LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд540/6417/21

від 26.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/6417/21 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року (суддя Потоцька Н.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 16.11.2022) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення №965030126147 від 24.03.2021 року про перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА у Херсонській області від 02.03.2020 №3368/02, виходячи з розміру 50 відсотків суддівської винагороди працюючого судді; - визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області від 14.09.2021 щодо перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 54 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі; - зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 року по 29.06.1988 року, а саме 1 рік 11 місяців. - зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% від суддівської винагороди працюючого судді, згідно із довідкою ТУ ДСА у Херсонській області від 02.03.2020 №368/02, з урахуванням стажу судді 22 роки 6 місяців 17 днів, починаючи з 19.02.2020 року та врахуванням фактично виплачених сум. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, при обчисленні відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не підлягає зарахуванню стаж роботи на посаді судді, що дає право на відставку. Позивачка своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 5 травня 1996 року по 22 грудня 2016 року працювала на посаді судці Великоолександрівського районного суду Херсонської області. З 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, в розмірі 80% суддівської винагороди, виходячи зі стажу роботи суддею 20 років 07 місяців і 17 днів. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі №540/109/19, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є.Дзержинського з 01.09.1984 року по 29.06.1988 року, а саме 1 рік 11 місяців. Також суд зобов`язав ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і частини четвертої статті 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", починаючи з 23 грудня 2016 року та з урахуванням раніше здійснених виплат. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №540/1839/20, яке набрало законної сили відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ТУ ДСА в Херсонській області від 02.03.2020 № 368/02, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року. Рішенням ГУПФУ від 24.03.2021 року №965030126147 було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді, виходячи зі стажу роботи суддею 20 років 07 місяців і 17 днів. Вважаючи, що пенсійним органом протиправно не було враховано до стажу роботи на посаді судді половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім.Ф.Є.Дзержинського, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивачки, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці в результаті становить 22 роки 6 місяців 17 днів, тому вона має право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини першої статті 137 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Разом з тим абзацом четвертим пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Зазначене відповідає вимогам статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ця позиція підтримана і в Рішенні Конституційного Суду України від 26 січня 2011 року №1-рп/2011, згідно з яким Конституційний Суд України вважає, що вказані положення Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах. Після втрати чинності статті 1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" доповнено абзацом такого змісту: "До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби". Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 1 січня 2012 року. У відповідності до пункту 11 Перехідних положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду з таким предметом та підставами спору, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посаді слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним (постанови від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 13.11.2019 у справі №521/2593/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 24.03.2020 у справі №559/512/17 та від 29.04.2020 у справі 426/12415/16-а). Наведені правові висновки відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування апеляційним судом при розгляді цієї справи. Отож є вірним висновок суду першої інстанції, що до стажу роботи позивачки, що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зарахована половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім.Ф.Є.Дзержинського з 01.09.1984 року по 29.06.1988 року, що становить 1 рік 11 місяців. Тобто, загальний стаж ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII складає повних 22 роки (22 років 06 місяців 17 днів). Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. За такого правового регулювання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 повинен становити 54% (50% (20 років) + 4% (2 роки х 2%)). Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку. Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»