Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/4710/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4710/22 пров. № А/857/3073/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І. при секретарі судового засідання: Василюк В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року (головуючий суддя Могила А.Б., ухвалене в м. Івано-Франківськ) у справі № 300/4710/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В: 18.11.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2022/000525 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2022/000168/2 від 01.11.2022. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості №UA206020/2022/000168/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2022/000525 від 01.11.2022. 20.01.2023 представник позивача подав до суду першої інстанції клопотання про розподіл судових витрат. У такому клопотанні представник позивача просить стягнути із відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу. Додатковим Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року клопотання представника позивача - адвоката Маланюка О.Я. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволення та ухвалити нове рішення яким в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що наданий розрахунок розміру виконаних робіт не відповідає критерію реальності та співмірності, оскільки не відповідає реальним (дійсним) затратам адвоката при здійсненні юридичних послуг у даній справі. Вважає суму витрат, які поніс позивач значно завищеною, оскільки підготування адвокатського запиту, позовної заяви та надання консультації у даній справі не потребувало значних зусиль та часу. 24.05.2023 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що розмір понесених ним витрат на правничу допомогу обґрунтовано та є пропорційним та співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами). Доводи апелянта щодо не співмірності суми витрат на правничу допомогу та їх не пропорційністю з виконаними роботами (наданими послугами) адвокатом в інтересах позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення виходячи з тексту поданої апеляційної скарги, більше того, позивач і в суді апеляційної інстанції користується правничою допомогою Адвокатського бюро «Маланюк і партнери», однак не заявляє про понесені витрати для стягнення до відшкодування з відповідача. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. 08.06.2023 позивачем до суду подано заяву про здійснення розгляду справи без участі представника товариства. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. Відповідно до положень статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Колегія суддів зазначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20. Разом з тим, на підтвердження факту залучення адвоката і понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., представником позивача надано суду першої інстанції копії договору про надання правничої допомоги від 21.10.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" та Адвокатським бюро "Маланюк і партнери" в особі адвоката Маланюка О.Я., акту передачі-приймання виконаних робіт від 19.01.2023, квитанції від 20.01.2023 на суму 5000 грн. Згідно акту передачі-приймання виконаних робіт, виконана адвокатом Маланюком О.Я. робота полягала в консультації, написанні позовної заяви, формуванні додатків до позовної заяви, поданні позовної заяви до суду, участі у судових засіданнях, написанні додаткових пояснень. Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, дослідивши й проаналізувавши подане відповідачем заперечення щодо розподілу судових витрат на предмет наявності у ньому обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат, проаналізувавши надані позивачем документи, фактичний об`єм та якість виконаної адвокатами роботи, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, апеляційний суд звертає увагу на наступне. Виокремлення адвокатом «консультація» як самостійний вид адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката при наданні правничої допомоги по справі №300/4297/22, предметом якої є аналогічні правовідносини, що виникли за результатами укладеного позивачем контракту від 13.07.2020. З даною позовною заявою Товариство звернулося пізніше, отже такі послуги як консультація так і в цілому написання позовної заяви адвокатом позивача щодо даного спору не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи. Участь адвоката при розгляді справи №300/4297/22 свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у обидвох справах не змінювалася, такий представник мав бути обізнаним із законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення й інші обставини, а отже підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерела права. Відповідно до практики ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь позивача понесених ним обґрунтованих та співмірних витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв додаткове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі № 300/4710/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 23.06.2023