Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1607/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1607/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Орлівського психоневрологічного інтернату на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Орлівського психоневрологічного інтернату про застосування заходів реагування, У С Т А Н О В И В: До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з адміністративним позовом до Орлівського психоневрологічного інтернату, в якому просило суд: застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі корпусу № 1, будівлі прибудови до корпусу № 1, будівлі корпусу № 2, адміністративної будівлі, будівлі їдальні і будівлі для гостей (житловий будинок) Орлівського психоневрологічного інтернату за адресою: вул. Світла, 3, с. Дачне, Корюківський район, Чернігівська область. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в ході проведення позапланової перевірки психоневрологічного інтернату, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022року позов задоволено: застосовано заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі корпусу № 1, будівлі прибудови до корпусу № 1, будівлі корпусу № 2, адміністративної будівлі, будівлі їдальні і будівлі для гостей (житловий будинок) Орлівського психоневрологічного інтернату за адресою: вул. Світла, 3, с. Дачне, Корюківський район, Чернігівська область. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, апелянт зазначає, що більшість порушень ним було самостійно усунуто, проте, судом першої інстанції не надано оцінку даним обставинам. Крім того, в даному закладі перебувають громадяни, яким надається соціальні послуги, а отже закриття даного закладу обмежить права даних громадян. Також, апелянтом додатково додано клопотання про залучення доказів, в яких зазначено, що даний заклад віднесено об`єктів критичної інфраструктури, що підтверджується розпорядженням обласної військової адміністрації. Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на перебування членів колегії у відпустці та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Позивачем не подано відзив на апеляційну скаргу. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що що 04 лютого 2021 року головним інспектором Корюківського PC Управління ДСНС України у Чернігівській області Кобцем М.С. і провідним інспектором Корюківського PC Управління ДСНС України у Чернігівській області Марком В.В. за результатами позапланового заходу складено акт щодо дотримання ОРЛІВСЬКИМ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИМ ІНТЕРНАТОМ вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті за адресою: вул. Світла, З, с. Дачне, Корюківський район, Чернігівська область. В ході перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей: - в будівлях корпусів № 1 і № 2, будівлі їдальні, адміністративній будівлі система протипожежного захисту (система пожежної сигналізації) несправна і не утримується в постійній готовності, чим порушено п. 1.1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Несправність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - не забезпечено технічне обслуговування системи пожежної сигналізації та системи керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху, чим порушено п.п. 1.1, 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.2, 9.1.2 ДБН В.2.5-56-2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність технічного обслуговування системи протипожежного захисту не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - будівля корпусу № 1, будівля прибудови до корпусу № 1, будівля корпусу № 2, адміністративна будівля і будівля для гостей (житловий будинок) не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Відсутність пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню - пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, створюючи загрозу життю та/або здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 1 і будівлі прибудови до корпусу № 1 у коридорах на шляхах евакуації покриття підлоги виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо займистості, димоутворювальної здатності, токсичності продуктів горіння та поширення полум`я, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 1 у коридорах на шляхах евакуації опорядження (облицювання) стін та стель виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п. 2.17. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 1, будівлі прибудови до корпусу № 1, будівлі корпусу № 2, будівлі їдальні і адміністративній будівлі коридори та проходи не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Евакуаційне освітлення - це освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей (коридори, сходові клітини, проходи). Його мета вказати на найближчі місця виходу з приміщення. Відсутність евакуаційного освітлення створює перешкоди під час евакуації людей, а тому створює загрозу життю та здоров`ю людей; - будівля корпусу № 1 нижча II ступеня вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2 ДБН В.2.2-18:2007 Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення". Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 1 на евакуаційному виході улаштовано пандус з ухилом більше ніж 1:6, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.8 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 1 і будівлі прибудови до корпусу № 1 на евакуаційних виходах з палат та кабінетів ширина у просвіті кожного з полотен двостулкових дверей менша ніж 0,8 метри, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 1 на шляхах евакуації на виході з ізолятору та в адміністративній будівлі на шляхах евакуації влаштовані металеві труби, що перешкоджають вільній евакуації людей, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 1 на евакуаційному виході з будівлі біля ізолятору улаштовані перепади висот, чим порушено п. 22 розділу II, п. 7.3.8 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 1, будівлі прибудови до корпусу № 1 і будівлі для гостей (житловий будинок) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у всіх розподільчих коробках виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 2 на першому поверсі біля сходової клітки висота у просвіті евакуаційного виходу (дверей) менша ніж 2 метри, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 2 люк виходу на горище зі сходової клітки на 2-му поверсі не виконано протипожежним з нормованим класом вогнестійкості розміром не менше ніж 0,6 х 0,8 метрів, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.6 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Протипожежний люк призначено для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 2 на шляхах евакуації у коридорах першого та другого поверхів покриття підлоги виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо займистості, димоутворювальної здатності, токсичності продуктів горіння та поширення полум`я, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі корпусу № 2 на шляхах евакуації у коридорах першого та другого поверхів опорядження (облицювання) стін та стель виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п. 2.17. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; - будівля корпусу № 2 і адміністративна будівля не забезпечені первинними засобами пожежогасіння у відповідності до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, чим порушено п.п. 3.6., 3.9. глави З розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей; - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі їдальні, адміністративної будівлі і будівлі для гостей (житловий будинок) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей; - не здійснено перевірку технічного стану вогнезахисного покриву горищних покриттів (крокви, лати) будівлі корпусу № 1 і будівлі корпусу № 2, чим порушено п. 2.8. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Нездійснення перевірки технічного стану вогнезахисного покриву створює перешкоди під час гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей; - приміщення котельні в адміністративній будівлі не обладнано системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 1.6 табл. А2 дод. А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність автоматичної системи пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в адміністративній будівлі висота у просвіті одного з евакуаційних виходів (дверей) безпосередньо назовні та всіх кабінетів менша за 2 метри, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; - в адміністративній будівлі ширина у просвіті одного з евакуаційних виходів (дверей) безпосередньо назовні та всіх кабінетів менша ніж 0,8 метри, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; - в будівлі для гостей (житловий будинок) відсутня протипожежна розділка (відступка) від горючих конструкцій до димоходу, чим порушено п. 2.6. глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Протипожежна розділка призначена для обмеження розповсюдження пожежі по будівельних конструкціях. Відсутність протипожежної розділки зумовлює перегрів до пожежонебезпечних температур горючих будівельних конструкцій, що в свою чергу призводить до їх спалахування, викликаючи нові осередки пожежі. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей; - пожежні щити на території об`єкта не забезпечені протипожежними покривалами, чим порушено п. 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Неукомплектованість пожежного щита первинними засобами пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей; - об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (не забезпечено запас води на території психоневрологічного інтернату для цілей пожежогасіння з розрахунку 10 л/с на гасіння однієї пожежі тривалістю 3 год.), чим порушено п. 22 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2.3, 6.2.13 ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди". Відсутність зовнішнього протипожежного водопостачання не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей; - в адміністративній будівлі сходи типу СЗ, які розміщені на евакуаційному виході з будівлі, виконані з горючих матеріалів без огорожі заввишки не менше 1,2 метри та без захисту від обледеніння проступів та площадок, чим порушено п. 22 розділу II, п. 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.20 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей. Відповідно до розділу акту перевірки "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки" у відповідача зауваження щодо виявлених порушень відсутні. Враховуючи наведене та те, що відповідач самостійно не усунув виявлені порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, ГУДСНС України у Чернігівській області звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані. Належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності. Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень. Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об`єкті перевірки відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, які там перебувають. Колегія суддів звертає увагу, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я. Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 560/639/19 та від 05 лютого 2020 року по справі № 160/1739/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Відповідачем не заперечується наявність виявлених під час перевірки позивачем порушення. Як вбачається з акту перевірки, що Орлівського психоневрологічного інтернату використовується з порушеннями, а саме, 26 порушень, згідно акту перевірки. Так, відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Колегія суддів звертає увагу, що не встановлення сигналізації у закладі, створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема громадянам, які потребуюсь соціального захисту та які перебувають в даному приміщенні, таке не надає можливості повідомлення про виникнення пожежі в приміщенні. У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей. Отже, виявлені позивачем порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно попередити та її ліквідувати та призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей, зокрема громадяни, які потребують соціального захисту, які перебуватимуть в даному приміщенні. Так, Верховний Суду у постанові від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 (адміністративне провадження №К/9901/67046/18), звернув увагу, що відповідно до яких забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. При цьому у вказаній справі Верховний Суд висловився, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Також такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки, для повідомлення про виникнення пожежі та оперативного повідомлення всіх громадян, які наявні в даній будівлі, в тому числі й неповнолітніх дітей, які навчаються в даному приміщенні. Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров`ю людей (громадяни, які потребують соціального захисту), які перебувають в даних приміщеннях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі корпусу № 1, будівлі прибудови до корпусу № 1, будівлі корпусу № 2, адміністративної будівлі, будівлі їдальні і будівлі для гостей (житловий будинок) Орлівського психоневрологічного інтернату, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що саме на позивача покладено обов`язок щодо перевірки усунення порушень, суд не наділений повноваження встановлення по первинним документам (Акти приймання-передачі, Договори та інші) усунення даних порушень, оскільки в матеріалах справи відсутній акт позивача, який підтверджує усунення порушень, то відповідно відповідачем не усунуті порушення пожежної безпеки на час прийняття рішенням по даній справі. Так, колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі №560/639/19 до повноважень суду по цій категорії справ не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду апеляційним судом є виключно питання застосування права. Щодо твердження апелянта, що даний об`єкт віднесено до критичної інфраструктури, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані обставини не звільняють відповідача від усунення порушень з питань техногенної та пожежної безпеки та повідомити про, це позивача. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, судом правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а отже, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що він не позбавлений право на звернення до суду першої інстанції із заявою щодо відстрочення /розстрочення виконання рішення суду, у відповідності до вимог ст. 378 КАС україни. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Орлівського психоневрологічного інтернату - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович