Постанова КАС ВС № 440/7433/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2023 року м. Київ справа №440/7433/21 адміністративне провадження № К/990/6950/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №440/7433/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (постановлену у складі головуючого судді Русанової В.Б., суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С.), У С Т А Н О В И В :

1. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та незаконними дій щодо відмови у нарахуванні пенсії з 9 червня 2021 року за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням 90 відсотків від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 7 червня 2021 року №21-445вих21 без обмеження максимального розміру; зобов`язання нарахувати та виплачувати з 9 червня 2021 року пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням 90% від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 7 червня 2021 року №21-445вих21 без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування максимальної величини нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.

2. Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 4 листопада 2022 року подала апеляційну скаргу, у якій просило його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки суб`єкт владних повноважень звернувся з апеляційною скаргою після спливу одного року після складення повного тексту судового рішення, про розгляд справи відповідачу було відомо, копія судового рішення ним отримана в день прийняття судового рішення, то незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, необхідно відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області у відкритті апеляційного провадження. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням статей 169, 298 КАС України, у зв`язку із чим судом протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження та не прийнято до уваги обставини, що стали підставою для пропуску строку. Крім того, скаржник вказує, що ухвала про закриття апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не надходила на адресу суб`єкта владних повноважень засобами поштового зв`язку. Натомість на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області остання була доставлена 1 листопада 2022 року.

7. З огляду на вищевказане, скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції, внаслідок недотримання положень статей 169, 298 КАС України не постановлено ухвали про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги, що спричинило відсутність можливості у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скористатися своїми правами та захистити свої інтереси. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

8. Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшла до Суду 27 лютого 2023 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі №440/7433/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.

10. Суддя-доповідач ухвалою від 22 червня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 червня 2023 року. Позиція інших учасників справи 11. 11 травня 2023 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте при дотриманні норм процесуального права, тому просить Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

12. Позивач указує, що оскільки апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення суду першої інстанції була подана більше аніж один рік після виготовлення повного тексту судового рішення, то винятки, за яких пропущений строк може бути поновлений, на відповідача не поширюються. Таким чином, з огляду на положення частини другої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи

13. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

14. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

15. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

16. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.

17. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.

18. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 та частина перша статті 13 КАС України).

19. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.

20. Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012). На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.

21. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а та від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21.

22. Згідно зі статтею 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

23. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначеної норми процесуального закону сформовані, зокрема, в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №740/1818/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/1719/15, від 11 грудня 2018 року у справі №539/4097/13-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 591/5117/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 351/1340/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 0440/6033/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17) та від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21.

24. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

25. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначених норм процесуального закону сформовані, зокрема, у постановах від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17) та від 20 серпня 2020 року у справі № 160/9265/18.

26. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

27. Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 КАС України, виходячи із того, що оскільки скаржник - суб`єкт владних повноважень звернувся з апеляційною скаргою після спливу одного року після складення повного тексту судового рішення, про розгляд справи відповідачу було відомо, копія судового рішення ним отримана в день прийняття судового рішення, то не залежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, необхідно відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області у відкритті апеляційного провадження.

29. Однак скаржник наполягає, що такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими. Стверджує, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний був залишити апеляційну скаргу без руху та надати можливість відповідачу усунути її недоліки шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому у касаційній скарзі посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлений неналежним виконанням судом апеляційної інстанції обов`язків щодо надсилання на адресу відповідача ухвали цього суду про закриття апеляційного провадження від 15 липня 2022 року за вперше поданою апеляційною скаргою. Вказує, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року про закриття апеляційного провадження не надходила на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, натомість на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області остання була доставлена 1 листопада 2022 року. При цьому колегія суддів звертає увагу, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18 липня 2022 року.

30. З приводу вищевказаних висновків суду апеляційної інстанції та доводів касаційної скарги на спростування таких висновків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

31. Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

32. З аналізу положень частини другої статті 299 КАС України Верховний Суд робить висновок, що закладена у вказаній нормі юридична конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є імперативною, чітко сформульованою та такою, що не допускає двозначних тлумачень, а тому правила вказаної процесуальної норми щодо обов`язкових дій суду у разі встановлення юридичного факту подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень після спливу одного року, з дня складення повного тексту судового рішення, не передбачають обмежень щодо їхнього застосування або можливості їхнього розширювального тлумачення.

33. Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлений частиною другою статті 299 КАС України обмежувальний строк тривалістю один рік за своєю правовою природою є присічним, тобто таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується винятково ситуацій подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень та прокурором. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може застосовувати положення частини третьої статті 298 КАС України та надавати суб`єкту владних повноважень строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

34. Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 299 КАС України, викладеній у постанові від 13 червня 2019 року у справі №809/4385/15.

35. Водночас положеннями частини другої статті 299 КАС України передбачений виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

36. Як убачається з матеріалів справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду було прийнято 6 вересня 2021 року, вказаного дня було виготовлено його повний текст та вручено відповідачу. Проте, апеляційну скаргу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було подано 4 листопада 2022 року, тобто після спливу одного року з дня прийняття оскаржуваного рішення.

37. Проаналізувавши фактичні обставини, пов`язані зі зверненням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року, Верховний Суд доходить висновку, що виняток, передбачений у частині другій статті 299 КАС України, не може бути застосований за цієї ситуації, оскільки апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції і знав про прийняте рішення судом першої інстанції, що скаржником і не заперечується.

38. Доводи касаційної скарги про те, що скаржник уже звертався до суду апеляційної інстанції зі скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року, однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року провадження у справі було закрито, а вказана ухвала не була вчасно направлена відповідачу, не свідчать про існування виняткових обставин передбачених частиною другою статті 299 КАС України. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем вказана ухвала Другого апеляційного адміністративного суду була оскаржена у касаційному порядку та постановою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року була залишена без змін (касаційне провадження К/990/31809/22).

39. Частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

40. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

41. Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.

42. Суд зазначає, що відповідач, подаючи уперше апеляційну скаргу, повинен був цікавитися її рухом.

43. З огляду на вищезазначене, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, яка подана суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують.

44. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме, статей 169, 298 КАС України, під час вирішення питання стосовно відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року, не знайшли свого підтвердження.

45. Суд також враховує, що поновлення судом апеляційної інстанції строку на оскарження рішення суду першої інстанції після набрання ним відповідно до статті 255 КАС України законної сили не повною мірою відповідало б принципу правової визначеності для позивача у цій справі як суб`єкта приватного права.

46. Позиція Верховного Суду щодо застосування сформованого, головним чином, Європейським судом з прав людини одного із фундаментальних аспектів верховенства права - принципу правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata (принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили), сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 825/1273/17 та від 19 вересня 2018 року у справі № 826/23/17.

47. Колегія суддів також зазначає, що правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

48. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

49. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді: Н.В. Коваленко Т.Г. Стрелець