Постанова Дніпровський апеляційний суд № 409/3157/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/970/23 Справа № 409/3157/12 Категорія 81 Суддя у 1-й інстанції - Замкова Я.В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі - Шавкун Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргоюакціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 серпня 2022 року про відмову у зміні способу виконання рішення суду у справі за заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за участю заінтересованої особи боржника ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення,- В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 серпня 2022 року у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду, заінтересована особа боржник ОСОБА_1 відмовлено. Ухвала суду мотивована відсутністю правових підстав для задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2012 року, оскільки вказаний у заяві спосіб виконання рішення фактично змінює рішення суду по суті та самостійно змінює спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України з якими АТ КБ «ПриватБанк» звертався до суду. Не погодившись з ухвалою суду АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції під час розгляду заяви не взято до уваги, що на даний момент АТ КБ «ПриватБанк» позбавлений можливості виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2012 року з причин відсутності необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутності попиту покупців, відсутності у банку вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду. Вищевказані факти роблять неможливим виконання рішення суду з зазначеним способом виконання. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне. Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №DZHCGK12300477 від 26 червня 2007 року звернуто стягнення на будинок, загальною площею 70,20, житловою площею 43,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DZHCGK12300477 від 26 червня 2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. В іншій частині у задоволенні позову відмовив. АТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк» при зверненні до суду обрав спосіб захисту свого порушеного права, який відповідає Закону України «Про іпотеку» та договору. Відповідно до ч. 1, 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. У ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами. Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 25 листопада 1995 року у справі №6-1829цс15 - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення. З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні. Відмовляючи у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2012 року, суд дійшов висновку, що вказаний у заяві спосіб виконання рішення фактично змінює рішення суду по суті та самостійно змінює спосіб захисту, передбачений ст.16 ЦК України з якими АТ КБ «ПриватБанк» звертався до суду. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи наведені в апеляційній скарзі, оскільки, звертаючись із заявою про заміну способу виконання рішення заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Колегія суддів звертає увагу, що можлива зміна попиту ринку нерухомості, наявність документів, необхідних для його продажу має враховуватися банком при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами і тому такі обставини у даному випадку не можна вважатися істотними. Дослідивши доводи викладені в заяві та апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що заява АТ КБ «ПриватБанк» не містить жодних фактів та доказів на обґрунтування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, також дані факти не підтверджені і матеріалами справи. Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова