Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/2084/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2023 року справа №360/2084/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 р. у справі №360/2084/22 (головуючий І інстанції К.Є. Петросян) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незарахування до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періодів роботи у відокремленому підрозділі "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" з 24.01.1991 по 19.11.1991 та з 01.04.2021 по 31.12.2021; у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Привільнянська" дочірного підприємства ДХК "Лисичанськвугілля" з 26.02.1996 по 31.12.1998 та періоду проходження строкової військової служби з 24.12.1991 по 01.11.1993; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників періодів роботи у відокремленому підрозділі "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" з 24.01.1991 по 19.11.1991 та з 01.04.2021 по 31.12.2021; у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Привільнянська" дочірного підприємства ДХК "Лисичанськвугілля" з 26.02.1996 по 31.12.1998 та періоду проходження строкової військової служби з 24.12.1991 по 01.11.1993, здійснивши відповідний перерахунок пенсії з врахуванням цього стажу з моменту призначення пенсії, тобто з 30.08.2022. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів його роботи: у відокремленому підрозділі "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" з 24.01.1991 по 19.11.1991 та з 01.04.2021 по 31.12.2021; у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Привільнянська" дочірного підприємства ДХК "Лисичанськвугілля" з 26.02.1996 по 31.12.1998 та періоду проходження строкової військової служби з 24.12.1991 по 01.11.1993. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу періоди роботи: у відокремленому підрозділі "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" з 24.01.1991 по 19.11.1991 та з 01.04.2021 по 31.12.2021; у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Привільнянська" дочірного підприємства ДХК "Лисичанськвугілля" з 26.02.1996 по 31.12.1998 та періоду проходження строкової військової служби з 24.12.1991 по 01.11.1993, здійснивши відповідний перерахунок пенсії із урахуванням вказаних періодів з 30.08.2022. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів зазначає, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: - у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 24.01.1991 по 19.11.1991 у зв`язку з відсутністю підтвердженого відповідно до законодавства факту пільгової роботи (уточнюючу довідку підприємства не надано); з 01.04.2021 по 31.12.2021 у зв`язку з відсутністю сплати підприємством страхових внесків; - у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Привільнянська» дочірного підприємства ДХК «Лисичанськвугілля» з 26.02.1996 по 31.12.1998 у зв`язку з відсутністю підтвердженого відповідно до законодавства факту пільгової роботи (уточнюючу довідку підприємства не надано). Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . 15.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 30.08.2022, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.09.2003 (надалі - Закон №1058-IV). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №121130004315 від 24.11.2022 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV з 30.08.2022, що вбачається з листа ГУ ПФУ у Луганській області від 01.12.2022 №4294-4932/Б-02/8-1200/22. Після призначення пенсії позивачем встановлено, що розмір його пенсії розрахований без врахування норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», через що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на веб-портал ПФУ. Листом від 01.12.2022 № 4294-4932/Б-02/8-1200/22 ГУ ПФУ в Луганській області (де обліковується його пенсійна справа) повідомлено ОСОБА_1 , що до пільгового стажу на підземних роботах не зараховано періоди роботи, а саме: у відокремленому підрозділі "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" з 24.01.1991 по 19.11.1991, у зв`язку з відсутністю підтвердженого відповідно до законодавства факту пільгової роботи (уточнюючу довідку підприємства не надано); з 01.04.2021 по 31.12.2021, у зв`язку з відсутністю сплати підприємством страхових внесків; у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Привільнянська" дочірного підприємства ДХК "Лисичанськвугілля" з 26.02.1996 по 31.12.1998, у зв`язку з відсутністю підтвердженого відповідно до законодавства факту пільгової роботи (уточнюючу довідку підприємства не надано). Враховуючи зазначене та норми чинного законодавства, за наявним стажем на підземних роботах (11 років 26 днів), позивача повідомлено, що право на обчислення пенсії у розмірі, визначеному статтею 8 Закону 345, відсутнє. При вирішенні справи суд виходить з наступного. Згідно пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383). Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383). Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383). Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №

637. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №

41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить усю необхідну інформацію щодо проведеної атестації робочого місця позивача, відповідно до наказу №1525 від 11.10.2019. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19 чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 24.01.1991 по 19.11.1991 та з 26.02.1996 по 31.12.1998 у зв`язку з відсутністю підтвердженого відповідно до законодавства факту пільгової роботи (уточнюючу довідку підприємства не надано), суд зазначає наступне. З трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 24.01.1991 вбачається, що позивач у період: - з 24.01.1991 по 19.11.1991 працював у відокремленому підрозділі "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею; - з 26.02.1996 по 31.12.1998 працював у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Привільнянська" дочірного підприємства ДХК "Лисичанськвугілля" електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею. Також, трудова книжка позивача містить запис №23, відповідно до якого зазначено, що згідно наказу №1525 від 11.10.2019 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. Отже, записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у періоди з 24.01.1991 по 19.11.1991 та з 26.02.1996 по 31.12.1998, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1. Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.04.2021 по 31.12.2021 у зв`язку з відсутністю сплати підприємством страхових внесків, суд зазначає наступне. Частиною 1 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно частини 1 статті 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні. Дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) встановлено, що в Реєстрі наявні відомості про позивача, зокрема, з квітня по грудень 2021 року інформація про суму заробітку для нарахування пенсії та суму сплачених страхових внесків, відсутня. Наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 814 від 28.12.2020) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства. Згідно зазначеного довідника код підстави ЗП3013А1 - це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць. В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) є відомості про спецстаж роботи за період з квітня по грудень 2021 року включно у страхувальника ВП "Шахта ім. Г.Г.Капустніа" АТ "Лисичанськвугілля", згідно з якими підтверджується спецстаж позивача за вказаний період (код підстави ЗПЗ013А1). Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску). Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16). Таким чином, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказаний період до страхового стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача. З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для не зарахування відповідачем спірних періодів роботи позивача з 24.01.1991 по 19.11.1991, з 26.02.1996 по 31.12.1998 та з 01.04.2021 по 31.12.2021 до його пільгового стажу, а отже відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача при призначенні йому пенсії. Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів. Статтею 1 Закону 345-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно абзацу третього частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Отже, в межах даних спірних правовідносин, позивачу для перерахунку його пенсії у відповідності до вищевказаної норми Закону, необхідно мати пільговий стаж на підземних роботах не менш як 15 років. З врахуванням спірного стажу роботи та пільгового стажу, який не заперечується відповідачем (11 років 26 днів), пільговий стаж позивача складає більше 15 років, а відтак позивач має достатній стаж для реалізації прав, передбачених статтею 8 Закону № 345-VІ та абз.3 ст. 28 Закону № 1058-ІV. На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу періоди роботи: у відокремленому підрозділі "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" з 24.01.1991 по 19.11.1991 та з 01.04.2021 по 31.12.2021; у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Привільнянська" дочірного підприємства ДХК "Лисичанськвугілля" з 26.02.1996 по 31.12.1998 та періоду проходження строкової військової служби з 24.12.1991 по 01.11.1993, здійснивши відповідний перерахунок пенсії із урахуванням вказаних періодів з 30.08.2022. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 р. у справі №360/2084/22 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 р. у справі №360/2084/22 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 20 червня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко