Постанова Харківський апеляційний суд № 953/24804/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 14 червня 2023 року м. Харків Справа № 953/24804/19 Провадження № 22-ц/818/509/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю., за участю секретаря судового засідання : Гармаш К.В., Учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2022 року, ухвалене суддею Лисиченко С.М., - В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги спадкування. В обгрунтування позову зазначає, що з січня 2012 року вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі ОСОБА_4 . Дана квартира належить ОСОБА_4 . Ініціатором спільного проживання був ОСОБА_4 , який був сусідом по її дачі. Вони проживали разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, але в гармонії та взаєморозумінні. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Зареєструвати шлюб за життя з ОСОБА_4 вони не встигли, хоча мали такий намір. В подальшому різке погіршення здоров`я ОСОБА_4 поставили в пріоритет стан його здоров`я. За період їх спільного проживання ОСОБА_4 переніс два інсульти та важку реабілітацію. Вона маючи освіту лікаря постійно підтримувала та допомагала ОСОБА_4 . З січня 2012 року по 22 червня 2019 року ОСОБА_4 опікувалася виключно вона. Відповідач був дуже вдячний їй за забезпечення належної опіки його батьку, та запевняв , що у разі смерті батька віддасть їй половину спадкового майна. На підтвердження домовленості між сторонами було укладено договір з умовою та відстроченням виконання, предметом якого є попередня домовленість сторін про поділ майна. Разом з цим, після смерті ОСОБА_4 відповідач перестав брати слухавку та вніс її в «чорний список». Після цього відповідач звернулася до приватного нотаріуса та з`ясувала, що приватним нотаріусом ХМНО Маслак Н.В. відкрито спадкову справу за №10/2019. Вона тривалий час здійснювала опіку над ОСОБА_4 , матеріально його забезпечувала та надавала іншу допомогу, який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані, що дає підстави просити суд визнати її право на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги- відповідачем по справі. З урахуванням викладеного просить суд встановити факт її сумісного проживання однією сім`єю як подружжя без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з січня 2012 року по дату смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за нею право на спадкування після смерті ОСОБА_4 , разом зі спадкоємцем першої черги. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , просить апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Вказує, що на підтвердження факту перебування спадкодавця на час смерті у безпорадному стані нею було надано довідку про призначення йому 2 групи інвалідності, виписку із історії стаціонарного хворого від 21 грудня 1996 року, якою підтверджено, що за результатами перенесених оперативних втручань у ОСОБА_4 мала місце сенсорно-моторна афазія. Крім того, ОСОБА_4 переніс ішемічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, моторною афазією. Також ОСОБА_4 переніс ішемічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, сенсорно-моторною афазією. Поховання ОСОБА_4 здійснювалося виключно за кошти отримані як допомогу на поховання, яких вистачило на проведення достойного похорону. Зазначає, що саме завдяки її турботі та належного догляду ОСОБА_4 зміг прожити до 82,5 років. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі свого представника ОСОБА_5 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту належного матеріального забезпечення спадкодаця та його безпорадного стану. Зазначає, що в матеріалах справи міститься Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу), згідно якої позивач мала дохід лише до квітня 2014 року. Починаючи з квітня 2014 року страхові платежі за неї не сплачувались. Згідно довідки ГУ ПФУ в Харківській області дохід позивачки починаючи з березня 2017 року становив від 1923,92грн. до 4 442,17грн. Таким чином, позивачем надано інформацію щодо її доходу до квітня 2014 року та починаючи з березня 2017 року. Відомості про дохід за період з квітня 2014 року по лютий 2017 року в матеріалах справи відсутні. Тобто більш ніж за три роки проживання позивача зі спадкодавцем, позивач взагалі існувала за рахунок ОСОБА_4 розмір пенсії якого за період з 2012 року по вересень 2017 року становив від 4 200,99грн. до 4 727,87грн., а починаючи з жовтня 2017 року по день смерті від 9 715,46грн. до 11 314,92грн. Із наданих позивачем документів не можливо зрозуміти чи перебував спадкодавець в безпорадному стані. У письмових пояснення ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , просить задовольнити її апеляційну скаргу по суті заявлених вимог посилаючись на те, що її дохід перевищував дохід спадкодавця у чотири рази, оскільки вона отримувала пенсію та зарплату як лікар, а також фінансову допомогу від сім`ї доньки. Крім того, як вона вже неодноразово зазначає, між нею та відповідачем було укладеного договір з умовою відстроченням виконання предметом якого є попередня домовленість сторін про поділ майна спадкодавця. Що стосується доказів на підтвердження безпорадного стану спадкодавця, то вони наявні в матеріалах справи. Поміж іншого просила суд здійснити розподіл судових витрат, в тому числі, покласти на відповідача витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з січня 2012 року по 22 червня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно проживали однією сім`єю як чоловік і дружина, у квартирі АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_4 . Вони вели спільне господарство, а також мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Рішення суду в цій частині не оскаржується. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24 червня 2019 року. Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 . Згідно з копією спадкової справи №64748745, відкритої 16 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В. після смерті ОСОБА_4 , до нотаріуса звернулися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, а саме: 16 вересня 2019 року відповідач, ОСОБА_2 (син померлого), ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцям не видавалось. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що оскільки ОСОБА_4 на час смерті перебував у безпорадному стані, а з січня 2012 року по 22 червня 2019 року ОСОБА_4 опікувалася виключно вона, тому наявні підстави для зміни її черговості спадкування після смерті останнього в порядку ч.2 ст.1259 ЦК України. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. У відповідності до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України). Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом. Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини. На зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги. Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України. За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Подібний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 27 травня 2020 року у справі №755/8930/18 (провадження № 61-14692св18) та від 18 червня 2020 року у справі №565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18). Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин. Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Отже, зміна черговості спадкування можлива лише у разі спадкування за законом, тобто за умови відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини (частина друга статті 1223 ЦК України). Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 140/1770/18 (провадження № 61-23276св19). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Матеріали справи свідчать, що 10 квітня 1997 року ОСОБА_4 було призначено ІІ групу інвалідності. Причина інвалідності: загальне захворювання (т.І, а.с.27). Згідно із даних виписки із медичної картки стаціонарного хворого №6513 від 23 серпня 2014 року КП «Харківська міська клінічна лікарня №7» Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, ОСОБА_4 переніс ішемічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, мотороною афазією. Гіпертонічня хвороба ІІІ ст. Моготлива аритмія. Дисциркуляторна енцефалотопія. Виписується після курсу лікування - цифри АТ 130/80мм.рт.ст., покращилось загальне самопочуття, сила у правих кінцівках у році до 3.0, у нозі до 4,5б., моторна афазія. Самостійно ходить (т.І, а.с.29). Згідно даних виписки із медичної карти стаціонарного хворого №223276 від 16 вересня 2014 року ОСОБА_4 , 1963 року народження встановлений діагноз: ішемічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії (14 серпня 2014 року). Моторна афазія. Глубокий геміпарез с акцентом у руці. Правостороння гемігепестензія. Психоорганічний синдром. Гіпертонічна хворобо ІІІ ст., церебральний атеросклероз , сахарний діабет, ІІ тип. За час перебування в стаціонарі стан хворого покращився: дещо покращилась мова, немає відмови від прийому їжі, цифри АД стабільні на 130/80мм рт.ст. Ступінь порушення по Ренкин

4. Виписаний із стаціонара (т.І, а.с.30-31). Згідно із даних виписки із медичної картки стаціонарного хворого №4346 від 29 травня 2015 КП «Харківська міська клінічна лікарня №7» Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, ОСОБА_4 переніс ішемічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, сенсо-мотороною афазією. Гіпертонічня хвороба ІІІ ст.Моготлива аритмія. Дисциркуляторна енцефалотопія ІІ ст. Виписується після курсу лікування - цифри АТ 120/80мм.рт.ст., покращилось загальне самопочуття, мова, сила у правих кінцівках у році до 3.0, у нозі до 4,5б., сенсо-моторна афазія (т.І, а.с.32). Згідно консультаційного висновку медичного центру «Лінія життя» від 06 квітня 2016 року ОСОБА_4 встановлений діагноз «стан після перенесеного інсульта. Сенсо-моторна афазія» (т.І, а.с.33). Разом з тим, надані позивачем докази не містять відомостей про безпорадний стан спадкодавця та неможливість останнього самостійно здійснювати догляд за собою та задовольняти побутові потреби. Перебування спадкодавця на лікуванні не свідчить про його безпорадний стан у розумінні частини другої статті 1259 ЦК України. При цьому, інформації, щодо необхідності стороннього догляду за ОСОБА_4 ані зазначені виписки, ані консультативний висновком не місять. Клопотання щодо проведення у справі відповідної експертизи з цього приводу позивачем в суді першої інстанції також не заявлялось. При цьому, відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Наявність укладеного між сторонами по справі договору з умовою та відстрочення виконання від 15 грудня 2018 року не є підставою для зміни черговості спадкування в порядку положень ч.2 ст.1259 ЦК України. Що стосується показів свідків, то їх недостатньо для доведення факту безпорадного стану спадкодавця ОСОБА_4 , з огляду на те, що відповідач - спадкоємець першої черги, заперечує право позивача на спадщину. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладений у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №200/21452/15-ц. Доводи ОСОБА_1 про те, що вона матеріально забезпечувала ОСОБА_4 колегією суддів не приймаються. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 мав постійний дохід, а позивач не довела, що цього доходу не було достатньо для його майнового забезпечення. Той факт, що ОСОБА_1 мала самостійний дохід зазначене не спростовує. Оскільки позивачем не доведено належними та достовірними доказами наявності юридичних фактів, за яких у неї могло б виникнути право на спадкування за першою чергою, зокрема здійснення протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, його матеріального забезпечення та надання іншої допомоги, а також перебування спадкодавця у безпорадному стані, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги спадкування - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 червня 2023 року. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - О.В. Маміна О.Ю. Тичкова