Ухвала КАС ВС № 380/3723/22

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 04 липня 2023 року м. Київ справа №380/3723/22 провадження № К/990/22735/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №380/3723/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в: У 2022 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог до первинної позовної заяви від 14.02.2022 та заяви до повторної (остаточної) заяви про уточнення позовних вимог до первинної позовної заяви просив: - визнати протиправними дії МВС України, Департаменту персоналу, організації освітньої і наукової діяльності МВС України щодо невнесення зміни до виданої «довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 » №22/6-6571 від 11.11.2021 (далі - Довідка №22/6-6571), не вказавши у ній окремим рядком складову грошового забезпечення «індексація», виплачену за прирівняною посадою поліцейського за листопад 2019 року - 887,09 грн та доплату за роботу у нічний час у розмірі (35% посадового окладу) - 147 грн з 01.01.2016 для виплати по даний час і у подальшому та по ненадісланні цієї довідки до ГУ ПФУ для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 з урахуванням 82% основного розміру грошового забезпечення для виплати по даний час і у подальшому, зобов`язати МВС України, Департамент персоналу, організації освітньої і наукової діяльності МВС України внести зміни до виданої Довідки №22/6-6571, вказавши у ній окремим рядком складову грошового забезпечення «індексація» у розмірі, виплаченому за прирівняною посадою поліцейського за листопад 2019 року - 887,09 грн та доплату за роботу у нічний час у розмірі (35% посадового окладу) - 147 грн з 01.01.2016 для виплати по даний час і у подальшому та надіслати цю довідку (або іншу довідку) до пенсійного органу для перерахунку його пенсії з 01.12.2019 з урахуванням 82% основного розміру грошового забезпечення для виплати по даний час і у подальшому та із зазначенням основних і додаткових видів пенсійного грошового забезпечення у наступних розмірах, а саме : посадовий оклад - 2500 грн; оклад за спеціальним званням майор поліції - 2000 грн; надбавка за стаж служби у поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) 50% - 2250 грн; надбавки за специфічні умови проходження служби у поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки 44,91 % за стаж служби) - 303,43 грн; доплата за роботу у нічний час (35% посадового окладу) - 147 грн; грошове забезпечення «індексація» у розмірі - 887,09 грн; премія відсотків нарахованого грошового забезпечення) 62,58% - 6121,65 грн; усього : 16936,74 грн та сплатити йому існуючу заборгованість по виплаті пенсії, пов`язаної з таким перерахунком; - визнати протиправними дії ГУ ПФУ, яким протизаконно та безпідставно відмовлено йому листом-відпискою №1122-20344/0-52/8-1300/22 від 20.01.2022 здійснити перерахунок, нарахування та сплату щомісячної пенсії за вислугу років в основному розмірі 82%, а не 70% відповідних сум грошового забезпечення за листопад 2019 року - 1553,49 грн та щомісячної доплати за роботу у нічний час у розмірі 147 грн (35% посадового окладу) для проведення з 01.12.2019 перерахунку такої складової грошового забезпечення, як «індексація» грошового забезпечення; - зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та нарахування та сплату щомісячної пенсії за вислугу років в основному розмірі 82%, а не 70% відповідних сум грошового забезпечення, яку не обчислено та не сплачено станом на 01.12.2019 з обов`язковим урахуванням окремим рядком таких складових грошового забезпечення як індексація грошового забезпечення за листопад 2019 року - 1553,49 грн та щомісячної доплати за роботу у нічний час у розмірі 147 грн, рішення суду у цій справі звернути до негайного виконання; - зобов`язати МВС України, Департамент персоналу організації освітньої і наукової діяльності МВС України подати звіт про повне виконання судового рішення у цій справі протягом місячного строку з моменту набрання ним законної сили, стягнути з керівника МВС України, Департаменту персоналу організації освітньої і наукової діяльності МВС України на його користь половину суми накладеного штрафу, який відповідач має виплатити йому негайно шляхом перерахування на його особову картку «Ощадбанку» або «Приватбанку» у разі набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з`ясувати, чи належить справа, що у ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості їхнього касаційного оскарження. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підстави для відкриття касаційного провадження, оскільки такі не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме справи №380/3723/22. Також, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків викладених у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 з огляду на те, що у зазначеній справі не вирішувалось питання щодо включення окремим рядком індексації грошового забезпечення та включення доплати за роботу у нічний час у довідку про розмір грошового забезпечення станом на 2021 рік. Колегія суддів звертає увагу, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування зазначеного рішення Верховного Суду. Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на відсутність Верховного Суду у подібних правовідносинах з огляду на те, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. До того ж, Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися. Також посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено: 1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку; 2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права. Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. Отже, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга позивача подана на судові рішення, які за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №380/3723/22.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб