Ухвала КАС ВС № 420/9508/22

УХВАЛА 04 липня 2023 року м. Київ справа №420/9508/22 адміністративне провадження №К/990/22664/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 в адміністративній справі 420/9508/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо не проведення перерахунку та виплати разової грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок та виплатити разову грошову допомогу, передбачену ч. 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у сумі 11 566,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУПФУ щодо не проведення перерахунку та виплати разової грошової допомоги, передбаченої ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано ГУ ПФУ провести перерахунок та виплатити разову грошову допомогу, передбачену ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту" за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 скасовано, прийнято постанову якою у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із постановою апеляційної інстанції, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 в адміністративній справі 420/9508/22 та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2022. В касаційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке. Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає, що наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого. Суд встановив, що постанова Пятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 ухвалена у порядку письмового провадження. А відтак, останнім днем строку на подання касаційної скарги з у рахуванням вихідних було 06.03.2023, вперше касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції 21.02.2023. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 у цій справі повернуто, оскільки не усунуто недоліки, а саме зазначено підстави касаційного оскарження, передбачені ст. 328 КАС України. Після отримання копії вказаної ухвали Верховного Суду, відповідач повторно подав касаційну скаргу 27.06.2023. Причини пропуску строку касаційного оскарження, на які покликається відповідачі, можна визнати поважними для задоволення заявленого з цього приводу клопотання. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Як підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції позивач вказує пункт 1 частини четвертої та підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, касаційна скарга позивача обґрунтована неврахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №560/8064/22. Отже, наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у цій справі. Позивач звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі п. 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328, пп. «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 в адміністративній справі 420/9508/22. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 в адміністративній справі 420/9508/22. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/9508/22. Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Ю. Бучик судді Н.В. Коваленко А.І. Рибачук