Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/244/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/244/23 Номер провадження 33/814/1327/23Головуючий у 1-й інстанції Калько О.С. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2023 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з участю секретаря судового засідання Іваниною А.В., адвоката Мороза С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мороза С.В. поданої в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Полтави від 6 березня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куликівка, Полтавського району, Полтавської області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , , старшого водія в/ч НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 2465 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок. Згідно з постановою судді, солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу на посаді старшого водія взводу охорони, роти охорони, батальйону охорони в/ НОМЕР_1 , та якому було надано час для відпочинку з дозволу старшого позиції, з 08.30 год. 31.12.2022 по 08.30 год. 01.01.2023, о 08.30 год. 01.01.2023, в умовах воєнного стану, на службу не з`явився, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не здійснював у визначений час охорону військового об`єкту, що призвело до збільшення часу несення чергування особовим складом позиції та зменшення часу на відпочинок, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП. Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Мороз С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, та провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 .ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутність події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять жодних даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про час та дату слухання справи. Вказує про те, що несення служби старшим водієм ОСОБА_1 не пов`язане з зайняттям посади пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків чи виконання спеціального доручення повноважного командування. Посилається на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП. Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був відсутній під час слухання справи, а оскаржувану постанову судді отримано ОСОБА_2 лише 18 травня 2023 року. З огляду на те, що у клопотанні захисника наведені об`єктивні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне визнати їх поважними, задовольнити клопотання та поновити вказаний строк. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши адвоката Мороза С.В. в підтримку поданої апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно вимог ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції дотримані не в повному обсязі. Апеляційним судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу на посаді старшого водія взводу охорони, роти охорони, батальйону охорони в/ НОМЕР_1 , та якому було надано час для відпочинку з дозволу старшого позиції, з 08.30 год. 31.12.2022 по 08.30 год. 01.01.2023, о 08.30 год. 01.01.2023, в умовах воєнного стану, на службу не з`явився, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не здійснював у визначений час охорону військового об`єкту, що призвело до збільшення часу несення чергування особовим складом позиції та зменшення часу на відпочинок, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП. Згідно диспозиції ч.2 ст. 172-15 КУпАП адміністративна відповідальність, яка інкримінується ОСОБА_1 , настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст.172-13 КУпАП). Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ №5 від 26 04 2002 року організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо. Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою. Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов`язки. Таким чином, апеляційним судом в ході перевірки матеріалів справи встановлено, що на ОСОБА_1 , як старшого водія взводу охорони, роти охорони, батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , не покладалися організаційно розпорядчі на адміністративно-господарські функції, а отже, в розумінні положення примітки до ст. 172-13 КУпАП України він не є військовою службовою особою - суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП. На вказані вище обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув, що призвело до прийняття постанови суду, яка підлягає скасуванню як незаконна, оскільки винесена з порушенням норм матеріального права. Зазначені порушення є безумовними підставами для скасування оскарженої постанови судді. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, провадження в справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. За викладених обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.293, 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Поновити адвокату Морозу С.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Полтави від 6 березня 2023 року. Апеляційну скаргу адвоката Мороза С.В. поданої в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Київського районного суду м.Полтави від 6 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. Постановити нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко