Постанова 4824 № 755/2912/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 755/2912/23 Головуючий у І інстанції Галига І.О. Провадження № 22-ц/824/2398/2023 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 27 червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, УСТАНОВИВ: Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн судового збору. Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 09.02.2023 року о 20 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Запорожця керував транспортним засобом «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря нарколога «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Запорожця, 20, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року скасувати, провадження у даній справі закрити, у зв`язку з відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №237577 від 09.02.2023 року, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, а саме: ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, психологічно та фізично здати аналіз сечі не зміг та повідомив працівників поліції і лікаря про дану ситуацію, запропонувавши взяти для проведення лабораторного аналізу кров або слину, однак йому було відмовлено. Апелянт зазначає, що доданий до матеріалів справи відеозапис є не повним та складається з декілька відео файлів, змонтованих в один. Зазначене вказує на те, що працівниками поліції було порушено вимоги Інструкції № 1026 щодо порядку роботи та застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису, а також Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_1 також зазначив, що, не погодившись з протоколом серії ААД №237577, після закінчення комендантської години та повітряної тривоги о 12 год. 20 хв. 10 того 2023 року відразу звернувся до належного медичного закладу КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп`яніння. Згідно висновку КМНКЛ «Соціотерапія» від 16 лютого 2023 року ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не виявлено. Звертає увагу також на ту обставину, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , після чергування зі знайомим їхав додому втомлений, був зупинений працівниками поліції без будь-яких підстав для зупинки, порушень правил дорожнього руху не вчиняв. Вважав, що у разі вчинення ним, як військовослужбовцем, вимог закону, поліцейські повинні були викликати представників військової служби правопорядку. Після зупинки, коли йому було запропоновано пройти освідування, одразу погодився, заявивши, що готовий це зробити у передбачений законом спосіб. Вважає, що службова особа закладу охорони здоров`я, всупереч положенням пп. 12, 13 р. ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не запропонувала йому, як обстежуваній особі, здати зразки крові, слини та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Відповідно, висновки щодо результатів медичного огляду, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, слід вважати недійсними. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мазманян Е.Р. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року). Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом. В рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення ААД №237577, розпискою ОСОБА_1 щодо зобов`язання не керувати транспортним засобом протягом 24 год., копією посвідчення водія та відеозаписом боді камер 473874, НОМЕР_3 . Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала та самим ОСОБА_1 .. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння - неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло виявлені працівниками поліції 09 лютого 2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був доставлений для проходження тесту на стан наркотичного сп`яніння до медичного закладу КМНКЛ «Соціотерапія», однак останній від проходження тесту, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився в присутності лікаря та поліцейських, що зафіксовано на наявному в матеріалах справи відеозаписі. Так, на відеозаписі о 21:45:26 зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров'я за адресою : м. Київ, вул. П. Запорожця,

20. Крім того, на відеозаписі о 21:50:00 зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, поліцейським ОСОБА_1. роз`яснено наслідки такої відмови, про те, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від огляду, роз`яснено його права і обов`язки, з чим ОСОБА_1 погодився і жодних заперечень не висловлював. Крім того, оцінивши дані відеозаписів у повному обсязі, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 про фізіологічну та психологічну неспроможність здати аналіз сечі, є необґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами. Так, згідно відеозапису, ОСОБА_1 в присутності лікаря нарколога та поліцейських не зазначає про фізіологічну та психологічну неспроможність здати аналіз сечі. Знаходячись на телефонному зв`язку із іншою особою, яку він називає своїм адвокатом, лише з`ясовує, що саме йому треба зазначити у своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення та про можливість самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в інших закладах охорони здоров`я. Вказаний відеозапис свідчить про дотримання як працівниками поліції, так і лікарем у закладі охорони здоров`я, в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозапис є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис є відредагованим чи змонтованим є безпідставними та нічим не підтвердженими. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, зокрема розпискою ОСОБА_1 про залишення транспортного засобу на зберігання, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не спростовує висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, який підтверджується даними відеозапису, з якого вбачається, що останній, після встановлення поліцейським у нього ознак наркотичного сп`яніння, був направлений та супроводжений поліцейським патрулем до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Доводи апеляції про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водіїв, не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 № 1452/735. Доказів порушення працівниками поліції вказаної інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять та скаржником не подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Наданий ОСОБА_1 висновок лікаря нарколога №000823 від 16 лютого 2023 року, складений о 12 год. 20 хв. 10 лютого 2023 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено апеляційний суд відхиляє, оскільки даний висновок отримано в порушення вимог ч.ч. 3,4 ст.266 КУпАП, так як ОСОБА_1 пройшов огляд у лікаря нарколога не протягом двох годин з моменту зупинки, а наступного дня, 10 лютого 2023 року о 12 год. 20 хв. При цьому огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за його результатами проводився не в присутності поліцейського. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та повідомив працівників поліції та лікаря, що психологічно та фізично здати аналіз сечі не зміг, тому просив для дослідження взяти у нього аналіз крові або слину, апеляційний суд розцінює, як спробу уникнути відповідальності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251,252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній