Постанова Харківський апеляційний суд № 639/4437/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 639/4437/22 Головуючий суддя І інстанції Мілов Д. В. Провадження № 33/818/518/23 Суддя доповідач Шабельніков С.К. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2023 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шматько Т.М. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 лютого 2023 року, - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, офіційно не працевлаштований, мешканець смт Слатине Дергачівського району Харківської області, - визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1ст. 130 КУпАПта на нього, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. Постановою встановлено, що 17 грудня 2022 року о 21:40 год. в м. Харкові по вул. Китаєнка, буд. 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105 з д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не врахував дорожньої обстановки, відволікся від керування транспортним засобом та допустив наїзд на перешкоду (залізобетонний блок). Внаслідок чого авто отримало механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Окрім цього, 17 грудня 2022 року о 21:40 год. в м. Харкові по вул. Китаєнко, буд. 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105 з д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків на місці та у спеціальній медичній установі КНП ХОР ОНД м. Харків, вул. Ахієзерів, 18 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі захисник Шматько Т.М. просила судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. Вказує, що свідки, які зазначені в протоколі, не бачили, як ОСОБА_1 керував автомобілем. Вважає, що працівники поліції спотворили обставини справи, а тому відомості, які зафіксовані у протоколах не відповідають дійсності. Зазначає, що рапорт працівників поліції не може доказом у справі. Вказує, що ОСОБА_1 працівники поліції не відсторонили від керування автомобілем, чим порушили чинне законодавство. Також посилається на те, що працівники поліції додали до протоколу не суцільний відеозапис події, а нарізані фрагменти відеозапису, що свідчить про порушення чинного законодавства працівниками поліції під час фіксування ними події на електронні носії відеофіксації. 26 червня 2023 року о канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 адвоката Шматько Т.М., в якій вона просила у зв`язку з неможливістю прибути у вказане судове засідання через участь в судовому засіданні у Другому апеляційному адміністративному суді, розглянути її апеляційну скаргу без її участі та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи наведене, а також положення ст.ст. 268. 271 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 та його захисника, виходячи з відомостей, які наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п.п. 2.3Б, 2.5. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на докази, а саме відомості: протоколів про адміністративні правопорушення; схеми місця ДТП; рапортів інспектора поліції; направлення на огляд водія; пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; відеозапису з бодікамери працівника поліції. Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 302159 від 17.12.2022 (арк. 3), ОСОБА_1 керував автомобілем, не був уважний, не врахував дорожньої обстановки, відволікся від керування транспортним засобом та допустив наїзд на перешкоду (бетонний блок). Внаслідок авто отримало механічні пошкодження. Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 302160 від 17.12.2022 (арк. 3), Величко керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків на місці та у спеціальній медичній установі відмовився. Також, в матеріалах справи міститься відеозапис події за участю ОСОБА_1 з відомостей якого вбачається, що працівники поліції після складення цих протоколів пропонували ОСОБА_1 надати свої пояснення стосовно подій, зазначених у протоколах, а також отримати копії цих протоколів. ОСОБА_1 відмовився від отримання копії протоколів, а також відмовився від надання будь-яких пояснень та від підпису у протоколах. Аналізуючи зміст цього відеозапису, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був повідомлений про те, що стосовно нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення. Також, належить взяти до уваги те, що протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для ініціювання проведення службової перевірки, не зверталися з позовом до суду в порядку КАСУ на дії працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції. Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг ОСОБА_1 та його захисника, а також відповідних висновків інших компетентних органів щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними протоколів про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в цих протоколах відповідають дійсності, тому можуть слугувати доказами у справі. Крім того, відповідно до відомостей рапорту працівника поліції (арк. 6), вбачається, що 17.12.2022 року екіпажем 3202 за адресою м. Харків, вул. Китаєнка, 3 виявлено авто під керуванням ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем не врахував дорожньої обстановки, не був уважний та допустив наїзд на перешкоду бетонний блок. Під час складення протоколу ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився в категоричній формі, мав ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. ОСОБА_1 , був відсторонений від керування транспортними засобами. Поряд з цим, відповідно до відомостей відеозапису вбачається, що працівники поліції після складення протоколів заборонили ОСОБА_1 керувати автомобілем і останній пішки покинув місце пригоди, а його автомобіль залишився на місці події. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг на дії працівників поліції під час складення протоколів стосовно ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які в них зазначені відповідають дійсності та заслуговують на увагу, а такі твердження захисника є необґрунтованими. Поряд з цим, відповідно до відомостей відеозапису вбачається, що автомобіль, який належить саме ОСОБА_1 , здійснив наїзд на бетонний блок. Крім ОСОБА_1 ані в салоні автомобіля, ані поряд з ним немає інших осіб крім працівників поліції. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не посилався на будь-яких осіб, які керували цим автомобілем. В апеляційній скарзі захисник вказує, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, однак захисник не зазначає хто саме був за кермом та керував автомобілем. Враховуючи такі відомості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поза розумним сумнівом саме ОСОБА_1 керував автомобілем та здійснив зіткнення з бетонним блоком. Поряд з цим, з відомостей відеозапису вбачається, що працівники поліції роз`ясняли ОСОБА_1 його права, передбачені ст.ст. 10,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також вбачається, що працівник поліції залучили свідків, якими були випадкові особи, та в їх присутності запропонували ОСОБА_1 , як водію, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, а також визнав, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до відомостей письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (арк.9, 10) вбачається, що вони були залучені працівниками поліції у якості свідків та в їх присутності водій ОСОБА_5 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору ДРАГЕР на місці відмовився та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. В судове засідання в суд апеляційної інстанції ці свідки викликались, шляхом направлення їм судових повісток. Однак свідок ОСОБА_3 , отримавши судову повістку, в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив. Свідок ОСОБА_2 не з`явився для отримання судової повістки до поштового відділення. Поряд з цим, відсутня будь-яка інша процесуальна можливість викликати в судове засідання свідків, а тому суд апеляційної інстанції враховує відомості їх письмових пояснень, оскільки з відеозапису об`єктивно вбачається, що саме вони були очевидцями події, яка зафіксована у протоколі серії ААБ № 302160, а тому ці письмові пояснення поза розумним сумнівом відповідають дійсності, узгоджуються з іншими матеріалами справи, а тому заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Поряд з цим, належить врахувати те, що відповідно до відомостей довідки (арк. 5), ОСОБА_1 отримав посвідчення водія внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, що об`єктивно вказує на те, що ОСОБА_1 знає ПДР України. Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Крім того, захисник посилався на те, що працівники поліції не забезпечили безперервну відеофіксацію спілкування з ОСОБА_1 , чим порушили чинне законодавство. Проте, відповідно до відомостей відеозапису об`єктивно вбачається, що саме безпосереднє спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції з приводу проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, залучення свідків, а також складення протоколу зафіксовано на відеозаписі. Поряд з цим, відповідно до відомостей розпорядження Начальника обласної військової адміністрації Синегубова О. від 21.03.2022 року за № 14В (арк. 7), заборонено з 21 березня на період дії правового режиму воєнного стану на території Харківської області використання відеореєстраторів та інших пристроїв для фото- і відеофіксації під час використання автомобільного та мототранспорту для фото- і відеозйомки доріг загального користування, об`єктів загального призначення, об`єктів інфраструктури, блокпостів, укріплень, розташування, зосередження чи переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони. На час події за участю ОСОБА_1 , а саме 17.12.2022 року, в Україні був введений та діяв воєнний стан, а тому, враховуючи наявність вищенаведеного Розпорядження, суд апеляційної інстанції вважає, що працівники поліції поза розумним сумнівом законно вимикали відеореєстратор під час складення процесуальних документів та відсутності спілкування з ОСОБА_1 , а тому такі твердження захисника є необґрунтованими та не заслуговують на увагу. Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.п.2.3Б, 2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Клопотання захисника Шматько Т.М. задовольнити, поновивши їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 лютого 2023 року. Апеляційну скаргу захисника Шматько Т.М. залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 лютого 2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАПзалишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков