зафіксовані в переліку виконаних робіт ТОВ «Гранд авто». Позивачем було складено розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт від 29 липня 2015 року. Враховуючи вищевикладене та надані документи щодо події, яка мала місце 30.12.2015 року , позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 49000 грн., яке було сплачено ОСОБА_2 страховиком згідно з платіжним дорученням від 11.04.2016 року. Крім того, на момент виплати страховиком страхового відшкодування ОСОБА_2 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 належний йому автомобіль «Daewoo Lanos» в рахунок спричиненої шкоди, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_2 від 30.12.2015 року. Згідно відповіді регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області 29 січня 2022 року автомобіль «Daewoo Lanos» з ОСОБА_2 перереєстровано на іншу особу на підставі договору купівлі-продажу. За встановленних обставин доводи страхової компанії про те, що не повідомивши протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП страховика про настання страхового випадку та керуючи автомобілем без права на керування транспортним засобом, винуватець ДТП порушив вимоги закону, які дають право на відшкодування сплаченого страхового відшкодування в обов`язковому порядку, є необґрунтованими. Оскільки сам по собі факт такого неповідомлення водієм забезпеченого транспортного засобу за умови здійснення повідомлення страховика іншим учасником ДТП, не свідчить про не інформованість страховика щодо настання ДТП та неможливість встановлення ним обставин пригоди та не може братися за основу задоволення позовних вимог. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року в справі № 760/5736/15-ц. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що, раз страховик відшкодував збитки потерпілій особі, отже він був у належний спосіб поінформований про ДТП. Тому й посилання на неповідомлення від застрахованої особи не мають підстав. Встановлений обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Неповідомлення та керування автомобілем без права на керування в даному випадку носить формальний характер. Судом встановлено, що страхова компанія володіла інформацією про факт настання страхового випадку з повідомлення потерпілого; факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, і він зафіксований правоохоронними органами; винуватець в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страхова компанія добровільно сплатила страхове відшкодування, при цьому позивач не надав до суду доказів, що внаслідок події в останнього виникли необґрунтовані виплати і до останніх належить виплачене позивачем страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях. В такому випадку відсутні підстави для виплати страхового відшкодування в порядку регресу. На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув уваги. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 2400 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача. Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 49000 грн., що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 368, 369, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськавід 15 березня 2023 року скасувати. У задоволенні позовних вимогприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про страхове відшкодування в порядку регрессу відмовити. Стягнути із приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2400 грн.. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: