Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/2246/23

26.06.23 33/812/267/23 Справа №473/2246/23 Провадження № 33/812/267/23 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 26 червня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання - Колосовою О.М., за участю: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Ліпатова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Ліпатова Сергія Володимировича, на постанову, яку ухвалив Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області під головуванням судді Зубар Н.Б. у приміщенні цього суду 25 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, у с т а н о в и в : Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №480618 від 03 травня 2023 року, який надійшов до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, 03 травня 2023 року о 13 год. 37 хв. по вул. Київській у м. Вознесенську, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах - алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 працівник поліції кваліфікував за частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. До судового засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 травня 2023 р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування всіма видами механічних транспортних засобів на один рік та стягнуто 536 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави. Не погоджуючись із постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Ліпатов І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Так, апелянт стверджує, що судове рішення винесене з грубим порушенням норм процесуального права та судом невірно застосовано норми матеріального права, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх недослідження та ненадання їм належної оцінки. При цьому суд лише формально підійшов до встановлення об`єктивних обставин справи, що є наслідком спрощеного підходу до вирішення справи по суті. Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення містяться виправлення та дописи, що є неприпустимим, адже існує заборона вносити додаткові записи до документа, після його підписання особою, стосовно якої він складений. Таким чином, працівниками поліції неповно було зазначено дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, Ліпатов І.В. зазначає, що судом першої інстанції не були в повному обсязі з`ясовані всі обставини справи, в зв`язку з чим постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню. На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з відмовою від проходження огляду для встановлення факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, до матеріалів справи долучено 2 диска з відеозаписами. З відеозапису вбачається, що працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Зазначені в протоколі адміністративного правопорушення докази, які б підтверджували вину водія ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є недостатніми та недопустимими для визнання його винним. Також судом першої інстанції не враховано та не надано належної оцінки тому, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази проведення освідування водія на місці зупинки транспортного засобу (Акт застосування технічних засобів/приладів), та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість щодо ОСОБА_1 , як того вимагає законодавство та Інструкція. До того ж, в матеріалах адміністративної справи відсутній Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на проходження освідування до медичного закладу. Водночас з інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення не можливо поза розумним сумнівом встановити факт роз`яснення ОСОБА_1 працівниками поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення його прав та обов`язків, а також дотримання порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, висновки про винуватість особи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП. Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Ліпатова С.В., який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає, що вони ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306). Згідно із частиною 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, згідно з частинами 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №480618 від 03 травня 2023 р., водій ОСОБА_1 03 травня 2023 року о 13 год. 37 хв. керував транспортним засобом Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Київській у м. Вознесенську, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Свою винуватість у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 не визнав. У протоколі про адміністративне правопорушення у графі пояснення ОСОБА_1 зазначено, що він не згодний. Між тим, достовірність викладених у протоколі відомостей, зокрема, факт відмови ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку - як поліцейськими на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я також підтверджено іншими доказами: відеозаписами з камер зовнішнього спостереження в місті Вознесенськ, відеозаписами правопорушення з нагрудних реєстраторів працівників поліції, які досліджувались у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, і в яких зафіксовані усі викладені в протоколі серії ААБ №480618 від 03 травня 2023 р. обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відповідно до вимог частини 2 статті 266 КУпАП. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, що підтверджено фіксацією технічними засобами відеозапису, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, обґрунтовано вважав доведеним факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. За такого доводи апеляційної скарги щодо помилкового встановлення судом обставин адміністративного правопорушення та про недотримання працівниками поліції під час складання протоколу вимог закону не заслуговують на увагу та відхиляються. Тому відсутні підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №480618 від 03 травня 2023 р. не відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Аргументи апеляційної скарги апеляційним судом не приймаються. Апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу посилання захисника на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №480618 від 03 травня 2023 р. є виправлення, а тому працівником поліції неповно зазначено дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, у вказаному протоколі, дійсно, працівником поліції вчинено виправлення запису щодо року народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яке засвідчено підписом поліцейського та печаткою відділу поліції. Відповідно до пункту 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Між тим, здійснене поліцейським виправлення у протоколі року народження ОСОБА_1 не вплинуло на правильність встановлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладення змісту правопорушення та можливість для суду перевірити обставини щодо вчинення/невчиненню цією особою правопорушення, а тому протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки поліцейським не було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, спростовуються змістом відеозапису, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального пристрою Драгер алкотестер, на що той з початку погодився, йому була надана можливість пройти тест, але ОСОБА_1 тестування не пройшов, від подальшого огляду, в тому числі і в медичному закладі, відмовився (час запису 13:49:26-13:51:17), після чого було складено протокол. Не відповідають фактичним обставинам справи аргументи апелянта про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено його права. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №480618 наявний підпис ОСОБА_1 про роз`яснення йому статті 63 Конституції України та прав, передбачених статтею 268 КУпАП. Також роз`яснення поліцейським ОСОБА_1 прав зафіксовано на відеозаписі, доданому до протоколу (час запису 13:52:24). Доводи апелянта про те, що працівниками поліції в присутності ОСОБА_1 не оформлювалось та не було вручено йому направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу. Відповідно до положень частин 2, 3, 6 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, передбачено також, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту 8 Розділу ІІ цієї інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Аналіз наведених положень нормативних актів свідчить про те, що водій транспортного засобу направляється на огляд до закладу охорони здоров`я у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, та згоди пройти у закладі охорони здоров`я, а, відповідно, і направлення на огляд до закладу охорони здоров`я оформлюється у такому випадку, коли водій погодився пройти огляд у названому закладі. ОСОБА_1 , як правильно встановив суд першої інстанції, на огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, не погодився, а тому складання поліцейським направлення обов`язковим не було. Крім того, наведене не впливає на встановлення факту скоєння ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Щодо відсутності у справі доказів проведення огляду водія на місці зупинки транспортного засобу, зокрема, не складений акт, то за обставин цієї справи, як вже було зазначено, ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не пройшов, а тому і відсутні результати такого огляду. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Ліпатова Сергія Володимировича залишити без задоволення, а постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіналш